74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт

(к чему в книге написано єто все-нИпанятно.сама по теме не ответила :р )

В певному розумінні психолог завжди надає

інформацію, нехай особистішу, науково-психологічну чи просто ту, якої не вистачає

клієнтові від його оточення. охопивши створену під час бесіди картину, клієнт буває

вражений цілісністю та взаємопов'язаністю всіх її елементів, і цей „ага-момент" стає

стимулом для змін.

Створення подібної картини стає можливим через те, що психолог керується певною

теоретичною моделлю, яка пояснює закономірності функціонування психічного. Логіка цієї

теоретичної моделі передається і клієнту, і він теж починає бачити те, що з ним відбувається,

більш диференційовано і конструктивно.

В деяких випадках інформація може подаватися досить директивно. Серед подібних

способів передачі знань можна назвати вказівки, інструкції, поради, табу, запобіжні заходи тощо. Радячи, консультант бере на себе відповідальність за те, що відбудеться, а

це не сприяє розвитку особистості, адже це її внутрішні опори - ідеали, переконання -

спричинили труднощі. Помилкою є не стільки порада як така, скільки бажання консультанта обов'язково дати корисну пораду, бо це збиває увагу клієнта з аналізу самого себе. Тому якщо клієнт відкритий для діалогу, то варто утриматися від порад. Інколи в консультуванні використовується інший технічний прийом опосередкованого впливу - саморозкриття. Він полягає в тому, що на якийсь фрагмент розповіді клієнта про свою життєву ситуацію консультант реагує розповіддю про власний подібний досвід, який може пролити додаткове світло на те, що відбувається, або просунути вперед розуміння ситуації. З одного боку, саморозкриття вирівнює позиції клієнта і консультанта, робить взаємини більш людяними і емпатійними, піднімає емоційну температуру контакту, з іншого - може мати на меті передачу непрямої поради, інструкції чи вказівки.

Загалом інформацію, яку прагне отримати клієнт, можна було б віднести до когнітивного

або конотативного типу. Когнітивні елементи пов'язані з інтелектуальними діями, тобто

обміном інформацією, наданням конкретних порад чи інтерпретацій, а конотативні

елементи - з вираженням почуттів та емоційною взаємодією. Консультант повинен знати,

коли стимулювати раціональний аналіз, а коли інтенсифікувати почуття, і приділити цьому

достатньо уваги. Хоча психологи й вбачають певні переваги на боці конотативного пізнання

(одним з аргументів є те, що конотативну інформацію отримати наодинці з самим собою

важко), не варто нехтувати і впливом когнітивного компоненту, адже відомо: для того, щоб

змусити мозок (себто людину) працювати, його постійно потрібно озброювати новою

інформацією.

75. Визначення пріоритетів в процесі консультування

Найчастіше людина потерпає від психологічної скрути тоді, коли їй важко спланувати свої дії в напруженій ситуації або зробити вибір. І хоча завдання визначити пріоритети"ставиться клієнтом не часто, консультативних ситуацій такого плану чимало. Способи непрямо визначити пріоритети:

1)знаходячись у позиції нейтральності, чітко і ясно виражає свої судження з деяких конкретних питань („Ваша сім'я так драматично покидала дім свекрів, що тепер думати про повернення - це зраджувати себе, свою самостійність")

2) в ході розмови надає більше підтримки одній тенденції, на противагу іншій.

3) серед альтернатив клієнта з'являється ще кілька можливих конструктивних

варіантів або прояснюється ситуація з тим, де і коли сформувалися обмеження і як їх усунути

4)навчання відкритого формування переконань, які

структурують ситуацію. Особливої цінності набувають логічні висновки, що

упорядковують інформацію за усталеними алгоритмами мислення.

щоб визначитися з пріоритетами, потрібно інколи просто сформувати чіткі

уявлення про той результат, котрий хоче отримати людина від консультації і від життєвої ситуації взагалі. Сюди методику ДСР.

1. Опис результату (дуже важливо пит. Хто хоче? Не хоче цього? – виявлення замовника

2. Оточення (можливості досягнення: простір, час, суб’єкт, об’єкт)

3. Тут і тепер – впевненість у собі (чи вірить, що досягне вже тепер – формулювання від 1 особи, в теп часі)

4. Позитивне формулювання ( в термінах «до», а не «від»

5. Відповідальність \ повноваження ( ціль досяжна лише тоді, коли на 100% залежить від клієнта, допомогти сформулювати таку ціль, щоб клієнт повністю контролював процес досягнення)

6. Конкретність (відповідний масштаб узагальнень, послідовність дій, покрокова розбивка

7. Ознаки досягнення цілі

8. Умови

9. Ресурси (засоби) – ціль досяжна, коли вона посильна

10. Обмеження

11. Екологія (результат має вписуватися гармонійно в контекст життя клієнта. його оточення)

12. Наслідки

13. Цінність (чи вартий результат цих зусиль)

14. Запуск (коли саме і чому починати)

15. Ритуалізація (що клієнт обіцяє зробити по досягненню\недосягненню

Інколи, прохаючи про допомогу, людина настільки не розуміє себе, що "обманює" і себе, і консультанта. Щоб не бути обманутим, варто взяти за принцип: люди в будь-якій ситуації діють у максимально зручний для себе спосіб. Тобто ситуація, в яку потрапила людина, несе якусь малоусвідомлену психологічну вигоду, якої не стане, коли щось зміниться. Крім прояснення вторинної вигоди, в нейролінгвістичному програмуванні здійснюють так

звану перевірку на екологічність,Щоб здійснити перевірку на екологічність, виявити вторинні вигоди - техніка дослідження наслідків (логічний квадрат) пропонують поставити такі чотири запитання ( питання розташовані по квадрату):

- „Що станеться, якщо це станеться (проблеми та досягнення)?";

- „Що станеться, якщо не станеться (вторинна вигода)?";

- „Чого не станеться, якщо це станеться (перспективи)?";

- „Чого не станеться, якщо це не (страхи)?".

Відповідаючи на ці запитання, людина краще бачить те, як узгодиться її нова

поведінка, стан, настрій з оточенням, відшукує такі грані ситуації, які на початковому етапі обговорення були не явними.