![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Психологічне консультування: визначення, цілі, задачі.
- •2. Специфіка психодіагностики в рамках консульт.Процесу
- •3. Техніка організації консультативної зустрічі з клієнта психологом – консультантом
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •6. Техніки рефлексивного слухання та активізації клієнта в процесі консультування.
- •7. Організація та проведення психологічної консультації (пк)
- •8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні.
- •11. Вимоги та обмеження щодо підготовки психолога - консультанта
- •13. Специфіка практичної психологічної допомоги.
- •14. Сутність псих. Консультування
- •15. Індивідуальна консультація (ік) як вид діяльності
- •16. Філософія консультування
- •17. Теоретичні засади консультування
- •18. Механізми психологічного впливу
- •19.Моделі консультативної допомоги
- •20 Професійна позиція консультанта
- •22. Методичні настанови консультування
- •23. Предмет роботи консультанта
- •24. Клієнт психолога-консультанта: різниця консультативного та терапевтичного обслуговування.
- •25. Особистість консультанта як інструмент впливу.
- •26. Психотерапевтичні взаємини :правило трьох
- •27. Принципи надання психологічної допомоги
- •28 Організація консультативної взаємодії
- •29. Структура та хронотоп консультації
- •30. Початок консультативн. Взаємодії
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •36.Результативність консультативної роботи
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання - фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •47.Навички заохочення мовлення
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань
- •51. Техніка відображення почуттів
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психологічний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом, як індикатор психологічних проблем
- •Аналіз характеру та вегетотерапія Вільгельма Райха
- •Біоенергетичний психоаналіз Олександра Лоуена
- •Соматична теорія біосинтезу (Девід Боаделла)
- •1. Заплющити очі і спостерігати за своїм диханням:
- •60 Використання активізації несвідомих процесів в процесі консультування
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •64. Трансформація емоційних реакцій
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80. Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •85. Трансовое навеивание в консультировании
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етап, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу (см. Вопрос № 113)
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •105. Психоаналитический подход в консультировании
- •106. Екзистенц підхід до виріш псхл проблем
- •Понимание человеческой природы
- •Роль консультанта
- •Оценка теории: уникальность и ограничения
- •109. Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •113. Принципи та методи клієнт-центрованого підходу.
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •121. Логотерапия (вопрос не чей, просто подвернулся под руку)
22. Методичні настанови консультування
1. Предмет роботи психолога-консультанта (вопр. №23)
Таким чином, предметом "роботи" консультанта є пізнання та рефлексія: а) поведінки, б) почуттів, в) переживань людини, г) особливостей її самоусвідомлення
Для відновлення цілісності і гармонійності душевного життя потрібно працювати одночасно у всіх трьох площинах - „тіло-душа-дух"
Завдяки консульт. процесу людина може:
1. пережити всі свої реакції, включаючи почуття й емоції, бо отримує ретроспективний (до першовитоків) і проспективний погляд на своє життя;
2. Усвідомити себе як цілісність (єдність свідомої і несвідомої сутності) і самоцінність;
3. навчитися відчувати свою суб'єктність і повірити у
власні можливості опанувати життєву ситуацію, розпоряджатися собою та своїм життям;
4. сприймані себе такою, якою вона є, а відтак поважати суб'єктність іншої людини;
5. набути нового досвіду у розвитку і самоудосконаленні
2. Клієнт психолога-консультанта (вопр. №24)
Кожна Л. - індивідуальність, кожна проблемна ситуація навіть при зовнішній схожості з іншими – унікальна. Хоча природа і нагородила Л. могутнім інтелектом, здатністю психологічно зцілюватися та радіти життю, та навіть найбільш здорова психіка може зазнавати її руйнівного впливу. Л. потерпає від психологічних негараздів, реальних чи ілюзорних труднощів, і не може поквитатися з ними здебільшого через те, що їй заважає ригідність (негнучкість) в структуруванні суб'єкт. реальності.
3. Особистість консультанта як інструмент впливу (вопр. №25)
Основн. "робочим інструментом" психолога виступає його власна
особистість, то терапевтичний ефект матимуть особливі особистісні
властивості:
вміння співпереживати та співчувати,
викликати довіру щирістю та відкритістю,
автентичність (самодостатність),
силу „Я",
відкритість власному досвіду (як не парадоксально звучить, потрібно вміти вчитись навіть у клієнта),
толерантність до невизначеності,
вміння нести особистісну відповідальність,
ставити реалістичні цілі,
емпатію та сміливість будувати глибокі стосунки з іншими людьми,
особисту зрілість консультанта.
4. Консультативні взаємини: правило трьох (вопр. №26)
Для Л. предметом консульт. взаємодії виступають її жит. проблеми - психолог повинен допомогти розв'язати ці проблеми. Професіонали-практики застерігають: психологу слід уникати прямих порад, підказок щодо того, що має вчинити Л. Щоб максимально задовольнити в такій ситуації і першу, і другу умову, дуже важливо структурувати поле взаємодії і бути незалежним як відносно проблеми, так і відносно людини та її очікувань. Образно кажучи, і К., і Кнс повинні знаходитися по один бік "барикади", а проблеми - перед ними, „за лінією фронту". Правильний розподіл
відповідальності: Кнс - не брати зайвого на себе, а К. - втримати контроль за
ситуацією, відсторонитись від пережитого, щоб не бути похованим під уламками своїх же деформацій.
5. Принципи надання психологічної допомоги особистості (вопр. 27)
1.Принцип активності особистості. Девіз: інтерес, партнерство, співробітництво.
2.Принцип діалогічності. Можливості для цього відкриваються завдяки діалогу та процесу віддзеркалення.
3.Принцип безумовного прийняття. Кожна людина є безумовною цінністю і заслуговує на увагу й повагу до себе. Цей принцип передбачає вмінням консультанта концентруватися на позитивних моментах досвіду клієнта
4. Принцип відповідальності. Кожна людина потенційно готова відповідати за себе.
Ніхто не в змозі допомогти іншому психологічно, адже це зміни у внутрішньому просторі особистості.
5.Принцип технічності психологічної допомоги, тобто трактування психологічної
проблематики як психотехнічної за предметом і методом.
Керуючись натхненням, консультант не має права забувати про вимогу щодо технічності своєї роботи.
6.Принцип системності, що полягає в системному аналізі будь-якого явища, та в
системному підході до будь-якого симптому в усіх площинах: через тіло, душу і духовне життя особистості.
7.Принцип позитивного переосмислення того, що відбувається, та імітація
гуманістичних цінностей. В процесі позитивного переосмислення сприймається все (і позитивне, і негативне), тобто існує те, що існує, і саме воно з якихось міркувань доцільне, своєчасне і необхідне.
9. Принцип компетентності. Правило: „Не зашкодь
Кнс має право братися за розв'язання лише тих завдань, на яких він розуміється, і використовувати лише ті методики та техніки, які відповідають вимогам професійності та адекватності