- •1. Психологічне консультування: визначення, цілі, задачі.
- •2. Специфіка психодіагностики в рамках консульт.Процесу
- •3. Техніка організації консультативної зустрічі з клієнта психологом – консультантом
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •6. Техніки рефлексивного слухання та активізації клієнта в процесі консультування.
- •7. Організація та проведення психологічної консультації (пк)
- •8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні.
- •11. Вимоги та обмеження щодо підготовки психолога - консультанта
- •13. Специфіка практичної психологічної допомоги.
- •14. Сутність псих. Консультування
- •15. Індивідуальна консультація (ік) як вид діяльності
- •16. Філософія консультування
- •17. Теоретичні засади консультування
- •18. Механізми психологічного впливу
- •19.Моделі консультативної допомоги
- •20 Професійна позиція консультанта
- •22. Методичні настанови консультування
- •23. Предмет роботи консультанта
- •24. Клієнт психолога-консультанта: різниця консультативного та терапевтичного обслуговування.
- •25. Особистість консультанта як інструмент впливу.
- •26. Психотерапевтичні взаємини :правило трьох
- •27. Принципи надання психологічної допомоги
- •28 Організація консультативної взаємодії
- •29. Структура та хронотоп консультації
- •30. Початок консультативн. Взаємодії
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •36.Результативність консультативної роботи
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання - фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •47.Навички заохочення мовлення
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань
- •51. Техніка відображення почуттів
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психологічний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом, як індикатор психологічних проблем
- •Аналіз характеру та вегетотерапія Вільгельма Райха
- •Біоенергетичний психоаналіз Олександра Лоуена
- •Соматична теорія біосинтезу (Девід Боаделла)
- •1. Заплющити очі і спостерігати за своїм диханням:
- •60 Використання активізації несвідомих процесів в процесі консультування
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •64. Трансформація емоційних реакцій
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80. Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •85. Трансовое навеивание в консультировании
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етап, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу (см. Вопрос № 113)
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •105. Психоаналитический подход в консультировании
- •106. Екзистенц підхід до виріш псхл проблем
- •Понимание человеческой природы
- •Роль консультанта
- •Оценка теории: уникальность и ограничения
- •109. Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •113. Принципи та методи клієнт-центрованого підходу.
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •121. Логотерапия (вопрос не чей, просто подвернулся под руку)
28 Організація консультативної взаємодії
(розглядає це питання у контексті інтерв’ю та бесіди)
Для початку варто умовно розділити консультативну бесіду на 2 частини: 1.Дослідницько – діагностична (створення рапорту, використовується активне слухання, збір інформаці) та 2.Терапевтичну, в якій зважується та приймається рішення з приводу можливих змін та формуються навички, необхідні для відповідних трансформацій (використання відповідних технік, містить ел-ти формування навичок, тренінку, корекції)
Диференціація консультативного інтерв’ю:
І підхід (Хемблі)
1.встановлення довіри (рапорт, близкість)
2. дослідження
3. рішення, висновки
ІІ підхід (Шостром)
1. скарга, усвідомлення проблеми
2.формулювання потреби, подолання резистентності
3.вираз почуттів, прояснення, розробки проблеми
4. виявлення установок стосовно самого себе
5.аналіз глибоких почуттів
6. пророка почуттів
7. інсайт
8. активні дії, завершення
Зазвичай використовують 5-етапну модель організації консулат.процесу
Р. Мей:
1) Встановлення контакту
2) сповідь
3) тлумачення
4) трансформація особистості
А.Айві
1) контакт – структурування
2) визначення проблеми
3) визначення теми
4) аналіз альтернатив
5) узагальнення для життя
Абрамова
Привіт
В чому проблема?
Чого ви хочете досягти
Що можна зробити?
А ви будите це робити? (перехід до дій)
Проблемно – орієнтоване консультування
аналіз скарги
аналіз психол.ситуації
ідентифікація психол.проблеми
формулювання консультативного завдення
розв’язання консультативного завдання
Авторське узагальнення (Васьковская)
1) Контакт, рапорт, робочий альянс, складання контракту (5-10)
2) Збір інформації первинна діагностика проблеми (15-20)
3) Дослідження проблеми, аналіз гіпотез. (10-15)
4) Дослідження проблеми, ресурси та альтернативи(10-15)
5) Психопрактична допомога (навчання, виховання) (15)
Консультативна сесія триває 50-80 хв.
Слід дотримуватися цього регламенту бо збільшення тривалості інтерв’ю „змазує” його ефект. Кінець інтерв’ю – обов’язкове підведення підсумків (2-3хв)
29. Структура та хронотоп консультації
Мистецтво консультативної роботи передбачає, що кожне інтерв'ю буде побудовано
нестандартно, по-новому. Консультативна бесіда може бути цілком
присвячена збору інформації, закріпленню тих позицій, що стали надбанням попередніх
сесій, або набувати будь-якої іншої форми. Для досвідченого консультанта така
різноманітність цілком природна.
Однак початківцям не завадить тримати процес перебігу консультативної бесіди під
контролем. Для початку варто умовно розділити консультативну бесіду хоча б на дві
частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну частину, Коли в першій частині консультант працює над створенням рапорту, використовує активне слухання, збирає інформацію, то друга частина може бути більш технічною та містити елементи формування навичок, тренінгу,корекції.
Більш детальна диференціація консультативного інтерв'ю дає можливість виділити у ньому
певні кроки, які відповідають конкретним завданням, і мають певну логіку розгортання.
Кількість таких кроків може варіюватися від трьох (Хемблі Г., 1992)
1) встановлення довіри (рапорт та близькість),
2) дослідження,
3) рішення і висновки)
до восьми кроків (Шостром 3., Браммер Л, 2002:
1) скарга, усвідомлення потреби;
2) формулювання потреби, подолання резистентності,
3) вираз почуттів, прояснення і розробка проблеми,
4) вивчення установок стосовно самого себе,
5) аналіз глибоких почуттів,
6) проробка почуттів,
7) інсайт,
8) активні дії, завершення).
Переважна більшість авторів пропонує п'ятикрокову модель інтерв'ю (А.АЙВІ 1998;Н.Пезешкіан, 1993 та ін.).
1) контакт, контракт 5 хв.
2) Збір інфо 15-20 хв.
3) Дослідження проблеми 10-15 хв.
4) Ресурси та альтернативи 10-15 хв.
5) Психопрактична допомога 10 хв.
Консультативна сесія загалом триває приблизно 50-80 хвилин.
Тому в кожному, навіть зовсім маленькому інтерв'ю, слід чітко визначити терапевтичне завдання і спланувати час на його виконання.
На два останні етапи консультативної взаємодії - формулювання та розв'язання
терапевтичного завдання відводиться не менше третини від штильного часу. І хоча ці два
етапи виводяться в кінець списку, це зовсім не означає, що вони забезпечуються часом за
залишковим принципом. Друге-третє інтерв'ю взагалі може починатися з корекційної
роботи, адже терапевтичні завдання можуть бути визначені вже на першій зустрічі і
консультант в змозі передбачити приблизний арсенал технічних прийомів та методів, які
йому стануть у пригоді.
Друга настанова витікає з практичного досвіду: збільшення тривалості інтерв'ю „змазує"
його ефект, бо клієнт втомлюється.
Неабияке значення має й завершення інтерв'ю. В кінці бесіди потрібно виділити хоча б
кілька хвилин, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани на майбутнє,
отримати зворотний зв'язок та попрощатися.