- •1. Психологічне консультування: визначення, цілі, задачі.
- •2. Специфіка психодіагностики в рамках консульт.Процесу
- •3. Техніка організації консультативної зустрічі з клієнта психологом – консультантом
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •6. Техніки рефлексивного слухання та активізації клієнта в процесі консультування.
- •7. Організація та проведення психологічної консультації (пк)
- •8. Місце та специфіка тлумачення сновидінь в психологічному консультуванні.
- •11. Вимоги та обмеження щодо підготовки психолога - консультанта
- •13. Специфіка практичної психологічної допомоги.
- •14. Сутність псих. Консультування
- •15. Індивідуальна консультація (ік) як вид діяльності
- •16. Філософія консультування
- •17. Теоретичні засади консультування
- •18. Механізми психологічного впливу
- •19.Моделі консультативної допомоги
- •20 Професійна позиція консультанта
- •22. Методичні настанови консультування
- •23. Предмет роботи консультанта
- •24. Клієнт психолога-консультанта: різниця консультативного та терапевтичного обслуговування.
- •25. Особистість консультанта як інструмент впливу.
- •26. Психотерапевтичні взаємини :правило трьох
- •27. Принципи надання психологічної допомоги
- •28 Організація консультативної взаємодії
- •29. Структура та хронотоп консультації
- •30. Початок консультативн. Взаємодії
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •36.Результативність консультативної роботи
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання - фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •47.Навички заохочення мовлення
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань
- •51. Техніка відображення почуттів
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психологічний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом, як індикатор психологічних проблем
- •Аналіз характеру та вегетотерапія Вільгельма Райха
- •Біоенергетичний психоаналіз Олександра Лоуена
- •Соматична теорія біосинтезу (Девід Боаделла)
- •1. Заплющити очі і спостерігати за своїм диханням:
- •60 Використання активізації несвідомих процесів в процесі консультування
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •64. Трансформація емоційних реакцій
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80. Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •85. Трансовое навеивание в консультировании
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етап, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу (см. Вопрос № 113)
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •105. Психоаналитический подход в консультировании
- •106. Екзистенц підхід до виріш псхл проблем
- •Понимание человеческой природы
- •Роль консультанта
- •Оценка теории: уникальность и ограничения
- •109. Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •113. Принципи та методи клієнт-центрованого підходу.
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •121. Логотерапия (вопрос не чей, просто подвернулся под руку)
66. Техніки зв’язування в псхл консулат
Сюди входить цілий розділ, розділи якого є види цих технік і по ним є окремі питання
(67-75 питання)
67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
Гарантією плідної співпраці з клієнтом виступає послідовне і неухильне дотримання
вибраної теми бесіди. Найпростішим прийомом, що його забезпечує, є концентрування, або
фокусування - навичка, яка дозволяє розвивати усвідомлення багатьох чинників, пов'язаних
з проблемою, організовувати мислення в конкретно визначеному напрямку. Концентрування використовується здебільшого на третьому-четвертому етапах консультативного процесу для того, щоб почати обговорення, або для підбиття підсумків
А.Айві виділяє 6типів фокусу.
1. Фокус на клієнтові: через вживання власного імені клієнта. Вживаючи ім'я, можна виділити та наголосити найбільш важливі фрагменти розмови, фокусуватися на них. Повторення імені створює умови як для індивідуалізації контакту, так і для підсилення його інтимності та унікальності.
Звертання по імені є засобом управління увагою клієнта
2. Фокус на головній темі або проблемі: "Давайте ще раз ретельно проаналізуємо ситуацію,
в яку ви потрапили..." Завдання - підштовхнути розвиток теми. Фокус на проблемі
використовується переважно тоді, коли, маючи сприятливий прогноз щодо рівня розвитку особистості клієнта, консультант допомагає йому прояснити досить складну життєву колізію, в розумінні якої той відчуває труднощі Найпошир. Використання у такому психотерапевтичному напрямі, як проблемно-орієнтоване консультування
3. Фокус на інших людях: "Ваші стосунки з директором зайшли у глухий кут
непорозуміння. Розкажіть докладніше, яка він людина." Подібний фокус виникає в інтерв'ю
не тільки на етапі прояснення проблемної ситуації, але й далі в процесі роботи, особливо
коли йдеться про конфліктні взаємини з іншими людьми.
4. Фокус на психотерапевтичних стосунках консультанта з клієнтом, на спільноті „Ми":
"Наша з вами робота вже дала перші результати, га щоб вона стала ще ефективнішою...". Як
варіант може зустрічатися концентрування на групі. Фокус на психотерапевтичних
стосунках оживляє інтерв'ю, тримає співпрацю в ситуації „тут і тепер".
5. Фокус на консультанті: "Мені згадується мій досвід самотності. Я розумію, як це важко
переживати...", „Мій досвід роботи з подібними проблемами підказує ...". Як правило, такий
хід зумовлений необхідністю дати непряму пораду чи зразок переживань, котрий стане у
пригоді.
6. Культурно-контекстний фокус: „ Це тривожить багатьох матерів, котрі мають підлітків...". Спроба вписати в культурний контекст те, про що йде мова, корисна з багатьох міркувань : 1) звернення до культурного контексту може багато чого прояснити в тому, що і як переживається людиною,2)в культурному контексті є найрізноманітніші зразки розв'язку життєвих негараздів,
яким можна повчитися, 3) відчуття „типовості" унікальних переживань зменшує їх
болючий тиск, додає наснаги в пошуку виходу тощо.
Допоміжними навичками, що забезпечують здійснення концентрування, є відкриті та закриті запитання, вміння селекціонувати інформацію для консультативних цілей
Загалом фокусування дозволяє активно "вести" клієнта, спрямовувати хід бесіди. Тому
консультанти часто вдаються до навмисного концентрування, бо в такті спосіб можна
розставити акценти та досягти кращого усвідомлення.