30. Початок консультативн. Взаємодії

1. Знайомство.

Перше знайомство – на етапі угоди про консульт. зустріч. Основне завдання – налагодження контакту. Нюанс – про зустріч з психологом домовл-я той, кому безпосередньо потрібна допомога (дає змогу уникнути немотивованого клієнта)

Попередня інфо про клієнта – стандартизована (ПІБ, сім стан, освіта і т.д). Краще не перегружати себе зайвою попередн. інфо, особливо від третіх осіб.

Є думка, що перші 5-7 хвилин вирішують майбутнє консульт. процесу – або контакт є, або його вже не буде.

2. Технічна сторона

Окрім встановлення довірч. стосунків, є ще три блоки:

А) Блок проф. орієнтування

Л. повинна дізнатись все, що вважає за потрібне – семантику псих. консультування, діяльність Кнс (освіта, проф.. досвід, напрям).. Б) Етика псих. обслуговування

Блок етичних норм ознайомлює з основн. правами та обов*язками обох сторін. Обговорюється конфіденційність, аудіо-, відеозапис. Обговорюється добровільність продовження/переривання роботи. Також Кнс може перервати роботу, якщо К. не виконує умови контракту.

В) Терапевт. контракт

Основний момент – розподіл відповідальності (її не несе тільки Кнс, К. повинен розуміти, що взагалі-то все саме в його руках)

Як правило, це усна домовленість.

Ознаки контракту:

1. Заручитися підтримкою найбільш здорової частини особистості К.

2. Повинен визначати речі, які мають конкретний вимір, які доступні для перевірки або відчуття.

3. Всі формулювання подані позитивно (що бажає, а не чого не

бажає)

4. Мова контракту максимально виражає ситуацію "тут і тепер", має дієслівну форму

теперішнього часу, і не містить обіцянок схожих на: "буду намагатися..., пробувати...,

поглиблювати..., підвищувати тощо"

5. Майбутній результат мас бути підтверджений почуттєвим досвідом як К., так і

Кнс (є відчуття реальності, можливості).

6. Вказані в контракті зміни не повинні залежати від третіх осіб.

Укладання контракту гарантує консультативному діалогу статус

професійності.

3. Плата

Питання вартості (Кнс повинен визначити сам, не є точно визначеною, повинна бути носильною, але відчутною). Однак, плату потрібно встановити, тому що за законом збереження енергії в нашому житті все має свою вартість, і якщо не платить клієнт, тоді заплатить консультант своїм часом, здоров'ям, настроєм тощо, та й для клієнта розмова не набуде тієї ваги, яку вона повинна мати.

31.Термінологічна «кухня» консультування

Скарга - адресоване та висловлене консультанту невдоволення Л з приводу певних Ψ труднощів, з якими вона самостійно не може справитися. Кожна скарга має сюжет - послідовність, в якій клієнт розповідає про свої життєві колізії, та зміст, тобто взаємозв'язок цих колізій. Зміст скарги відрізняється від її аналізу суб'єктивним та досить вільним поєднанням фактів і роздумів, їх довільним трактуванням, надлишковою емоц. насиченістю. Слухаючи скаргу, можна легко виділити її суб'єктний (на кого: на себе, когось з рідних, чи знайомих людей) або об'єктний (на що: обстановку, психологічні особливості, перепони тощо) локуси. В змісті скарги можна виділити явний і прихований зміст, а також підтекст.

Самодіагноз - пояснення клієнтом природи тих чи інших Ψ труднощів, пов'язане з його уявленнями про самого себе, навколишній світ та людські стосунки. Самодіагноз демонструє ставлення клієнта до життя і деякою мірою - готовність до змін.

Проблема - це сукупність Ψ труднощів клієнта, що переживаються як дискомфорт, дисгармонія, дезадаптація. В психології такі переживання описуються як стрес, конфлікт, фрустрація, криза. Та як би не класифікувався подібний стан, в його основі майже завжди лежить внутрішній конфлікт: дуже сильне бажання чи потреба і неможливість їх задовольнити, тобто відчуття перепони, яку не можна подолати. Проблеми нерідко теж мають приховану форму і визначаються з контексту

розмови.

Запит - це певним чином мотивоване звернення до психолога з проханням надати конкретну форму Ψ допомоги. Суттєва різниця між скаргою та Ψ запитом визначається рівнем

усвідомлення існуючих проблем, здатністю об'ємно бачити загальну картину ситуації, мірою

проникнення консультанта в психологію переживань клієнта. Запит як очікуваний рез-т конс. роботи виступає системоутворюючим чинником, котрий організовує та направляє комунікацію.

Чітко сформульований рез-т в термінах НЛП має такі характеристики: а) позитивне формулювання, б) залежить лише від власних можливостей особи, в) має достатній рівень конкретизації, г) передбачає те, що станеться після досягнення бажаного, д) ці наслідки екологічні для клієнта та оточуючих його людей, е) клієнт знає, як зробити перший крок.

Тема - це виокремлений аспект психічної реальності, що стає предметом взаємодії психолога і клієнта. Зафіксувати тему можна тоді, коли в скарзі з'являється фігура Іншого (близьких або чужих людей, свого другого „Я", що перебуває у внутрішньому конфлікті, та ін). Тоді проявляється ставлення, що супроводжується відчуттями, переживання, почуттями та думками. В тексті скарги теми представлені смисловими мовними одиницями - словами або фразами, за якими вгадується

напруженість та проблемність.