72. Поетична творчість ю.Федьковича (тематика, ідейне спрямування, образи, художність). Поема "Дезертир"

Головними темами творчості Федьковича є жовнірство, національно-визвольна боротьба народу, краса гуцульських звичаїв і проблема суспільної ролі поета і поезії. Темі жовнірства присвятив Ю. Федькович твори «Дезертир», «Марш на Італію», «Товариші», «Золотий лев», «Новобранчик», «В арешті». Його герої тужать за рідною домівкою, сумують за коханими, шкодують за марно втраченими роками, засуджують жорстокість офіцерів. Знав письменник і психологію рекрутів, які залишили дома свої сім'ї. Проблему-рекрутчини поет бачив зсередини: очима матері-вдови, яка намагалася з усієї сили заробити золотого лева, щоб відкупити сина від війська («Золотий лев»), очима закоханої дівчини, яка прощається із своїм коханням («Рожа»). Тема рекрутчини знаходить свій розвиток у поемі Федьковича «Новобранчик» (1662). Автор виступає не лише проти рекрутчини, а й проти суспільного ладу, який її породив. Поема свідчила про те, що автор підносився до осуду австро-угорської реакційної системи і пропагував революційні ідеї. Ще однією тематичною групою віршів та поем Ю. Федьковича є твори, присвячені національно-визвольній боротьбі та народним ватажкам — Олексі Довбушу («Довбуш»), Юрію Гінді («Стрілецька пригода» та «Юрій Гінда»), Лук'янові Кобилиці («Лук'ян Кобилиця»). Герой поеми "Дезертир", Іван, ідучи в армію, залишає вдома дружину з дітьми. Перебуваючи на службі, він одержує лист, у котрому йдеться про недугу дружини, злидні, голод і тугу його синів. Лист цей змушує жовніра до втечі. В Галіції його затримують, за вироком суду тяжко карають побиттям. Згодом, знову стоячи на варті, Іван читає ще один лист: повмирали його діти, назавжди прощається з ним дружина. Цісарський стрілець закінчує життя самогубством. Героя-жовніра пов'язує із сім'єю величезний моральний обов'язок перед стражданнями найдорожчих людей, які залишилися напризволяще, їхнє горе, якому він ніяким чином не може зарадити, завдає йому невимовних мук. Навіть самогубство кладе край лише його власним стражданням, але не є зміною становища, навіть не покутою за безмежну провину перед сім'єю, у якій він по суті не винуватий. Свою провину герой забирає з собою в небуття.

73. Поетична творчість ю. ФЕдьковича

Юрій Федькович — талановитий митець, деякі його поезії стали народними піснями, а читачі одноголосно з критиками назвали його буковинським Кобзарем. Головними темами творчості Федьковича є жовнірство, національно-визвольна боротьба народу, краса гуцульських звичаїв і проблема суспільної ролі поета і поезії. Темі жовнірства присвятив Ю. Федькович твори «Дезертир», «Марш на Італію», «Товариші», «Золотий лев», «Новобранчик», «В арешті». Його герої тужать за рідною домівкою, сумують за коханими, шкодують за марно втраченими роками, засуджують жорстокість офіцерів. Знав письменник і психологію рекрутів, які залишили дома свої сім'ї. Проблему-рекрутчини поет бачив зсередини: очима матері-вдови, яка намагалася з усієї сили заробити золотого лева, щоб відкупити сина від війська («Золотий лев»), очима закоханої дівчини, яка прощається із своїм коханням («Рожа»). Тема рекрутчини знаходить свій розвиток у поемі Федьковича «Новобранчик» (1662). Автор виступає не лише проти рекрутчини, а й проти суспільного ладу, який її породив. Поема свідчила про те, що автор підносився до осуду австро-угорської реакційної системи і пропагував революційні ідеї. Ще однією тематичною групою віршів та поем Ю. Федьковича є твори, присвячені національно-визвольній боротьбі та народним ватажкам — Олексі Довбушу («Довбуш»), Юрію Гінді («Стрілецька пригода» та «Юрій Гінда»), Лук'янові Кобилиці («Лук'ян Кобилиця»).