59 Повість і.Нечуя-Левицього «Микола Джеря»

 У повісті “Микола Джеря” глибоко зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, боротьбу селянства проти нових форм гноблення після реформи 1861р.

Твір є своєрідним художнім літописом життя героя, який зростає, мужніє, стає незламним протестантом. Як сказав І.Франко: “Історія всього українського селянства в тоту важку епоху написана в однім широкім образі” – образі Миколи Джері. Микола не мириться зі своїм становищем, не кориться поміщикові, бунтує, знову виступає на захист кріпаків, підбурює односельчан не йти жати до пана. З логічною послідовністю письменник показує пробудження ненависті в Миколи до гнобителів. Правдивий і привабливий образ селянина-бунтаря Миколи Джері з розвитком сюжету набуває нових рис. Ставши бурлакою, Микола глибше усвідомлює складність життя, класову нерівність. Довгі роки тяжкого життя не зламали Миколу, і після реформи він палко виступає проти панства. Автор майстерно розкрив внутрішній світ героя, показуєйого сильну вдачу, незламність у боротьбі проти соціальної неправди. Засоби творення образу Миколи Джері: портрети героя фіксують зміни його натури під впливом життєвих подій і гострих конфліктів; паралелізми між душевним станом людини і мінливими явищами природи; українські пісні, прислів’я, приказки невимушено й вільно входять у розповідь і допомагають висловити глибину думок і почуття персонажів. Повість «Микола Джеря» є вершиною творчості письменника у змалюванні економічного становища і побуту пореформеного села.

60. Повість «Бурлачка» і.Нечуя-Левицького

У повісті «Бурлачка» відбито період першого пореформеного 10-річчя. Нечуй-Левицький з гнівом викриває “губернаторів мужицького поту та сліз”, які заманювали селян на сахарні, на фабрики, а там створювали надзвичайні жорстокі умови. Він показав економічну безвихідь пореформеного села, створив новий тип бурлачки, яка зазнає поневірянь. Драматична доля жінки-покритки, звабленої паном, поєднується з показом нових випробувань нової недолі – бурлакування серед чужих людей без родини, без свого кутка. Головна героїня – Василина – молода, вродлива. Батьки віддають її на заробітки – на буряки. Виділялась своєю вродою. Запримітив панич. Стає наймичкою у панських горницях. Перше кохання дівчини. Василина викинута геть (з дитиною). Вирішує тікати, позбутися дитини – кидає його. Щасливе одруження героїні – розв,язка. Повість названа “новим творчим здобутком письменника”. У попередніх творах ми не знаходимо такого багатства розкриття характеру. Канва твору на перший погляд нехитра – це історія молодої селянки. Проте ця простота – це тільки ще одне підтвердження того, що справжній майстер вміє говорити просто про складні речі. У повісті насправді переплітаються кілька історій: це й долі людей, це й історія зародження в Україні містечок, і доля українського села й української ментальності при переході до капіталістичного ладу.  Життя власне самої Василини – це розповідь про те, в яку халепу можуть загнати людину недосвідченість разом з марнославством і бажанням "красивого життя", як юність, наївність, щирість і довірливість  легко потрапляють у пастку, зіткнувшися з хитрістю й підступністю, вирядженими в яскраві барви й солодкі слова, це історія про безпорадність людини, яка зросла серед правди сільських столітніх звичаїв, перед цинізмом і облудливістю чужої моралі; історія про те, як, зневірившись і втративши все гарне, що було в її житті, не маючи надії на те, що життя ще може повернутися світлим боком, людина знаходить у собі сили жити далі, шукає і знаходить стежку, яка виведе її з нетрів, у які вона необачно забрела.  Проте повість "Бурлачка" – це не просто історія кохання та життя молодої жінки. Нечуя-Левицького недарма називають письменником-реалістом. Уважний і неромантичний читач знайде для себе багато цікавого, бо історія Василини – це тільки та яскрава основа, на тлі якої Нечуй-Левицький з притаманною йому гостротою й лаконізмом зумів змалювати багато серйозних і геть не романтичних речей: це й антагонізм звичаєвої моралі села, гниленької прислужницької моралі та цинізму дрібного панства й заможних торгашів.