23.Драматичні переробки м.Старицького на сюжети повістей м.Гоголя

Старицький до духовної спадщини Гоголя вперше звертається 1872 року, створивши на основі повісті “Ніч перед Різдвом” музичну комедію “Різдвяна ніч”, музику до якої написав М. Лисенко. В цілому сюжет цієї п’єси майже збігається з гоголівським твором. Хоча не обійшлося й без деяких відмінностей. Одна з них – та, що Старицький досить щедро наповнює свою п’єсу різноманітними різдвяними колядками і піснями (здебільшого вертепного походження). Більше того, він не лише оздоблює твір багатим фольклорним матеріалом, а й уводить у його художню канву власні поезії. Проза в нього органічно перемежовується з віршами. У такій творчій манері подана, наприклад, перша зустріч коваля Вакули з Оксаною. Далі Вакула спілкуватиметься так зі своїм майбутнім тестем Корнієм Чубом. До подібної форми комунікації весь час вдаються й інші персонажі. Крім того, Старицький відчутно підсилює патріотичний аспект своєї п’єси. Задля цього він змінює амплуа старого запорожця Пацюка, який із простого козака, що тихо доживав віку серед односельців, перетворюється, по суті, на оповісника українофільських ідей. Пацюк виголошує цілу промову, в якій тужить за зруйнованою Січчю, й осуджує нові кріпосницькі порядки в Україні, й виношує думку зібрати нове товариство. Уперше “Різдвяна ніч” була виставлена 1874 року в Києві. 1881 року Старицький здійснює інсценізацію повісті Гоголя “Майська ніч, або Утоплена”. Жанр нового твору, що дістав назву “Утоплена, або Русалчина ніч”, був означений як оперета. Музику до неї написав теж М. Лисенко. Згаданий твір Гоголя, як і інші повісті з циклу “Вечори на хуторі біля Диканьки”, створений на основі багатих фольклорних традицій українського народу, зокрема казки про непрості взаємини осиротілої доньки заможного козака зі своєю мачухою-відьмою, котра постійно допікаючи, довела падчерку до самогубства. Ця остання, перетворившись на русалку, у свою чергу, воліє помститися кривдниці. Усе це знайшло відображення і в творі Старицького, який до того ж оздобив п’єсу піснями на власні вірші. “Утоплена…” мала великий успіх у глядачів. Популярність п’єс за прозою Гоголя спонукала Старицького продовжувати роботу в цьому напрямку, і 1890 року драматург завершує оперету “Сорочинський ярмарок”. Варто також згадати, що 1874 року він переклав однойменну повість українською мовою. Фабула повісті Гоголя “Сорочинський ярмарок” фольклорного походження. Відомо чимало казок, пісень балад, у яких розповідається про те, як зла мачуха стоїть на перешкоді щастя своєї пасербиці, але врешті-решт усе закінчується весіллям. 1880 року Старицький написав лібрето(літературна основа великого вокального твору) до опери М. Лисенка “Тарас Бульба” за відомою повістю Гоголя. Це лібрето стало поштовхом до створення однойменної драми (інша назва “Під Дубном”), яку письменник завершив 1893 року. Однак вона не дістала дозволу цензурного комітету (через захоплення “вільнолюбним козацьким побутом Запорозької Січі”).Тому 1897 року драматург створює новий варіант п’єси, котрий, власне, й увійшов до репертуару українських труп.