5.2. Облік розрахунків із відшкодуванням завданих збитків

Суми завданих збитків установам від розкрадання й нестач матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковують на активному субрахунку 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» визначається за балансовою вартістю розмір збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат України, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

(5.1.)

де - розмір збитків (у гривнях);

- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей (у гривнях);

А – амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);

– загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації;

ПДВ – розмір податку на додану вартість (у гривнях);

- розмір акцизного збору (у гривнях);

– фактичні витрати установи для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

- фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

Показники та застосовуються для визначення розміру збитків та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей в безперервно діючих установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.

У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки мірою їх придбання й обліковуються лише в кількісному вираженні, розмір збитків визначають на підставі ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичного зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни.

Із сум , стягнутих відповідно до п.10 зазначеного Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані із закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням тощо) у процесі виробництва дорогоцінних металів і коштовного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом України від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій визначаються в таких розмірах:

• дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків;

• дорогоцінного каміння (крім огранованого) - у подвійному розмірі вартості їх вартості за ринковими цінами, що діють на день завданих збитків;

• огранованого дорогоцінного каміння - у потрійному розмірі вартості їх вартості за ринковими цінами, що діють на день завданих збитків;

• алмазних інструментів та порошків з природних алмазів - у подвійному розмірі вартості їх вартості за ринковими цінами, що діють на день завданих збитків;

• музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й коштовне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експоната й у подвійному розмірі вартості цих металів;

• іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків;

• заборгованість працівників установ у разі неповернення в установлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездавання іноземної валюти, отриманої під звіт, стягується в розмірі, еквівалентному потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1996р. № 1009 (доповнення до Порядку №116, п. 7) розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку обчислюють із застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством;

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальної вартості або вартість яких не встановлено законодавством.

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка 363 і дебетом рахунка 301.

Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решту перераховують до Державного бюджету України.

Суми відшкодованих збитків установі зараховують до доходів спеціального фонду як власні надходження від реалізації майна.

Кореспонденцію рахунків, за якими відображаються в обліку розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 5.2.

Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Таблиця 5.2