Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Роз 4-6.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
1.14 Mб
Скачать

6.3. Утримання із заробітної плати.

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ здійснюються згідно із чинним законодавством на загальних підставах. Усі відрахування поділяють на обов’язкові і добровільні (табл.6.2)

Таблиця 6.2

Утримання із заробітної плати працівників

Обов’язкові види утримань

Добровільні види утримань

Податок на доходи фізичних осіб, залежно від суми отриманого доходу у звітному місяці:

15% - якщо дохід, що не перевищує 10-кратного розміру мінімальної з/п, установленої на 01.01.2011р. (941х10=9 410грн.)

17% - якщо дохід перевищує вищезазначений поріг, то утримується із суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %

Профспілкові внески

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

3,6% - для працівників, які працюють в бюджетних установах;*

2,6% - для фізичних осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами;

2% - із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності;

6,1% - для працівників, які займають посади, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України «По державну службу», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», Митного кодексу України тощо.

Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування

За виконавчими листами (аліменти)

Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках

За виконавчими надписами нотаріальних органів

Погашення наданих позик

Надлишково виплачені суми в результаті рахункових перевірок

Грошові нарахування, накладені державними органами контролю

Невикористані і неповернуті вчасно підзвітні суми

Штрафи, накладені в адміністративному порядку

За товари, продані в кредит

За невідпрацьовані дні використаної відпустки

*із суми нарахованої заробітної плати працівників-інвалідів підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, – 2,85 %, а працівників – не інвалідів – 3,6 %

Податок на доходи фізичних осіб працівників (платників податку) бюджетних установ утримують відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Об'єктом оподаткування є:

  1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід,

  2. доходи з джерелом їх походження з України, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання),

  3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати, база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах, об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою 3.1:

К = 100 : (100 - Сп), де (6.1)

К - коефіцієнт.

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Тобто К = 100 : (100 - 15) = 1,176471.

Згідно зі ст. 164 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

  • доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту),

  • суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору,

  • сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки,

  • дохід, отриманий платником податку як додаткове благо,

  • інші доходи, визначені у статті 164 ПКУ.

До доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відносяться (ст.165 ПКУ):

  • сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом,

  • сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом,

  • сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

  • сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом,

  • кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт в межах граничних сум і повернуті в установлені строки,

  • аліменти, що виплачуються платнику податку,

  • кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку

  • інші доходи, які згідно зі ст. 165 ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Працівник має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Вона зберігається у кожному з місяців , за який її надають, лише якщо заробітна плата за цей місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10грн. (у 2011 році: 941х1,4=1320грн.).

Податкову соціальну пільгу застосовують до доходу, нарахованого працівникові протягом звітного податкового місяця, як зарплата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди). Зокрема, її застосовують до відпускних та лікарняних.

Пільгу не можна застосовувати до:

  • доходів платника податку, інших, ніж зарплата,

  • зарплати, яку платник податку отримує протягом звітного податкового місяця одночасно з доходами, що виплачуються з бюджету, у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців.

ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплатного доходу, виключно на підставі поданої платником податку заяви. Однак заяви достатньо лише для загальної податкової пільги, а для пільг, передбачених п.169.1.2 — 169.1.4 ПКУ, потрібні ще й інші документи. Перелік, розмір та необхідні документи наведено у таблиці 6.3. При цьому, до зарплати державних службовців пільгу застосовують під час її нарахування без відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення її розміру.

Таблиця 6.3

Перелік, розмір податкової соціальної пільги та документи для її надання

Особи, яким надають пільгу

Документи, що подають для підтвердження права на пільгу

Розмір пільги

Будь-який платник податку (пп. 169.1.1 ПКУ)

1) заява про обрання місця застосування податкової соціальної пільги, за формою, затвердженою ДПС України (далі заява про застосування пільги)

470,50 грн (загальна)

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ)

1) заява про застосування пільги,

2) копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документа, що підтверджує встановлення батьківства, чи документів, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджених відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну,

3) копія рішення органу опіки й піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник)

470,50 грн (100% загальної)

у розрахунку на кожну дитину, яка утримується

Платник податку, який утримує дитину-інваліда (пп. "б" пп. 169.1.3 ПКУ)

1) заява про застосування пільги,

2) копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документа, що підтверджує встановлення батьківства, чи документів, котрі підтверджують вік дитини (дітей), затверджених відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну,

3) копія рішення органу опіки й піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник),

4) пенсійне посвідчення дитини або довідка МСЕК для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років,

5) медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років)

705,75 грн

(150% загальної)

у розрахунку на кожну дитину-інваліда віком до 18 років

Продовження таблиці 6.3

Одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник (пп. "а"пп. 169.1.3 ПКУ)

Примітка. Одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом

1) заява про застосування пільги,

2) копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану чи документів, які підтверджують вік дитини (дітей) затверджених відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну,

3) копія рішення органу опіки й піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник),

4) копії свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець),

5) копія паспорта

Платник податку, який є постраждалим від Чорнобильської катастрофи 1-ї або 2-ї категорій, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії ВР УРСР у зв'язку з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (пп. "в" пп. 169.1.3 ПКУ)

1) заява про застосування пільги,

2) копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка: — громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) унаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка, — учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації, — громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 році із зони відчуження, категорії 2 серії Б, — громадянина (громадянки), який (яка) постійно прожи­вав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.89 р. № 224), категорії 2 серії Б,

3) копія грамоти Президії ВР УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (подають особи, нагороджені такою грамотою)

Учень, студент, аспірант, ординатор, ад'юнкт — за місцем роботи (пп. "ґ'пп. 169.1.3 ПКУ)

1) заява про застосування податкової соціальної пільги

Подання інших документів Порядком № 1227 не передбачено. Водночас ДПС України іноді вимагає додавати до заяви довідки з навчального закладу про те, що особа навчається та за умовами її навчання не передбачено виплату стипендії з бюджету

Продовження таблиці 6.3

Інвалід І або II групи, у тому числі з дитинства (пп. "ґ" пп. 169.1.3 ПКУ)

1) заява про застосування пільги,

2) копія пенсійного посвідчення або довідка МСЕК

Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів (пп. "д"пп. 169.1.3 ПКУ)

  1. заява про застосування пільги,

  2. копія акта Президента України про призначення зазначеної стипендії

Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, згаданих у рядку 11 цієї таблиці (пп. "е"пп. 169.1.3 ПКУ)

  1. заява про застосування пільги,

  2. копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документів, що підтверджуютьучасть у бойових діях у період після Другої світової війни

Герой України, герой Радянського Союзу, герой Соціалістичної праці або повний кавалер ордена Слави чи Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма й більше медалями "За відвагу" (пп. "а"пп. 169.1.4 ПКУ)

  1. заява про застосування пільги,

  2. відповідно, копії орденської книжки Героя України, Героя адянського Союзу або Героя Соціалістичної праці, або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння згаданих звань, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями "За відвагу"

941,00 грн

(200% загальної)

Учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка в той час працювала в тилу, інвалід І і II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551 (пп. "б" пп. 169.1.4 ПКУ)

  1. заява про застосування пільги,

  2. копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документів, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни,

  3. пенсійне посвідчення або довідка МСЕК,

  4. документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни

Продовження таблиці 6.3

Продовження додатку 3.16Колишній в'язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою (пп. "в" пп. 169.1.4 ПКУ)

  1. заява про застосування пільги,

  2. довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою,

3) копія посвідчення жертви нацистських переслідувань

Особа, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували в стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками (пп. "г" пп. 169.1.4 ПКУ)

1) заява про застосування пільги,

2) копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідки, видані компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували в стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками

Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період із 08.09.41 р. по 27.01.44 р. (пп. "ґ" пп. 169.1.3 ПКУ)

1) заява про застосування пільги, 2) документи, які містять необхідні відомості про факт пе­ребування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період із 08.09.41 р. по 27.01.44 р.

Якщо працівник отримує зарплату за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання пільги, такі доходи (їх частину) відносять до відповідних податкових періодів, за які їх нараховано. Лікарняні враховують при визначенні максимальної суми заробітку, яка дає право на податкову соціальну пільгу.

Припиняють надавати пільгу з податкового місяця:

  1. про який працівник попросив у заяві про відмову від пільги.

  2. пільги на дітей, згадані в рядках 2, 3 та 4 таблиці 6.3, надають до кінця року, у якому вони досягають 18 років (у разі смерті дитини — до кінця року, на який вона припадає). Однак право на отримання такої пільги втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі в закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання. Тоді право на пільгу втрачається починаючи з податкового місяця, у якому відбулася така подія.

  3. надання пільг, згаданих у рядках 5—9 додатку 3.16, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому платник податку втрачає відповідний статус, що давав право на пільгу.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначається Законом України від 08.07.2010р. №2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та розробленою на його виконання Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5.

Базою для нарахування та утримання є:

• заробітна плата найманих працівників, яка включає основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР;

• винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

• оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

• допомога по тимчасовій непрацездатності;

• допомога або компенсації, що виплачуються згідно із законодавством;

Справляння єдиного внеску здійснюється із суми заробітної плати, не зменшеної на суму утриманих податків та інших обов'язкових платежів, та із суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів і виплат, виконуваних за дорученням отримувача.

Єдиний внесок обчислюють у межах максимальної величини бази нарахування, яка дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб. Разом з тим, розмір єдиного внеску не має бути меншим від мінімального страхового внеску, встановленого виходячи з мінімальної заробітної плати, що діє в місяці, за який її нараховують.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010р. №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів установ, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

• соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо;

• одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію;

• надбавки та доплати до державних пенсій пенсіонерам, які працюють;

• вихідну допомогу у разі припинення трудового договору;

• відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні;

• витрати на відрядження та ін. виплати.

Єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази нарахування цього внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску за основними видами їх економічної діяльності.

Незмінна ставка єдиного внеску встановлюється у відсотках до бази нарахування передбачена для:

  • бюджетних установ - 36,3%;

  • оплати винагороди за цивільно-правовими договорами – 34,7 %;

  • нарахованої заробітної плати найманих працівників-інвалідів – 8,41 %;

  • суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності – 33,2 %;

Ставки утримання єдиного внеску - дивись табл. 6.2.

Строки сплати ЄСВ на рахунки Пенсійного фонду відображено в табл.6.4.

Таблиця 6.4