- •Тема 1. Суб’єкти господарювання як платники податків та зборів
- •2. Концептуальні основи оподаткування суб’єктів господарювання
- •3. Питання вибору системи оподаткування суб'єкта господарської діяльності
- •Тема 2. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
- •2. Особливості оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком
- •3 .Особливості оподаткування пдв сільгоспвиробників
- •4. Особливості нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами
- •5. Особливості сплати земельного податку виробниками сільськогосподарської продукції
- •3.1. Оподаткування земельним податком сільгоспвиробників, що перебувають на загальній системі оподаткування
- •Тема 3. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності
- •1. Загальні положення транспортно-експедиторської діяльності
- •2. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності податком на прибуток
- •3. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності податком на додану вартість.
- •Тема 4. Особливості оподаткування туристичної діяльності
- •1. Загальні положення про здійснення туристичної діяльності
- •Туроператор
- •2. Особливості оподаткування податком на додану вартість туроператорської та турагентської діяльності
- •3. Особливості оподаткування туристичної діяльності податком на прибуток
- •4.Особливості сплати тур оператором туристичного збору.
- •5.Особливості оподаткування готельного бізнесу
- •Тема 5. Особливості оподаткування діяльності торговців цінними паперами
- •1. Правова база діяльності торговців цінними паперами
- •2. Особливості оподаткування діяльності торгівців цінними паперами
- •3. Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента
- •3.1. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами
- •3.2. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з деривативами
- •Тема 6. Особливості оподаткування небанківських фінансових установ
- •2. Особливості оподаткування страхових компаній
- •3. Особливості оподаткування пенсійних фондів та кредитних спілок
- •4. Оподаткування у сфері спільного інвестування
- •5.Особливості оподаткування ломбардної діяльності
- •Оподаткування пдв
- •Оподаткування податком на прибуток
- •Оподаткування пдв
- •Оподаткування податком на прибуток
- •Оподаткування пдв
- •Тема 7. Оподатковування неприбуткових установ та організацій
- •2. Види доходів неприбуткових організацій й особливості їхнього оподаткування на прибуток
- •Цільове фінансування
- •3.Неприбуткові фонди як податкові агенти
- •3. Особливості оподаткування кредитних спілок
- •4.Особливості оподатковування іншими податками й зборами неприбуткових організацій
- •1) Податок на нерухоме майно
- •2) Екологічний податок
- •Тема 8. Спільна діяльність без створення юридичної особи та особливості її оподаткування
- •2.Особливості оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи
- •3. Визначення фінансових результатів спільної діяльності
- •3.1. Розкриття інформації про спільну діяльність у фінансовій звітності
- •4. Оподаткування спільної діяльності податком на додану вартість
- •5.Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
- •Тема 10. Оподаткування діяльності фізичних осіб-підприємців
- •2. Особливості оподаткування єдиним податком діяльності фізичних осіб-підприємців
- •6.Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку
- •7. Порядок відмови від спрощеної системи
- •8.Щодо виконання платниками єдиного податку функцій податкового агента
- •9.Фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування
- •Тема 10. Єдиний податок для суб’єктів малого підприємства – юридичних осіб (спрощена система оподаткування)
- •1.Умови та порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
- •2.Перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються юридичні особи – платники єдиного податку та обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
- •3.Порядок визначення доходів та їх склад для цілей оподаткування єдиним податком юридичних осіб
- •4. Ставки єдиного податку для юридичної особи
- •5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку юридичною особою
- •6. Строки подання звітності та порядок її заповнення
- •7.Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку
5. Особливості сплати земельного податку виробниками сільськогосподарської продукції
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III (ЗКУ), використання землі в Україні є платним. А Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) встановлює, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Це положення ПКУ не є новиною, такий поділ існував і раніше — відповідно до Закону № 2535
ПКУ дає таке визначення цим поняттям:
земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. 14.1.72 ст. 14 ПКУ);
орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 ПКУ).
У контексті цієї статті ми більше говоритимемо про земельний податок, оскільки саме з ним підприємства мають справу найчастіше. Платниками цього податку є:
— власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно;
— землекористувачі— юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди….
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Зазначимо, що в ПКУ є визначення лише терміну земельної ділянки. Під нею розуміють частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами. А щодо частки (паю), то це поняття досить часто зустрічається в ЗКУ та є спадком від процесів приватизації, які відбувалися в Україні.
База оподаткування, як і до запровадження ПКУ, залежить від того, чи проведена грошова оцінка земельної ділянки. Якщо проведена — то базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а якщо грошова оцінка не проводилась — то площа земельних ділянок.
Земельні відносини в Україні регулюють Конституція України, ЗКУ, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти. Згідно зі ст. 116 ЗКУ, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або за результатами аукціону шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ). Важливо пам’ятати, що в разі переходу права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Проте у ст. 126 ЗКУ наведені винятки. Зокрема, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. І нарешті право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до законодавства.
Нагадаємо, що, відповідно до ст. 194 ЗКУ, для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян, з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та інших цілей призначений державний земельний кадастр. Його веде уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Дані державного земельного кадастру є підставою для нарахування земельного податку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Земельний кадастр містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Зауважимо, що ПКУ обійшовся без дещо дискримінаційної норми, яка містилася в ст. 7 Закону № 2535. У ній зазначено, що в разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховувався від суми, яка дорівнювала грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховувався розмір податку, не могла бути меншою за ціну земельної ділянки, зазначену в угоді. Крім того, варто нагадати, що, відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. № 1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видає відповідний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зараз таким органом є Державне агентство земельних ресурсів України, положення про яке затверджене Указом Президента від 08.04.2011 р. № 445/2011.