3. Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента

З 13 лютого 2012 року напрала чинності Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента, затверджена наказом Міністерства фінансів України 22.11.2011 № 1484, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 22.11.2011 № 1689, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 січня 2012 р. за № 100/20413, якою визначено порядок щодо виконання торговцями цінних паперів функції податкових агентів.

Податковий агент – юридична особа або фізична особа, або представництво нерезидента (юридична особа), які зобов’язані нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку з доходів, що виплачуються такому платнику податку, вести податковий облік і надавати податкову звітність в податкові органи, за порушення чого несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом (пп.14.1.180 ПКУ).

Об’єктом оподаткування - є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

Розрахунок загального результату (інвестиційного прибутку або збитку) за операціями з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, здійснюється податковим агентом окремо від розрахунку інвестиційного прибутку (збитку) за операціями з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

Цінні папери чи деривативи визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів на дату продажу окремого пакету цінних паперів чи деривативу та/або отримання варіаційної маржі та премії за контрактом, за одночасного дотримання таких умов:

а) цінні папери та деривативи допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі. При цьому перелік іноземних фондових бірж визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

б) інформація про ціни (котирування) цінних паперів та деривативів публікується в засобах масової інформації (зокрема електронних) або може бути надана фондовою біржею будь-якій заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами чи деривативами;

в) щодо цінних паперів та деривативів розраховується ринкове котирування.

Інформація, зазначена у цьому пункті, розміщується на власному веб-сайті фондової біржі в глобальній інформаційній мережі Інтернет відповідно до вимог нормативно – правових актів центрального органу виконавчої влади, який здійснює державне регулювання цінних паперів та фондового ринку.

Загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, визначається як алгебраїчна сума результатів (прибуток або збиток) від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів, та загального результату (інвестиційного прибутку або збитку) від операцій з деривативами.

Загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, визначається як алгебраїчна сума результатів операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів, що не перебуває в обігу на організованому ринку цінних паперів.

Результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операції з кожним окремим пакетом цінних паперів розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого пакету цінних паперів, та його вартістю, що визначається як сума витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого окремого пакету цінних паперів з урахуванням розділу 3 цієї Методики.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого відповідно від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, або від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на організованому ринку, наступних років до його повного погашення.

При цьому, сума інвестиційного збитку, отримана від операцій з інвестиційними активами на неорганізованому ринку, не враховується у зменшення інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами на організованому ринку, а сума інвестиційного збитку, отримана від операцій з інвестиційними активами на організованому ринку, не враховується у зменшення інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами на неорганізованому ринку.

Інвестиційний збиток від продажу інвестиційного активу не враховується під час визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами у випадку, у разі якщо:

-   платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп;

-    платник податку продає інвестиційний актив пов'язаним з ним особам;

-    платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину.

Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому актив у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного активу визначається на рівні ціни проданого активу, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох активів.

У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу інвестиційного активу, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває ідентичні інвестиційні активи, то:

інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

вартість придбаного інвестиційного активу для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого інвестиційного активу

Положення пунктів 2.8 – 2.10 Методики не застосовуються щодо придбання або продажу цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:

- придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;

- викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;

- придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;

- придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.

До доходу від продажу інвестиційного активу, визначеного цією Методикою, прирівнюються також операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Не включається до доходу від продажу інвестиційного активу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень;

б) дохід, отриманий платником внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону;

в) кошти, які не були використані для здійснення операцій з інвестиційними активами та повертаються платнику податку торговцем за договором, укладеним із платником податку, якщо вони не підлягають оподаткуванню у складі поточної виплати коштів відповідно до інших норм цього пункту.

Витрати на придбання інвестиційного активу включають документально підтверджені первинними документами та фактично сплачені продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) суми компенсації вартості інвестиційного активу та інші витрати.

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Витрати на придбання інвестиційного активу, подарованого платнику податку чи успадкованого ним, за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням, а також на придбання пакету цінних паперів шляхом внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним акції можуть бути враховані податковим агентом за умови належного документального забезпечення.

Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 2.18 Методики.

Протягом звітного року до складу місячного оподатковуваного доходу включається фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, отриманий платником податку у складі поточної грошової виплати за датою фактичної виплати та/або за датою закінчення (виконання або припинення) в період до кінця такого року дії договору, укладеного із платником податку, а сума податку з фактично нарахованого (виплаченого) інвестиційного прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом розрахункового періоду до дати фактичної виплати та/або дати закінчення (виконання або припинення) дії договору.

При цьому, для цілей розрахунку суми податку, якщо умовно розрахований інвестиційний прибуток, обчислений податковим агентом наростаючим підсумком за розрахунковий період, є більшим, ніж сума поточної виплати коштів, базою оподаткування є фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток у повній сумі такої виплати.

Якщо умовно розрахований інвестиційний прибуток, обчислений податковим агентом наростаючим підсумком за розрахунковий період, не перевищує суму поточної виплати коштів, базою оподаткування є фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, одержаний платником як частина такої поточної виплати коштів, розмір якого дорівнює усій сумі умовно розрахованого інвестиційного прибутку.

Решта виплати у вигляді попередньо внесених платником податку коштів, які не були використані для здійснення операцій з інвестиційними активами та повертаються йому податковим агентом за договором, укладеним із платником податку, не підлягає оподаткуванню податком.

Якщо у зв’язку із закінченням (виконанням або припиненням) в період до кінця звітного податкового року дії договору не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день періоду дії такого договору; податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом не пізніше календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата закінчення (виконання або припинення) договору.

За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податку у такому році, та суми податку з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом року.

Розрахунок за результатами року не здійснюється у разі, якщо протягом року інвестиційний прибуток було розраховано, а податок утримано і сплачено до бюджету у повному обсязі у зв’язку із закінченням (виконанням або припиненням) дії договору (договорів), укладеного з платником податку.

Інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом за результатами звітного податкового року вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним.

У разі якщо у зв’язку із недостатністю наявних коштів платника податку податковий агент не має можливості повністю або частково утримати та перерахувати до бюджету суму податку, обчисленого з інвестиційного прибутку на дату закінчення (виконання чи припинення) дії договору/за результатами звітного податкового року, податковий агент зазначає про це у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за той звітний податковий квартал, на який припадає дата закінчення (виконання чи припинення) дії договору/за четвертий квартал звітного податкового року, а також у довідці про визначення професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб.

У такому випадку сплата податку у сумі, що недостає, здійснюється платником податку самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, що здійснюються за договором з податковим агентом, розрахунок бази оподаткування та суми податку, а також сплата податку, здійснюються таким податковим агентом самостійно, відокремлено від доходів і витрат такого податкового агента, окремо за кожним платником податку.

Податковий агент щоквартально подає у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Податковий агент щорічно до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, за формою, встановленою у додатку 1 до цієї Методики. Зазначена довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації.

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом в порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1 – 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України.

З метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) платнику податку – нерезиденту, податковий агент застосовує звільнення від оподаткування або зменшену ставку, передбачену відповідним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) інвестиційного прибутку і є резидентом країни, з якою укладено такий міжнародний договір України, відповідно до статті 103 Податкового кодексу України.

У таблиці №5.1 наведено приклад визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента

Таблиця 5.1

Порядок визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента

Інвестиційний прибуток (збиток) за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку***	Інвестиційний прибуток (збиток) за операціями з деривативами***	Всього інвестиційний прибуток (збиток) за операціями з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку (колонка 1+ колонка 2)***	Інвестиційний прибуток (збиток) за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на організованому ринку***
1	2	3	4

*Зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або число, місяць та рік народження (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від реєстраційного номера облікової картки платника податку, повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті).

** Зазначається у разі виконання або розірвання договору з платником податку у період до кінця звітного року.

*** Прибуток відображається зі знаком «+», збиток - зі знаком «-», при цьому зазначається сума інвестиційного прибутку з врахуванням податку на доходи фізичних осіб (до утримання податку).