Тема 8. Спільна діяльність без створення юридичної особи та особливості її оподаткування

1.Порядок реєстрації договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи

2.Особливості оподаткування спільної діяльності без створення юридичної особи

3. Визначення фінансових результатів спільної діяльності

4.Особливості оподаткування спільної діяльності податком на додану вартість

1.Порядок реєстрації договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи

 Згідно із п.64.6 ст. 64 р.II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами і поповненнями (далі –ПКУ) та п.3.5 р. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №979 (далі – Порядок№979) на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на яких поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом.       В органах державної податкової служби не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом.

Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в органах державної податкової служби та виконує обов’язки платника податків самостійно.      Відповідно до п.4.6 р. IV Порядку взяття на облік договору або угоди здійснюється протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набрання ним чинності шляхом додаткового взяття на облік учасника визначеного відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання такого договору.

     Підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є подання уповноваженою особою до органу державної податкової служби за своїм основним місцем обліку таких документів:

• заяви №1-ОПП;

• завіреної копії договору (контракту) про спільну діяльність.     

 До цих документів додаються:

а) інформаційна картка договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор;

б) копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність;

в) копії ліцензій та дозволів на провадження відповідних видів господарської діяльності учасників договору, отримання яких передбачено законодавством.

     Взяття на облік договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора здійснюється після державної реєстрації договору (контракту) Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, обласним, Київським або Севастопольським міським управлінням зовнішніх економічних зв’язків згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою КМУ від 30 січня 1997 року № 112.

8 липня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення спільної діяльності» за № 3686-VI (далі Закон).

Відповідно до Пояснювальної записки метою прийняття відповідного законопроекту було врегулювання проблем, що виникають при здійсненні спільної діяльності в ряді галузей і заважають залученню системних інвесторів для розвитку промисловості в Україні, та покращення регуляторного середовища та усунення зайвих бюрократичних бар’єрів при залученні інвесторів для здійснення спільної діяльності. Згідно з Законом не може бути вкладом у спільну діяльність майно, яке належить до основних фондів підприємств державної власності, що не підлягають приватизації. Також з Закону України «Про управління об’єктами державної власності» були виключені положення щодо затвердження типового договору про спільну діяльність, що обумовлено багатоманітністю сфер, у яких можуть укладатись такі договори, зокрема, пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування, будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, тощо, машинобудування, охороно здоров’я, управління нерухомістю, тощо. Розробка типового договору про спільну діяльність, який би враховував особливості правового регулювання кожної із таких галузей є практично неможливим та призведе до зупинення застосування такого механізму як СД у державному секторі економіки. Крім того, Законом встановлено, що під час укладення договорів про спільну діяльність розмір частки державних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, має становити не менш як 50 відсотків спільного майна учасників спільної діяльності.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 296 затверджено порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном. Відповідно до постанови, суб’єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з такими документами:

1) попередньо погоджений сторонами проект договору;

2) засвідчені копії статутів (положень) суб’єкта господарювання та сторони (сторін), з якою (якими) передбачається укласти договір;

3) інформація про суб’єкта господарювання, зокрема про: виробничі потужності, обсяг і основну номенклатуру продукції, у тому числі експортної; кількість робочих місць; рівень прибутковості за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, у тому числі простроченої; державну реєстрацію прав власності або користування будинками (спорудами) та земельними ділянками, які передбачається використовувати за договором; перебування майна, яке передбачається використовувати за договором, в заставі, податковій заставі, оренді, лізингу. Суб’єкт господарювання подає також бізнес-план з визначенням етапів, строків, шляхів і засобів виконання договору, джерел його фінансування, впливу результатів укладення договору на фінансовий план суб’єкта господарювання;

4) інформація про сторону (сторони), з якою (якими) передбачається укласти договір, а саме: повне найменування сторони; дані про її державну реєстрацію; відомості, що підтверджують здатність сторони забезпечити належне виконання своїх договірних зобов’язань, зокрема фінансову та професійну спроможність;

5) звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної експертної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Зазначений звіт подається разом з рецензією, що містить позитивний висновок щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна або за наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки, про відповідність в цілому таким нормативно-правовим актам;

6) обґрунтування способу використання державного майна з відповідними розрахунками.

Орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб’єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін’юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України.

Зазначений проект повинен, зокрема, містити істотні умови договору, укладення якого пропонується погодити, щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розмір часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів.

До проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо погодження укладення договору органом управління додаються такі документи:

• звернення суб’єкта господарювання до органу управління щодо погодження укладення договору разом з документами, а також погоджений органом управління проект договору;

• висновок органу управління щодо відсутності встановлених законодавством заборон та обмежень на використання майна суб’єкта господарювання, якщо таке використання передбачається договором;

• висновок органу управління про відповідність галузевим концепціям і програмам розвитку пропозицій суб’єкта господарювання, який планує укласти договір.

Орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про погодження укладення договору орган управління здійснює заходи щодо забезпечення його укладення суб’єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.