Цільове фінансування

Зовнішнє:

субсидії з державного та місцевих бюджетів, асигнування з бюджету на соціальні потреби та утримання бюджетних установ та організацій, будівництво доріг, житла за рахунок позабюджетних коштів тощо

Внутрішнє: фінансування об’єктів соцкультпобуту юридичними

особами-утримувачами, фінансування інноваційного проекту власними коштами підприємства тощо.

Мал.7.1 Види цільового фінансування неприбуткових установ та організацій

Цільові надходження – це надходження коштів, матеріальних та нематеріальних активів цільового призначення для виконання юридичною особою-отримувачем певних завдань (реалізації програм, проектів, заходів), попередньо обумовлених з надавачем. У більшості випадків цільові надходження мають не тривалий характер, сприяють у вирішенні окремих завдань у межах цільового проекту.

Прикладами цільових надходжень є отримані виробничі запаси для виконання ліквідаційних робіт внаслідок стихійного лиха, отримане обладнання для реалізації інноваційного проекту, виділена підприємством готова продукція для виконання окремих операцій (заходів, проектів) тощо.

Безповоротна допомога – це передача активів та надання економічних вигод однією юридичною чи фізичною особою іншій з метою матеріально-технічної та фінансової підтримки. Безповоротна допомога , що надається неприбутковим організаціям для підтримки їх основної діяльності, набуває характеру цільового використання (цільового фінансування та цільових надходжень) і повинна використовуватись відповідно до попередно затвердженого кошторису.

Форми безповоротної допомоги, що передбачені законодавчими актами України наведено на мал..2

Безповоротна допомога

безповоротна фінансова допомога

благодійні внески та пожертви

членські

внески.

Мал.7.2 Форми безповоротної допомоги неприбутковим організаціям та установам

Щодо пасивних доходів, слід зазначити що у ПКУ відсутне тлумачення цього поняття. Разом з тим, виходячи із приписів абзацу «а» п.14.1.54 ст.14 ПКУ до складу пасивних доходів входять:проценти, дивіденди, роялті та інші пасівні доходи.

У розділі 1 ПКУ надано тлумачення цих понять (див. таблицю №7.3).

Таблиця 7. 3

Поняття пасивних доходів

Види пасивних доходів	Визначення поняття	Норма ПКУ
дивіденди	платіж, що здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах)емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку	П.14.1.49 ст.14
проценти	Дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за користування залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається : - платіж за використання коштів або товарів, робіт, послуг, отриманих в кредит; -платіж за використання коштів, залучених в депозит; -платіж, за придбання товарів у розстрочку; -платіж за користування майном згідно з договором фінансового лізингу оренди) (без врахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу; -винагорода (дохід)орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право отримання таких пелатежів	П.14.1.206 ст.14
роялті	будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інших записів на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).	П.14.1.225 Ст..14

Слід зауважити, що у відповідності до приписів пп.14.1.206 п.14.1 ст.14 ПКУ, проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованої суми. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається щляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання НО, перевищують суму визначених кошторисом

витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року без сплати податку із суми перевищення.

У випадку отримання неприбутковою організацією доходів із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2–157.7 цієї статті, така організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, що визначається як сума доходів, отриманих із таких джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Прибуток = доходи - витрати

Наприклад. Регіональним відділенням Фонду державного майна України в звітному періоді отримано 1400 тис. грн коштів із загального фонду бюджету та 300 тис. – із спеціального фонду бюджету. У цьому ж періоді реалізовано автомобіль за ціною 48 тис. грн з ПДВ (переоціненою вартістю 80 тис. грн та сумою нарахованого зносу 62 тис. грн). Кошти з бюджету не оподатковуються. Підлягає оподаткуванню податком на прибуток сума перевищення ціни продажу над залишковою вартістю без ПДВ. Організація за результатами звітного періоду, в якому відбулась операція (кварталу), зобов’язана сплатити податок на прибуток за ставкою 16 % відповідно до ст. 151.1: (40 тис. грн – (80 тис. грн – 62 тис. грн)) х 0,16 = 3, 52 тис. грн.

Режим оподаткування, передбачений ст.157, застосовується виключно до

основної діяльності НО. Статутні документи організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку в рамках основної діяльності.

Відповідно до ст. 157.13 під терміном «основна діяльність» для цілей оподаткування слід розуміти діяльність НО, яка визначена для них як основним Законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, в тому числі з надання реабілітаційних та фізкультурно-спортивних послуг для інвалідів (дітей-інвалідів), благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх, соціальних та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації).

До основної діяльності також включається продаж організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку НО, та які є тісно пов’язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або коли така ціна регулюється державою.

До основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, визначеними в підпунктах «в»–«ґ» пункту 157.1 цієї статті (кредитними спілками, пенсійними фондами, створеними в порядку, визначеному відповідними законами, спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не провадять господарську діяльність за винятком отримання пасивних доходів), особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій.

Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі, коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком та надають аналогічні товари, виконують роботи, надають послуги, про таке порушення.

Визначальну роль у дотриманні статусу неприбутковості відіграє баланс доходів та витрат (видатків) попередньо затвердженого кошторису діяльності організації.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до певних призначень.

Кошторис діяльності небюджетної неприбуткової організації не має суперечити законодавству, відповідно до якого організацію створено.

Особливістю такого кошторису є включення у доходи очікуваних сум цільового фінансування та цільових надходжень, у витрати – використання отриманих цільових активів.

Неприбуткові організації складають кошториси на кожний вид фінансування та на кожний вид діяльності (утримання організації, виконання окремих програм та проектів тощо).

Особливої уваги потребує баланс доходів та витрат спілок, асоціацій та

інших об’єднань юридичних осіб, створених для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів (ознака непр. 0012).

Коли доходи зазначених НО, отримані протягом звітного (податкового) року з перелічених вище джерел, на кінець першого кварталу року, що настає за звітним, перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така організація зобов’язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 до суми такого перевищення.

Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами І кварталу року, що настає за звітним, у строки, встановлені для інших платників податку.

Наприклад. Спілка художників отримала в 2011 р. членських внесків на суму 4 000 грн, пасивних доходів на суму 1 000 грн, гуманітарної допомоги на суму 6 000 грн. На кінець першого кварталу 2012 р. невикористаними на заходи, передбачені кошторисом діяльності спілки в 2011 році та в першому кварталі 2012 р., залишились 4 500грн.

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток:

1) 25 % суми отриманих в 2011 році доходів, що звільняються від оподаткування: (4 000 грн + 1 000 грн + 6 000 грн) х 0,25 = 2 750 грн;

2) нерозподілена сума прибутку: 4 500 грн – 2 750 грн = 1 750 грн;

3) податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою 16 % до суми перевищення: 1 750 грн х 0,16 = 280 грн.