3.2. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з деривативами

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами визначається з урахуванням суми додаткових фактично сплачених витрат, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, а саме:

1)винагорода (комісія) торговцю цінними паперами. При цьому, такі витрати не можуть перевищувати максимального розміру винагороди (комісії), у разі його фактичного встановлення з метою оподаткування податком нормативно-правовим актом центрального органом виконавчої влади, який здійснює державне регулювання ринку цінних паперів та фондового ринку;

2) біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею

Отримані (сплачені) платником податку суми періодичних виплат включають суми варіаційної маржі. Отримані (сплачені) платником податку суми разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), включають суми премій за стандартними опціонами.

Доходом платника податку, що включається до інвестиційного прибутку, вважається позитивна нарахована (отримана) варіаційна маржа, витратами, що зменшують такий інвестиційний прибуток – від’ємна (сплачена) варіаційна маржа.

До складу отриманих разових виплат, що відносяться до доходу, який включається до інвестиційного прибутку платника податку, відносяться отримані премії за стандартними опціонами та інші отримані разові виплати.

До складу сплачених разових виплат, що відносяться до витрат платника податку за операціями з деривативами, включаються сплачені суми премій за стандартними опціонами та інші сплачені разові виплати, що передбачені умовами ф’ючерсного контракту чи опціону.

Документальним підтвердженням отриманих та сплачених платником податку періодичних або разових виплат іншій стороні ф’ючерсного контракту чи опціону, що передбачені умовами такого ф’ючерсного контракту чи опціону, є звіт торговця цінними паперами, що включає дані за всіма періодичними та разовими виплатам платника податку, та формується згідно із вимогами до такого звіту, встановленими нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, який здійснює державне регулювання цінних паперів та фондового ринку.

Тема 6. Особливості оподаткування небанківських фінансових установ

1.Права основа діяльності небанківських фінансових установ

2. Особливості оподаткування страхових компаній

2.1.1 Особливості визначення прибутку страховика, що здійснює страхування життя.

3. Особливості оподаткування пенсіних фондів і кредитних спілок

4. Оподаткування у сфері спільного інвестування

5.Особливості оподаткування ломбардної діяльності

1.Права основа діяльності небанківських фінансових установ

Є декілька нормативних визначень небанківських фінансових установ, а саме:

Визначення поняття	Законодавчо-нормативний акт
Небанківська фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до законодавства України не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг та яку внесено до відповідного державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України.	Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (Положення, п.1.1) ( Назва Постанови в редакції Постанови Національного банку N 45 від 27.02.2008 ) N 297 від 09.08.2002 м.Київ ( В редакції Постанови Національного банку N 171 від 05.05.2006 )
Небанківська фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ в установленому законодавством України порядку. До небанківських фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.	Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Положення, п.1.2) 15.12.2004 N 637 ( Введено згідно з Постановою Національного банку N 277 від 10.08.2005 )
Небанківська фінансова установа - юридична особа, яка внесена до відповідного державного реєстру фінансових установ та отримала згідно із законодавством України право здійснювати переказ коштів у національній та іноземній валютах.	Про затвердження Положення про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (Положення, п.7) ( Назва Постанови в редакції Постанови Національного банку N 165 від 05.06.2008 ) 25.09.2007 N 348

Правовою основою діяльності небанківських фінансових установ є:

• Цивільний Кодекс України

• Податковий кодекс України

• Закон України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р. №2664-III.

• Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.00р. №2063-III.

• Закон України "Про заставу" від 02.10.92р. № 2654.

• Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.00р. № 2063-III.

• Постанова Ради Міністрів УРСР від 08.01.1991р. № 7 "Про розміри плати за схов майна в ломбарді та позички, що видається ним під заставу".

• Постанова Ради Міністрів УРСР від 19.06.1979р. № 315 "Типовий статут ломбарда".

Найбільш поширеними фінансово-кредитними установами є:

1) Страхові компанії – спеціалізовані інститути, що виконують функції страхування, тобто за рахунок підприємств, організацій, установ, населення формують цільові грошові фонди та здійснюють виплати з них за настання певних подій (страхових випадків). Мобілізація коштів страховими компаніями здійснюється залученням страхових внесків від юр. Та фіз.. осіб на підставі укладених з ними угод. Страхові компанії спеціалізуються на таких видах страхування: майновому, особистому, страхуванні відповідальності чи перестрахуванні.

2) Пенсійні фонди – спеціалізовані фінансові установи, основним завданням яких є збирання і акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними певного віку. За формою власності вони бувають приватні або державні.

3) Інвестиційні фонди – особливий вид фінансово-кредитних установ, що забезпечують посередництво в інвестиційному процесі. Випускаючи власні цінні папери, інвестиційні фонди акумулюють грошові кошти приватних інвесторів та вкладають їх в акції та облігації різних п-в у власній країні чи за кордоном. 4) Фінансові компанії – небанківські інститути кредитної системи, що спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстрочкою платежу. Можуть бути створені як самостійні юр. особи на акціонерних пайових задах або як окремі структурні підрозділи, філії, дочірні підприємства банків і страхових компаній. 5) Кредитні спілки – кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень своїх членів та взаємного кредитування. 6) Ломбард – кредитна установа, що здійснює видачу позик під заставу рухомого майна (цінних речей). Специфіка ломбардних позичкових операцій полягає у видачі приватним особам невеликих сум позичок на відносно короткі строки (переважно до трьох місяців).

Зупинимося на особливостях їх оподаткування