Тема 3. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності

1. Загальні положення транспортно-експедиторської діяльності

2. Особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності податком на прибуток

3. Особливості оподаткування ПДВ

3.1. Оподаткування ПДВ наданих експедитором транспортно-експедиторських послуг.

3.2. Оподаткування ПДВ вартості послуг з міжнародного перевезення 3.3. Оподаткування ПДВ транспортно-експедиторських послуг, наданих іншими експедиторами-нерезидентами

3.4. Оподаткування ПДВ інших послуг, пов`язаних з перевезенням

1. Загальні положення транспортно-експедиторської діяльності

Розвиток як світової економіки, так і української спонукає до росту міжнародного та національного товарообміну. У свою чергу зростає і роль експедиторських організацій, адже експедитор є основним посередником між продавцем товару та його покупцем, обираючи найбільш вигідного перевізника, найбільш короткий та вигідний шлях перевезення. А тому актуальним питанням сьогодні залишається правове регулювання діяльності транспортно-експедиторських компаній на міжнародному та національному рівнях.

Згідно Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" під транспортно-експедиторською діяльністю розуміється підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Правове регулювання транспортно-експедиторської діяльності здійснюється на рівні національного та міжнародного законодавтсва. Основним завданням державного регулювання транспортно-експедиторської діяльності є захист економічних інтересів України, подальше становлення, розвиток та формування ринку транспортно-експедиторських послуг.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються:

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV;

• Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV;

• Закон України від 01.07.2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» ;

• Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 року № 959-XII ;

• Закон України від 20.10.1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів»;

• Закон України від 10.11.1994 № 232/94-ВР «Про транспорт»;

• також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Національне законодавство України, як і інших країн, відіграє важливу роль в правовому регулюванні міжнародних перевезень. Це пояснюється тим, що деякі умови, пов’язані з договорами перевезення, неможливо уніфікувати, і тому вони залишені навмисно для юрисдикції норм національного права; норми міжнародного права мають пропуски, які можна змінити тільки шляхом звернення до національного права окремих країн; міжнародні угоди та конвенції передбачають видання, в порядку внутрішнього законодавства, спеціальних норм, які відображають особливості міжнародних сполучень, що відповідають інтересам окремих країн.

На рівні міжнародного законодавства транспортно-експедиторська діяльність регульована великим масивом законодавства, яке за загальним принципом систематизації міжнародних договорів по об’єкту правового регулювання транспортні угоди і конвенції поділяють на сім груп. Так виділяють:

• групу угод про загальні принципи діяльності окремих видів транспорту (Женевська конвенція 1958 року про правовий режим морських просторів, Конвенція про дорожній рух 1968 року та ін); угод про організації міжнародного сполучення;

• угод та конвенцій, які відносяться до міжнародного приватного права (Брюсельська конвенція про уніфікацію декількох правил про коносамент 1924 р., Конвенція ООН про змішані перевезення вантажів (Женева) 1980 р. та Правила ЮНКТАД – МТП по відношенню до документів змішаних перевезень (Женева) 1992 р.) ;

• угод про тарифи на перевезення; угод, які містять норми, що розроблені для стимулювання перевезень та полегшення їх здійснення;

• угод, які регламентують специфічні аспекти транспортної діяльності (Угода про рятування на морі; Йорк-Антверпенські правила про загальні аварії 1994 р.);

• угод правозахисного характеру. 

Правове регулювання відносин, які виникають із здійснення міжнародних перевезень, має певну специфіку тому що найважливіші умови визначенні в міжнародних угодах – транспортних конвенціях, що є основним джерелом регулювання у цій сфері відносин. Угоди містять уніфіковані матеріально-правові норми, необхідні для врегулювання суперечок, що найчастіше виникають при морських та автомобільних міжнародних перевезеннях. Норми конвенцій про міжнародні перевезення є імперативними. Міжнародні транспортні конвенції мають і колізійні норми, до яких звертаються в разі відсутності уніфікованих правових норм. Переважно договірні колізійні норми відсилаються до вітчизняного законодавства.

На сьогодні для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг потрібно почати з формулювання та закріплення на законодавчому рівні закріпити визначення основних понять, які стосуються транспортно-експедиторської діяльності. Крім того, вбачається необхідним привести вже діюче національне законодавство у відповідність із нормами міжнародних нормативних актів які регулюють перевезення та експедиторську діяльність.

Послуги транспортного експедирування досить популярні, оскільки знімають з замовника перевезення вирішення багатьох питань і економлять його час. Саме тому на українському ринку діє значна кількість компаній, що надають такі послуги.

Транспортно-експедиторська діяльність — підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Цивільний кодекс передбачає спеціальний вид договірних відносин - договір транспортного експедирування (глава 65 ЦКУ). Згідно зі ст. 929 ЦКУ за таким договором: одна сторона (експедитор) зобов'язана за винагороду і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Сторони можуть передбачити в договорі вид транспорту і маршрут перевезення. Може бути встановлено, від чийого імені (від свого або замовника перевезення) буде виступати експедитор при укладанні договорів перевезення, якщо в його функції входить тільки її організація та інші умови з перевезення вантажу. Крім того, сторони договору можуть встановити необхідність придбання (надання) додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Наприклад, перевірка кількості та стану вантажу, розвантаження, навантаження, оплата мит, зборів, виконання митних процедур і пр.

   Договір транспортного експедирування має бути складений у письмовій формі (ст. 930 ЦКУ) та передбачати виплату винагороди експедитору (ст. 931 ЦКУ). В рамках договору експедитор надає транспортно-експедиторські послуги.

Транспортно-експедиторська послуга — це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

   З викладеного робимо висновок: послуги транспортного експедирування, залежно від умов договору, можуть розглядатися як посередницькі або як звичайний договір на надання послуг.

  Законом про транспортно-експедиторську діяльність передбачено перелік послуг, які надають експедитори (див. таблицю №3.1).

Таблиця 3.1

Склад послуг, які надають експедитори

1. Організовують та забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту по територіях України та/або зарубіжних країн

2. Фрахтують (наймають) національні та іноземні судна, залучають інші транспортні засоби та забезпечують їх подачу для завантаження та своєчасного відправлення вантажів

3. Надають послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, доробкою, сортуванням, складуванням та комплектуванням вантажів, передають їх перевізнику для перевезення

4. Провадять своєчасні розрахунки з портами, транспортними організаціями, іншими учасниками транспортного процесу за перевезення, перевалку, зберігання вантажів, а також за інші роботи та послуги, що є супутніми та невід’ємними від транспортного процесу, в тому числі розрахунки з митними та іншими контролюючими органами як від свого імені та за свій рахунок, так і від імені клієнта та за його рахунок

5. Оформлюють митні, карантинні, санітарні, ветеринарні, фітосанітарні, радіологічні, екологічні та інші документи

6. Проводять розрахунки з банками та іншими фінансовими установами

7. За окремими дорученнями клієнта, від його або свого імені, за рахунок клієнта страхують та організовують охорону вантажів, що експедирують

8. Забезпечують із залученням відповідних транспортних підприємств та організацій збереження вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання

9. За дорученням клієнта організовують експертизу вантажів у портах і на залізничних станціях

10. Здійснюють оформлення товаросупровідної документації, а також її розсилання

11. Подають в установленому порядку перевізнику заявки на відправлення вантажів та необхідну документацію на відвантаження

12. Приймають участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством

13. Забезпечують в погодженому з клієнтом порядку та засобами виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли у некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників

14. Складають обмірні ескізи на негабаритні та надважкі вантажі, здійснюють необхідні розрахунки кріплення таких вантажів на рухомому складі, розробляють креслення та проводять узгодження умов перевезення вантажів, згідно чинним нормам

15. Організовують фумігацію вантажів

16. Надають консультації з питань транспортного експедирування

17. Інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Здійснення транспортно-експедиторських операцій повинні буди підтвердження документально у відповідності до умов передбачених договором. Так, зокрема договором може передбачатися надання послуг на підставі доручень (заявок, замовлень).

Доручення (заявка, замовлення) на експедирування (далі в тексті „Доручення”) визначає перелік та умови здійснення експедитором на користь клієнта транспортно-експедиторських послуг в межах договору транспортного експедирування, агентської угоди, тощо.

В залежності від характеру транспортно-експедиторських послуг, зокрема при перевезеннях вантажу в міжнародних, мультимодальних та змішаних перевезеннях, договором транспортного експедирування може бути передбачено використання експедиторських документів FIATA.