2. Особливості оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком

Для сільськогосподарських підприємств у 2012 р. продовжується застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до глави 2 розділу XIV Податкового кодексу у вигляді сплати фіксованого сільськогосподарського податку (далі — ФСП).

На сплату ФСП у цьому році можуть перейти сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2011 р. дорівнює або перевищує 75%.

Новостворені у 2011 р. сільськогосподарські підприємства та утворені у 2011 р. шляхом поділу або виділення можуть бути платниками ФСП у 2012 р., якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за 2011 р., дорівнює або перевищує 75%. При цьому норма щодо дотримання цієї частки поширюється на кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників попереднім податковим (звітним) періодом є період з дня державної реєстрації по 31 грудня того самого року.

Існують окремі обмеження щодо переходу на сплату ФСП. Зокрема, платниками ФСП у 2012 р. не можуть бути зареєстровані такі суб’єкти господарської діяльності:

• у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за 2011 р., становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

• що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

• які станом на 01.01.2012 р. мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Нагадаємо, що якщо платники ФСП не можуть виконати вимогу щодо 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до таких платників податку в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, згідно з якою частка сільськогосподарського товаровиробництва має дорівнювати або перевищувати 75%. Такі платники для підтвердження статусу платника ФСП подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради АР Крим, обласних рад щодо наявності обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарської діяльності, що постраждали внаслідок таких обставин.

Як установлено ст. 302 Податкового кодексу, для платників ФСП об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності або надана їм у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена станом на 01.07.95 р., для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка 1 га ріллі в АР Крим або в області, проведена станом на 01.07.95 р.

З 01.01.2012 р. набрала чинності постанова № 1185, якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, згідно з якою для врахування змін у рентному доході, що створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01.07.95 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Також зазначену Методику доповнено п. 19, яким установлено, що показники нормативної грошової оцінки 1 га ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 01.07.95 р., застосовуються із коефіцієнтом 1,756.

З прийняттям постанови № 1185 залишається незмінною база оподаткування для платників ФСП, оскільки для них відповідно до ст. 303 Податкового кодексу базою оподаткування є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь і ріллі, проведена станом на 01.07.95 р.

Сільськогосподарські підприємства розрахунок річної суми ФСП здійснюють за ставками, розмір яких з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії земель, їх розташування та становить (у відсотках від бази оподаткування):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських районах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) — 0,15;

• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських районах і на поліських територіях, — 0,09;

• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських районах і на поліських територіях) — 0,09;

• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських районах і на поліських територіях, — 0,03;

• для земель водного фонду — 0,45;

• для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, — 1,0.

Для сільськогосподарських товаровиробників — платників ФСП існують особливості щодо сплати ними окремих податків і зборів.

Так, платники ФСП не є платниками:

• податку на прибуток підприємств;

• земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

• збору за спеціальне використання води;%

• збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Інші податки і збори сплачуються платниками ФСП у порядку та розмірах, установлених Податковим кодексом.

Щодо сплати земельного податку платниками ФСП, то ними сплачується земельний податок за земельні ділянки, які не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Водночас Законом № 3609 внесено зміни до ст. 282 Податкового кодексу, згідно з якими пп. 282.1.10 п. 282.1 ст. 282 викладено у новій редакції та встановлено, що від сплати земельного податку звільняється платник фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, платник ФСП у декларації з земельного податку відображає земельні ділянки, що використовуються ним для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, та суму пільги зі сплати земельного податку за такі земельні ділянки та земельні ділянки, що не використовуються для сільськогосподарського товаровиробництва, за якими він визначає нараховану суму земельного податку. (ДПА України листом № 1959/7/15-2117ф надавала роз’яснення щодо сплати земельного податку платниками ФСП.)

Сільськогосподарські підприємства мають щороку підтверджувати статус платника ФСП, оскільки розрахунок питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства, який є основною вимогою для переходу на сплату ФСП, здійснюється за попередній звітний рік.

Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від реалізації продукції:

• рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

• рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах;

• тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах;

• сільського господарства, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Для сільськогосподарських підприємств, які утворилися шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг. Перелік таких послуг визначено п. 308.4 ст. 308 Податкового кодексу.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та Методичні рекомендації щодо його складання затверджено наказом № 772.

Якщо сільськогосподарське підприємство визначило відповідність критеріям переходу на сплату ФСП, подавши до відповідних органів ДПС податкову звітність з ФСП, розрахунок питомої ваги сільгосппродукції, підтвердивши об’єкт оподаткування, стало на облік як платник ФСП у поточному році, то визначене податкове зобов’язання у податковій декларації з ФСП до кінця року може бути змінено лише у разі набуття або втрати права власності або права користування на земельні ділянки. При цьому при розрахунку частки відображатимуться доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування.

Щодо подання податкової декларації та порядку набуття статусу платника ФСП необхідно зазначити таке.

Порядок і строки подання податкової декларації з ФСП на поточний рік визначено ст. 306 Податкового кодексу.

Пунктом  306.1 цієї статті встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01.01.2012 р. і не пізніше 20 лютого подають податкову декларацію на поточний рік відповідному органу ДПС за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки.

Сплата податку здійснюється щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I та II кварталах — по 10%, у III кварталі — 50%, у IV кварталі — 30%.

Порядок набуття та скасування статусу платника ФСП визначено ст. 308 Податкового кодексу.

Пунктом 308.1 цієї статті встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку до 1 лютого поточного року подають:

• загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

• звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу ДПС за місцем розташування такої земельної ділянки;

• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом ДПС;

• відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

При цьому строки сплати ФСП не змінюються — протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу щодо неоднозначного трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів до законодавчого врегулювання норм п. 306.1 ст. 306 та п. 308.1 ст. 308 цього Кодексу податкову декларацію на 2012 р. з ФСП, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок платник ФСП може подавати у строк не пізніше 20.02.2012 р. (лист № 04-39/10-25).

Податкові органи за місцезнаходженням сільськогосподарського товаровиробника (місцем перебування на податковому обліку) протягом 10 робочих днів з дати подання податкової декларації (якщо за бажанням платник подає заяву — з дати подання такої заяви) видають довідку про набуття або підтвердження статусу платника ФСП.