- •Розділ 2 Короткі відомості про метеорологічні станції
- •Визначення, тиии метеорологічних станцій та їх характеристика
- •Метеорологічний майданчик
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ з Строки метеорологічних спостережень та способи визначення часу
- •Строки метеорологічних спостережень
- •Способи визначення часу
- •Деякі приклади визначення різного часу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
- •Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Станційний чашковий барометр
- •І*ис. 4.1. Схема 'цинкового ртутного барометра
- •2 Ноніус; 3 захисне скло; 4 оправа; 5 - рукоятка кремальєри;
- •6 Барометрична трубка; 7 - термометр; 8 - гвинт; 9 - чашка; 10 - втулка ; 11 середня частина чашки з діафрагмою
- •Барометр-анероїд
- •Барограф
- •Прилади для вимірювання температури повітря, грунту та води
- •Ґнс. 4.10. Мінімальний термометр
- •Деформаційні термометри (термограф)
- •Електричні термометри
- •Прилади для визначення вологості повітря
- •1*111'. *1.16. Установка термометрів у психрометричній будці
- •4.3.1. Психрометри
- •Гігрометр
- •Гігрограф
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •Польовий вітромір Третьякова
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •В електричні величини
- •Що випадають
- •І'ис. 4.26. УлювіографП-2.
- •1 Рейка коромисла, 2 - пересувний грузик, з - стрілка, 4 - підвіс, 5 - гак, 6 - дужка, - Потовщення з ріжучим краєм, - Пересувне кільце, 9 - циліндр, 10 - кришка, 11 - лопатка
- •Спостереження за росою
- •4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
- •Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації
- •4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації
- •ІІп іижсння ока при відліку по барометру:
- •Зразок запису результатів вимірювань та їх обробки у книжці км-1
- •Методика проведення спостережень за хмарами
- •Методика проведення вимірювань напрямку га швидкості вітру та їх обробка
- •Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів
- •За термоелектричним альбедометром
- •За геліографом універсальним
- •Розділ 6 Статистична обробка метеорологічних спостережень та вимірювань
- •Деякі положення математичної статистики
- •Дані вимірювань мінімальної температури повітря в листопаді на станціях а (X) ти б (у) та результати деяких обчислень параметрів кореляції
Контрольні запитання
1. В які строки здійснюються основні спостереження на метеоро- и/січних станціях світу та України? 2. В які строки на метеорологічних станціях здійснюються кліматичні та актинометричні спостереження? І Яку годину прийнято на станціях вважати за початок доби? 4. Опишіть часовий порядок здійснення спостережень на станції. 5. Що називають істинною сонячною добою та істинним сонячним часом? 6. Що називають середнім сонячним часом? 7. Що таке рівняння часу та як його обчислюють? X Що називають поясним часом та як його вираховують? 9. Скільки на земній ь. і ’лі часових поясів? 10. Що називають літнім та зимовим часом?
Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
Прилади для вимірювання атмосферного тиску
Під тиском взагалі розуміють силу, яка діє на одиниц площі, розташованої нормально до вектора цієї сили. Сила ж, з якою атмосфера притягується до Землі, дорівнює масі стовпа атмосфери, помноженій на прискорення вільного падіння.
Таким чином, дія сили на одиницю площі, з якою стовп атмосфери притягується до Землі (її ми часто називаємо вагою), і є тиском повітря.
Атмосферний тиск є одним з найважливіших метеорологічних величин.
Відповідно до міжнародної системи одиниць вимірювань “СІ” основною одиницею для вимірювання атмосферного тиску є Паскаль (Па). Це сила в 1 Ньютон, що діє на площу в 1 м2
(1 Па = Д). Однак Паскаль - це невеликий тиск, який при-
М~
близно дорівнює силі, з якою гиря в 10 мг діє на 1 см2. Тому в метеорології використовують величину в сто разів більшу за Паскаль і називають гектопаскалем (гПа). Водночас дозволяється застосовувати стару одиницю тиску мілібар (мб) та міліметр ртутного стовпчика (мм рт. ст.). Співвідношення цих одиниць таке:
гПа = 1 мб = 7,50’ 10'1 мм рт. ст.
мм. рт. сг. = 1, 333224 мб = 1,333224 гПа.
Атмосферний тиск вимірюється приладами, які називаються барометрами. Існують різні типи барометрів, але при проведенні вимірювань атмосферного тиску на метеорологічних станціях застосовуються ртутні та деформаційні барометри.
Дамо короткий опис принципу дії станційних барометрів.
Станційний чашковий барометр
Робочим барометром на метеорологічних станціях є барометр чашковий.
Принцип дії ртутного барометра легко зрозуміти з рис. 4.1. Якщо скляну трубку довжиною 90 см, запаяну з одного кінця, заповнити ртуттю, потім, прикривши отвір, перевернути та занурити незапаяним кінцем у ртуть, яка налита у чашку, то після відкриття отвору трубки ртуть з неї витече у чашку тільки
частково. У трубці залишиться стовп ртуті певної висоти (Н). Очевидно, що тиск цього стовпа ртуті (передбачається, що трубка вертикальна) та тиск повітря всередині трубки, який залишився (Р), врівноважують атмосферний тиск (Ра), який діє на поверхню ртуті у чашці. Якщо трубка у достатній мірі вакуумована, то тиск ртутного стовпа висотою Н дорівнює атмосферному тиску. Таким чином, проводячи вимірювання висоти ртутного стовпа Н, визначають атмосферний тиск Ра. Для забезпечення певної точності вимірювання атмосферного тиску висоту ртутного стовпа вимірюють з точністю до десятих часток міліметра. Така точність забезпечується застосуванням точних шкал і ноніусів, а також суворим дотриманням певних правил вимірювання.