- •Розділ 2 Короткі відомості про метеорологічні станції
- •Визначення, тиии метеорологічних станцій та їх характеристика
- •Метеорологічний майданчик
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ з Строки метеорологічних спостережень та способи визначення часу
- •Строки метеорологічних спостережень
- •Способи визначення часу
- •Деякі приклади визначення різного часу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
- •Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Станційний чашковий барометр
- •І*ис. 4.1. Схема 'цинкового ртутного барометра
- •2 Ноніус; 3 захисне скло; 4 оправа; 5 - рукоятка кремальєри;
- •6 Барометрична трубка; 7 - термометр; 8 - гвинт; 9 - чашка; 10 - втулка ; 11 середня частина чашки з діафрагмою
- •Барометр-анероїд
- •Барограф
- •Прилади для вимірювання температури повітря, грунту та води
- •Ґнс. 4.10. Мінімальний термометр
- •Деформаційні термометри (термограф)
- •Електричні термометри
- •Прилади для визначення вологості повітря
- •1*111'. *1.16. Установка термометрів у психрометричній будці
- •4.3.1. Психрометри
- •Гігрометр
- •Гігрограф
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •Польовий вітромір Третьякова
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •В електричні величини
- •Що випадають
- •І'ис. 4.26. УлювіографП-2.
- •1 Рейка коромисла, 2 - пересувний грузик, з - стрілка, 4 - підвіс, 5 - гак, 6 - дужка, - Потовщення з ріжучим краєм, - Пересувне кільце, 9 - циліндр, 10 - кришка, 11 - лопатка
- •Спостереження за росою
- •4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
- •Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації
- •4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації
- •ІІп іижсння ока при відліку по барометру:
- •Зразок запису результатів вимірювань та їх обробки у книжці км-1
- •Методика проведення спостережень за хмарами
- •Методика проведення вимірювань напрямку га швидкості вітру та їх обробка
- •Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів
- •За термоелектричним альбедометром
- •За геліографом універсальним
- •Розділ 6 Статистична обробка метеорологічних спостережень та вимірювань
- •Деякі положення математичної статистики
- •Дані вимірювань мінімальної температури повітря в листопаді на станціях а (X) ти б (у) та результати деяких обчислень параметрів кореляції
Польовий вітромір Третьякова
В казаний гірші служить для визначень напрямку та швидкос вітру в експедицій: (походних) умовах. Д| приладу, як і вищеописі ного флюгера, базує на відхиленні вільно пц вішеної металевої пл станки під дією сили п<3 вітряного потоку. При лад простий в експлі атації. Схему його буд<] ви показано на рис. 4.21 На металевій осі /, яка загострена на кінці закріплено складну воси микутну зірку В. На ній Рис. 4.21. Польовий вітромір Третьякова нанесено назви румбіїи
при цьому для зручносл здійснення відліків напрямку вітру написи румбів нанесено на ніж* ній поверхні зірки. На вертикальну вісь А з допомогою невеликого циліндрика Ь одягається рухлива система, яка складається
'
|иіні 111 ж 11 С з противагою К і жорстко скріплених між собою під ним 76" двох пластинок Т і Е, які можуть вільно рухатись ІІІНишо дротяної осі М. Грузик К має в точці Р шарнірне МВІіінґііни і, при укладці приладу в футляр, відгинається вверх, ї м. і пика Т з покажчиком /V внизу у вигляді вістря має (щын'подібну форму і звернена своєю увігнутою стороною ні іуі і річ вітру.
Під дією вітру вся система повертається за вітром і пла- іціп« и / і Е відхиляються на той чи інший кут, в залежності від ціни пакті вітру в момент спостережень. Покажчик А' з іхіін пінкою Т рухається за шкапою, яку нанесено на площині
ІИИн 111 к и у вигляді поділок-прорізів і позначених цифрами 0, 1, ' І 5, 6, 7, 8, 9, 10, які виражають швидкість вітру в м/с. |иіі|інм иітру визначають за положенням грузика-покажчика К
І відносно румба зірки В, а швидкість вітру - за
іЦМіо/кгнням покажчика N на шкалі флюгарки.
Ручний анемометр чашковий
Ц
І’ис. 4.22. Ручний анемометр чашковий
ей прилад надзвичайно зручний у походних умовах. З його допомогою вимірюють середню швидкість вітру за будь-який проміжок часу. На рис. 4.22 зображено ручний анемометр чашковий. Приймачем анемометра є вертушка 1 або хрестовина з чотирма півкулями (чашками), які обернені опуклістю в один бік. Хрестовина кріпиться на металевій осі 2, нижній кінець якої закінчується “безкінечним” гвинтом. Півкулі захищені від механічних ушкоджень дротяними дужками 3. “Безкінечний” гвинт при обертанні приводить в рух систему зубчатих коліс, які, у свою чергу, передають рух трьом стрілкам лічильника. Лічильник анемометра знаходиться в корпусі 4. Циферблат приладу 5 має три шкали, за якими відраховують тисячі, сотні, десятки та одиниці обертів вертушки. Великий циферблат має 100 поділок (від 0 до 100) і велику стрілку, за показаннями якої відраховують десятки і одиниці обертів. А два маленьких циферблати маї по 10 поділок, які позначені написами “сотні” і “тисячі”, І показаннями маленьких стрілочок відраховують, відповідно, сй і тисячі обертів вертушки.
Зауважимо, що при повному оберті великої стрілки і ленька стрілка на циферблаті з написом “сотні” повернеться одну поділку. Збоку від кожуха циферблата виступає рухлі кільце 6 - так званий аретир, з допомогою якого можна вимк ти або ввімкнути лічильник обертів вертушки. Рухом аретир вгору (проти годинникової стрілки) лічильник анемомеї вмикають, а рухом вниз (за годинниковою стрілкою) вимикають. В нижній частині приладу є спеціальний гвинт і установки анемометра на дерев’янім стовпі.