3. Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів

Методика вимірювання атмосферних опадів полягає у ^! визначенні:

• кількості опадів, що випали (за період між двома І послідовними строками спостережень);

• інтенсивності випадання рідких опадів.

' кнопки і покажчики під номерами, відміченими зірочкою, позначені на рис. 4.27 розділу 4.4

Кількість опадів - це висота (у міліметрах) шару води, який \ і морився на горизонтальній поверхні від дощу, мжички, рясних |пн, туману, снігу (що розтанув), граду, крупи й інших гідро- мггсорів за визначений інтервал часу при відсутності стоку, просочування і випаровування.

Інтенсивністю дощу називається кількість опадів, що випала їй одиницю часу (10 хв); інтенсивність обчислюється в мм/хв з ІНЧІІІСТЮ до 0,01 мм/хв.

Кількість опадів вимірюється постійно протягом всього року, настанням зимового сезону, коли починають випадати нн-рді і змішані опади, лійка, що закриває отвір у діафрагмі, іііпімається до весни і знову вкладається в опадомірну посудину, інмін тверді і змішані опади змінюються рідкими. Зливний носик опадоміра завжди повинен закриватись ковпачком.

У зимовий період необхідно стежити за тим, щоб сніг, який иііііадає при штилі чи слабкому вітрі, не затримувався на план­ки х вітрового захисту (що найчастіше буває при випаданні мокрого снігу) і не здувався в посудину опадоміра. Сніг, що за­римується на планках, слід зчищати. Необхідно також стежити, щоб біля опадоміра не було заметів. Замети, що утворилися, слід і|>иати лопатою і забирати з майданчика, намагаючись при ці.ому пе підходити близько до установки.

Для одержання кількості опадів за денну і нічну половини /іоби вимірювання здійснюються два рази на добу в строки, найближчі до 8 і 20 год поясного часу.

Відповідно до встановленого порядку проведення спостере­жені, спостерігач виконує наступні дії:

приносить до установки вільну опадозбірну посудину, і.ікриту кришкою;

замінює вільною посудиною ту, що стоїть в установці; перекладає кришку, зняту з принесеної посудини, на

шиту;

несе зняту посудину в приміщення;

переливає зібрані в посудину рідкі опади в опадомірну , киянку для подальшого вимірювання. Переливання здійсню- і і і.оі через носик посудини. Посудину треба тримати над склян­кою доти, доки вода не перестане капати.

Тверді опади, зібрані в опадозбірній посудині, повинні перед иимірюванням розтанути. Для цього посудину з опадами зали­шають в теплому приміщенні на деякий час. Посудина при цьому повинна бути закрита кришкою, а носик - ковпачком, щоб уникнути випаровування опадів і осідання вологи її» холодних стінках з внутрішнього боку посудини.

Після того, як тверді опади розтануть, вони переливаються и опадомірну склянку для вимірювання.

Вимірювання кількості опадів здійснюється в наступному порядку: опадомірна склянка з водою, вилитою з опадозбірної посудини, ставиться на рівну горизонтальну поверхню; потім здійснюється відлік поділок шкали склянки за нижнім красі увігнутого меніска поверхні води, при цьому око спостерігав повинне знаходитись на одному рівні з поверхнею води І склянці; у книжку КМ - 1 записується та поділка склянки, що найближче підходить до нижнього краю меніска.

Якщо рівень води в склянці нижче від половини першої поділки, то відлік дорівнює 0, якщо посередині, ТО відрахопуі ється одна поділка. Якщо рівень води в склянці (нижній краї меніска) знаходиться посередині між сусідніми поділками, ,и> відраховується більша з них.

Коли кількість зібраних опадів виявиться більшою за 100 поділок склянки, то вимірювання треба здійснювати в кількі прийомів, причому щоразу вода в склянку наливається трохи нижче від сотої поділки.

Кількість опадів, виміряну в поділках опадомірної склянки₍ слід виразити в міліметрах шару води, для чого потрібно розділити її на 10.

Кількість цілих поділок склянки записується в рядок “Опадиі книжки КМ - 1 в графу того сроку спостереження, в який опаді вимірювались. Якщо рівень води в склянці нижче від половшім першої поділки, то в книжці записується нуль, якщо посередині, то записується 1. Якщо опадів у посудині зовсім не було, то § книжку нічого не записується і графа залишається незаповненою,

До кожної виміряної кількості опадів додається поправка ті змочування опадозбірної посудини. Значення поправки зале­жить від виду і кількості виміряних опадів. Введення поправок на змочування та запис у книжку КМ - 1 регламентується „Наставленим гидрометеорологическим станциям и постам. <і Вып. З, часть І”.

Для запису опадів у книжці КМ - 1 відводяться для кожної« строку спостережень три графи, перша з яких розділена похич лою рискою на дві частини. У верхній її частині записується

ниміряна кількість опадів (у поділках склянки), у нижній кількість опадів у міліметрах. В другій графі записується поправка на змочування (в міліметрах), у третій графі - ииправлене значення (в міліметрах).

Спостереження за сніговим покривом складаються зі що­денних спостережень за зміною (динамікою) снігового покриву і періодичних снігозйомок для визначення снігонакопичення і запа­су води на елементах природного ландшафту (поле, ліс, яри).

При щоденних спостереженнях за сніговим покривом пизначають:

ступінь покриття околиці станції сніговим покривом (у балах);

характер залягання снігового покриву на місцевості І таблиця коду);

структуру снігу (таблиця коду);

• висоту снігового покриву на метеорологічному майдан- чику чи на обраній ділянці поблизу станції (см).

Методи визначення.

Ступінь покриття снігом околиці станції, характер заля- IIIпня снігового покриву і структура снігу оцінюються спосте- рначем при візуальному огляді околиці станції відповідно до прийнятих шкал.

Висота снігового покриву визначається на основі вимірів ИІдстані від поверхні землі до поверхні снігового покриву (поверхні розділу “сніговий покрив - атмосфера”).

Ступінь покриття околиці станції сніговим покривом оціню- і и.ся в балах за 10-бальною шкалою (0,1 частина видимої околиці

11. 11 тії дорівнює 1 балу. Якщо снігом вкрита вся видима околиця, Ю ступінь покриття дорівнює 10 балам; якщо покрито близько 0,3 уі н і видимої околиці, то ступінь покриття дорівнює 3 балам; якщо і постерігаються окремі плями снігу, що покривають менше 0,1 иидимої околиці, то ступінь покриття оцінюється в 0 балів).

При відсутності снігу на поверхні ґрунту ступінь покриття III' оцінюється.

Виміри висоти снігового покриву на метеорологічному ищданчику здійснюються в наступному порядку:

перед строком спостережень перевіряють справність ста­ни'її лрних рейок. У випадку несправності рейок допускається іліііснювати виміри за допомогою переносної рейки; до наступ­ні II о с троку дефекти повинні бути усунуті;

• по черзі здійснюють відліки за рейками № 1, 2 і З і точністю до 1 - см. При здійсненні відліків за рейками спосте* рігач повинен знаходитись на відстані 2 - 3 м від рейки. За висоту снігового покриву беруть ту поділку рейки, проти якої! знаходиться рівень снігового покриву. Якщо рейка виявиться заліплена снігом, то слід обережно зчистити сніг довгою легкою палкою із планкою на кінці.

У

а 5

Рис. 5.3. Відлік за снігомірною рейкою: а при видуванні снігу; б при снігових замегах

випадку видування снігу з-під рейок відліки здійснюються так, як показано на рис. 5.3 а, а у випадку надування снігу на рейки - так, як показано на рис. 5.3 б.

При наявності біля якої-небудь з І рейок шару за рейкою відлічується товщина цього шару; ■

відліки висоти снігового покри- І ву за рейками записуються у книжку 1 КМ - 1.

Якщо відлік за рейкою менше від полови™ першої поділки рейки, то у відповідну графу книжки КМ - І записується висота снігового покриву

• 0; якщо відлік за рейками рівний чи більший за половину першої поділки рейки,то 1.

Графа “Відлік за рейками” не заповнюється тільки в тому і випадку, якщо біля рейок немає ні снігу, ні льоду, ні води.

Обробка результатів вимірів висоти снігового покриву за постійними рейками здійснюється безпосередньо після спостере-1 жень (після повернення з метеорологічного майданчика). В

За відліками трьох рейок щодня обчислюється середнє зна-1 чення висоти снігового покриву, для чого суму висот снігового покриву за трьома рейками треба розділити на три й округлити 1 до цілих сантиметрів. Якщо при діленні виходить значення, І менше 0,5 см, у графі “Середнє” записують 0, якщо більше чи дорівнює 0,5 см, то 1.

Якщо біля будь-якої з рейок відсутній сніг, лід чи тала вода, І то середня висота обчислюється також діленням суми відліків на І три.

3. Методика проведення спостережень за атмосферними явищами

Дана методика поширюється на спостереження за атмосфер­ними явищами, які відбуваються на метеорологічній станції та у межах видимої околиці і містить рекомендації по визначенню шіступних характеристик:

• вид атмосферного явища;

• час початку і закінчення, тривалість атмосферного явища;

• інтенсивність атмосферного явища;

• стан погоди в строк і між строками спостережень.

Вид атмосферного явища визначається візуально за зов­нішніми ознаками явища відповідно до переліку й опису явищ,

• і іадених на основі класифікації, прийнятої Всесвітньою ме георологічною організацією (ВМО).

Час початку і закінчення явища відмічається за київським часом; тривалість атмосферного явища визначається як різ­ниця між часом початку і закінчення явища протягом метео­рологічної доби.

Інтенсивність атмосферного явища визначається візуально за юинішніми ознаками явища з урахуванням загального стану по- годи. Стан погоди визначається за безперервними спостережен­ня ми за атмосферними явищами з урахуванням змін стану неба.

Атмосферні явища, за якими проводяться спостереження на метеорологічній станції, поділяють на наступні групи:

гідрометеори, що являють собою скупчення рідких або твердих частин води, які падають в атмосфері (опади, що випадають на земну поверхню); завислих у ній (тумани); частин води, які відкладаються на предметах, на поверхні землі або в атмосфері (опади, що утворюються на поверхні); або піднятих вітром з поверхні землі (хуртовини); нігометеори, що являють собою скупчення твердих частин (не водних), які піднімаються з поверхні землі вітром і переносяться на деяку відстань або залишаються в повітрі у завислому стані;

• електричні явища, до яких належать видимі або почуті (звукові) прояви дії атмосферної електрики; оптичні явища в атмосфері, які виникають в результаті відбиття, кшомлення або дифракції сонячного або місячногосвітла;

- некласифіковані (різні) явища в атмосфері, які важко віднести до певного виду, зазначеного вище.

Кожна група явищ поділяється на кілька видів і різновидів.

Нижче наведено перелік видів явищ, які спостерігаються на метеорологічних станціях, і умовні позначення для їх запису під час спостережень.

І . Гідрометеори Опади, які випадають на земну поверхню Рідкі

ДОІЦ

• зливовий дощ мжичка

Тверді

• сніг

• зливовий сніг

• снігові зерна льодяна крупа льодяний дощ

• снігова крупа град

• льодяні голки Змішані опади (тверді опади мокрі)

мокрий сніг

зливовий мокрий сніг

Опади, які утворюються на поверхні землі та па предметах

Рідкі

• роса

Тверді

^{1 1} - іній

• - ожеледиця

1. - ожеледь

• - зерниста паморозь

• - кристалічна паморозь

Тумани

= - туман

« - льодяний туман

• - прозорий туман

** - прозорий льодяний туман

^ - поземний туман

^ - поземний льодяний туман

[=]. _Туман в округах (місцями або на відстані)

ЇЙ - парування моря (озера, річки)

= - серпанок

Хуртовини

4*- хуртовина загальна 4— хуртовина низова -і- - поземок Ф - снігова імла

2. Літометеори

5. - пил, що завис в повітрі І - пиловий поземок -8- - пилова буря

• імла

2. Електричні явища

Р - гроза

• зірниця

Йї - полярне сяйво

IV. Оптичні явища

>°< - міраж

V. Накласифіковані явища

• - шквал ^ - вихор її - смерч

Результати спостережень за атмосферними явищами запису­ються у відповідні графи книжки КМ-1. В графу кожного і і року записуються спостереження за період 3 год від поперед­нього до даного строку.

В момент виникнення явища записується вид явища симво- ц ом відповідно з таблицею, праворуч над символом вказується позначка інтенсивності (0 - слабка, 2 сильна) та час явища в годинах та хвилинах київського зимового часу.

Приклади запису в книжці КМ - 1 подано в таблиці 5.3.

3. Методика проведення вимірювань променистої енергії

Методика проведення спостережень за термоелектричним актинометром, термоелектричним піранометром і термоелек­тричним балансоміром та обробка їх результатів погребує спе­ціальної підготовки і здійснюється за спеціальними програмами спеціалістами-актинометристами. Вказаними приладами метео­рологічні станції не оснащені, тому методика спостережень за цими приладами і методика обробки результатів нами не наводиться. Щодо альбедометра термоелектричного і геліографа універсаль­ного, то на метеостанціях 1-го розряду і в метеообсерваторіях вони використовуються, і за ними проводяться спостереження. Нижче подається методика спостережень та методика обробки резуль­татів, здійснених за цими приладами.