3. Методика проведення спостережень за хмарами

Поняття “хмара” об’єднує в собі видиму сукупність крапелЛ і кристалів, які знаходяться в безперервному процесі еволюції,* Виходячи з генетичного принципу класифікації, в основі якого! лежить характер процесів виникнення хмар, розрізняюті купчастоподібні (конвективні), хвилеподібні та иіаруватиподібні хмари. Велика кількість видів прояву вказаних форм хмарі змусила поставити вимогу використання морфологічного* принципу класифікації хмар, в основу якого було покладеної зовнішній вигляд і висоту розміщення хмар. В табл. 5.4. подано | морфологічну класифікацію хмар. Із даної таблиці випливає, що |

»ні хмари, в залежності від висоти розміщення їх нижньої

11. ’. 111 иці (Н), поділяються на чотири роди:

І’одина А - хмари верхнього ярусу (Н > 6 км);

Родина Б хмари середнього ярусу (2 км < Н < 6);

Родина В хмари нижнього ярусу (Н < 2 км);

Родина Г - хмари вертикального розвитку, висота основи иміх, як правило, менша за 2 км, але їх вершина може ниїходитись на будь-якій висоті в межах тропосфери (до 17 км).

Кожна родина охоплює кілька форм хмар, які, в свою чергу, поділяються на кілька видів, а останні - на кілька різновидів.

Фотокартки форм, видів та різновидів хмар, що найчастіше 11и іг і ерігаються, та їх опис, подані в “Міжнародному атласі хмар”.

1. ній хмар за міжнародною класифікацією латинські. В Україні ііпчіїнають використовувати українські назви. У зв’язку з цим в ІйГіниці 5.4 поряд з латинськими назвами хмар наведено українські.

Таблиця 5.4

Морфологічна класифікація хмар

Ги німа	Форма	Вид	Число різновидів
Л	1. Перисті (Cirrus, Сі)	Ниткоподібні (filosus, Ci fil) Щільні (Spissatus, Ci spiss.)	3
	II. Перисто-купчасті (Cirrocumulus, Сс)	Хвилясті (undulatus, Ce und.) Купчасі оподібні (Cumuliformis, Ce cul)	1 2
	III. Перисго-шаруваїі (Cirrostratus, Cs)	1.1 Іиткоподібні (filosus, Cs fil.) 2. Туманоподібні (nebulosus, Cs neb.)
1.	IV. Високо-купчасті (Altocumulus, Ас)	Хвилясті (undulatus, Ac und.) Купчасі«подібні (cumuliformis, Ac cuf.)	4 4
	V. Високо-шаруваті Altostratus, As)	Туманоподібні (nebulosus, As neb.) Хвилясті (undulatus, Ac und.)	3 3
н	VI. Шарувато-купчасті 'Stratocumulus, Sc)	1. Хвилясті (undulatus, Ac und.) і Купчаст оподібні (cumuliformis, Sc cuf.)	3 4
	VII. Шаруваті Stratus, St)	Туманоподібні (nebulosus, St neb) Хвилясті (undulatus, St und) Розірвано-шаруваті (fractus, St fr)	I
	VIII. шарувато-дощові Niinbostratus, Ns)
"	[X. Купчасті Cumulus, Cu)	Плоскі (huniills, Cu hum) Середні (mediocris, Cu med) Потужні (congestus, Cu COIlg.)	1 1
	X. Купчасто-дошові Cumulonimbus, Cb)	Лисі (calvus, Cb calv) Волосаті (capillatus, Cb cap)	1 3

При спостереженні за хмарами визначають: кількість хмар (хмарність); форми хмар;

висоту нижньої межі хмар.

Кількість хмар (хмарність) визначається сумарною часткЛ небосхилу, яка закривається хмарами, від всієї видимої частини небосхилу. Вона оцінюється візуально за 10-бальною шкалою, При цьому оцінюється кількість хмар всіх ярусів (загальна хмаї ність), і кількість хмар лише нижнього ярусу (нижня хмарність), При повному закритті небосхилу кількість хмар оцінюється 10 балами, якщо хмарами закрита половина небосхилу - кількісії хмар оцінюється 5 балами, при закритті небосхилу хмарами (),§ частини неба 1 балом, а при відсутності хмар 0 балів. Визнай чення форм хмар, їх видів і різновидів здійснюється для всіх хмарі які є на небосхилі, якщо вони за кількістю становлять 0,5 баліи | більше. Якщо хмари знаходяться нижче 5-6° над горизонтом, і'О форма хмар не визначається.

При визначенні форм хмар, їх видів та різновидів необхідно керуватися “Атласом хмар”, беручи до уваги подібність тієї чи іншої хмари, яка є на небосхилі, з однією з фотографій “Атласі хмар”.

Щодо визначення висоти нижньої межі хмар, то вимірювані НІ цього параметра хмар на станціях здійснюється або за допомого« спеціального приладу - вимірювача висоти хмар (ИВО) арі візуально. Однак кількість станцій, оснащених ИВО, невеликаї тому, в більшості випадків, висота нижньої межі хмар визначав ється візуально. Вміння оцінювати висоту хмар “на око” досягаї ється шляхом багаторазового порівняння візуальних оцінок І результатами вимірювань. Більш надійними є візуальні визнане» ня висоти хмар в тих випадках, коли є придатні для цьопі орієнтири на місцевості. Наприклад, якщо поблизу станції І узвишшя, високі будівлі, радіощогли тощо, то про висоту хмар можна судити за закриттям верхівок цих орієнтирів.

В книжку КМ -1 кількість хмар записується в балах: спочатку загальна кількість, потім кількість хмар нижнього ярусу.

Форма хмар в книжку КМ -1 записується окремо по ярусахі при цьому хмари кожного ярусу записуються в порядку зменшенії» їх кількості. Запис форм і видів хмар здійснюється скороченими записами, вказаними в таблиці 5.4 і в “Атласі хмар”.

Результати визначення висоти хмар записуються в книжку І М І в рядок “висота нижньої границі” з обов’язковою вка-

сою форми хмар, висоту яких було визначено, при цьому при

йііуальному визначенні висоти хмар її записують із заокруг- н'їміям до 50 м.

Приклади запису в книжку КМ - 1 подано в таблиці 5.3.