- •Розділ 2 Короткі відомості про метеорологічні станції
- •Визначення, тиии метеорологічних станцій та їх характеристика
- •Метеорологічний майданчик
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ з Строки метеорологічних спостережень та способи визначення часу
- •Строки метеорологічних спостережень
- •Способи визначення часу
- •Деякі приклади визначення різного часу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
- •Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Станційний чашковий барометр
- •І*ис. 4.1. Схема 'цинкового ртутного барометра
- •2 Ноніус; 3 захисне скло; 4 оправа; 5 - рукоятка кремальєри;
- •6 Барометрична трубка; 7 - термометр; 8 - гвинт; 9 - чашка; 10 - втулка ; 11 середня частина чашки з діафрагмою
- •Барометр-анероїд
- •Барограф
- •Прилади для вимірювання температури повітря, грунту та води
- •Ґнс. 4.10. Мінімальний термометр
- •Деформаційні термометри (термограф)
- •Електричні термометри
- •Прилади для визначення вологості повітря
- •1*111'. *1.16. Установка термометрів у психрометричній будці
- •4.3.1. Психрометри
- •Гігрометр
- •Гігрограф
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •Польовий вітромір Третьякова
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •В електричні величини
- •Що випадають
- •І'ис. 4.26. УлювіографП-2.
- •1 Рейка коромисла, 2 - пересувний грузик, з - стрілка, 4 - підвіс, 5 - гак, 6 - дужка, - Потовщення з ріжучим краєм, - Пересувне кільце, 9 - циліндр, 10 - кришка, 11 - лопатка
- •Спостереження за росою
- •4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
- •Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації
- •4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації
- •ІІп іижсння ока при відліку по барометру:
- •Зразок запису результатів вимірювань та їх обробки у книжці км-1
- •Методика проведення спостережень за хмарами
- •Методика проведення вимірювань напрямку га швидкості вітру та їх обробка
- •Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів
- •За термоелектричним альбедометром
- •За геліографом універсальним
- •Розділ 6 Статистична обробка метеорологічних спостережень та вимірювань
- •Деякі положення математичної статистики
- •Дані вимірювань мінімальної температури повітря в листопаді на станціях а (X) ти б (у) та результати деяких обчислень параметрів кореляції
Методика проведення спостережень за хмарами
Поняття “хмара” об’єднує в собі видиму сукупність крапелЛ і кристалів, які знаходяться в безперервному процесі еволюції,* Виходячи з генетичного принципу класифікації, в основі якого! лежить характер процесів виникнення хмар, розрізняюті купчастоподібні (конвективні), хвилеподібні та иіаруватиподібні хмари. Велика кількість видів прояву вказаних форм хмарі змусила поставити вимогу використання морфологічного* принципу класифікації хмар, в основу якого було покладеної зовнішній вигляд і висоту розміщення хмар. В табл. 5.4. подано | морфологічну класифікацію хмар. Із даної таблиці випливає, що |
»ні хмари, в залежності від висоти розміщення їх нижньої
’. 111 иці (Н), поділяються на чотири роди:
І’одина А - хмари верхнього ярусу (Н > 6 км);
Родина Б хмари середнього ярусу (2 км < Н < 6);
Родина В хмари нижнього ярусу (Н < 2 км);
Родина Г - хмари вертикального розвитку, висота основи иміх, як правило, менша за 2 км, але їх вершина може ниїходитись на будь-якій висоті в межах тропосфери (до 17 км).
Кожна родина охоплює кілька форм хмар, які, в свою чергу, поділяються на кілька видів, а останні - на кілька різновидів.
Фотокартки форм, видів та різновидів хмар, що найчастіше 11и іг і ерігаються, та їх опис, подані в “Міжнародному атласі хмар”.
ній хмар за міжнародною класифікацією латинські. В Україні ііпчіїнають використовувати українські назви. У зв’язку з цим в ІйГіниці 5.4 поряд з латинськими назвами хмар наведено українські.
Таблиця 5.4
Морфологічна класифікація хмар
Ги німа |
Форма |
Вид |
Число різновидів |
Л |
1. Перисті (Cirrus, Сі) |
|
3 |
|
II. Перисто-купчасті (Cirrocumulus, Сс) |
|
1 2 |
|
III. Перисго-шаруваїі (Cirrostratus, Cs) |
1.1 Іиткоподібні (filosus, Cs fil.) 2. Туманоподібні (nebulosus, Cs neb.) |
|
1. |
IV. Високо-купчасті (Altocumulus, Ас) |
|
4 4 |
|
V. Високо-шаруваті Altostratus, As) |
|
3 3 |
н |
VI. Шарувато-купчасті 'Stratocumulus, Sc) |
1. Хвилясті (undulatus, Ac und.) і Купчаст оподібні (cumuliformis, Sc cuf.) |
3 4 |
|
VII. Шаруваті Stratus, St) |
|
I |
|
VIII. шарувато-дощові Niinbostratus, Ns) |
|
|
" |
[X. Купчасті Cumulus, Cu) |
|
1 1 |
|
X. Купчасто-дошові Cumulonimbus, Cb) |
|
1 3 |
При спостереженні за хмарами визначають: кількість хмар (хмарність); форми хмар;
висоту нижньої межі хмар.
Кількість хмар (хмарність) визначається сумарною часткЛ небосхилу, яка закривається хмарами, від всієї видимої частини небосхилу. Вона оцінюється візуально за 10-бальною шкалою, При цьому оцінюється кількість хмар всіх ярусів (загальна хмаї ність), і кількість хмар лише нижнього ярусу (нижня хмарність), При повному закритті небосхилу кількість хмар оцінюється 10 балами, якщо хмарами закрита половина небосхилу - кількісії хмар оцінюється 5 балами, при закритті небосхилу хмарами (),§ частини неба 1 балом, а при відсутності хмар 0 балів. Визнай чення форм хмар, їх видів і різновидів здійснюється для всіх хмарі які є на небосхилі, якщо вони за кількістю становлять 0,5 баліи | більше. Якщо хмари знаходяться нижче 5-6° над горизонтом, і'О форма хмар не визначається.
При визначенні форм хмар, їх видів та різновидів необхідно керуватися “Атласом хмар”, беручи до уваги подібність тієї чи іншої хмари, яка є на небосхилі, з однією з фотографій “Атласі хмар”.
Щодо визначення висоти нижньої межі хмар, то вимірювані НІ цього параметра хмар на станціях здійснюється або за допомого« спеціального приладу - вимірювача висоти хмар (ИВО) арі візуально. Однак кількість станцій, оснащених ИВО, невеликаї тому, в більшості випадків, висота нижньої межі хмар визначав ється візуально. Вміння оцінювати висоту хмар “на око” досягаї ється шляхом багаторазового порівняння візуальних оцінок І результатами вимірювань. Більш надійними є візуальні визнане» ня висоти хмар в тих випадках, коли є придатні для цьопі орієнтири на місцевості. Наприклад, якщо поблизу станції І узвишшя, високі будівлі, радіощогли тощо, то про висоту хмар можна судити за закриттям верхівок цих орієнтирів.
В книжку КМ -1 кількість хмар записується в балах: спочатку загальна кількість, потім кількість хмар нижнього ярусу.
Форма хмар в книжку КМ -1 записується окремо по ярусахі при цьому хмари кожного ярусу записуються в порядку зменшенії» їх кількості. Запис форм і видів хмар здійснюється скороченими записами, вказаними в таблиці 5.4 і в “Атласі хмар”.
Результати визначення висоти хмар записуються в книжку І М І в рядок “висота нижньої границі” з обов’язковою вка-
сою форми хмар, висоту яких було визначено, при цьому при
йііуальному визначенні висоти хмар її записують із заокруг- н'їміям до 50 м.
Приклади запису в книжку КМ - 1 подано в таблиці 5.3.