- •Розділ 2 Короткі відомості про метеорологічні станції
- •Визначення, тиии метеорологічних станцій та їх характеристика
- •Метеорологічний майданчик
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ з Строки метеорологічних спостережень та способи визначення часу
- •Строки метеорологічних спостережень
- •Способи визначення часу
- •Деякі приклади визначення різного часу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
- •Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Станційний чашковий барометр
- •І*ис. 4.1. Схема 'цинкового ртутного барометра
- •2 Ноніус; 3 захисне скло; 4 оправа; 5 - рукоятка кремальєри;
- •6 Барометрична трубка; 7 - термометр; 8 - гвинт; 9 - чашка; 10 - втулка ; 11 середня частина чашки з діафрагмою
- •Барометр-анероїд
- •Барограф
- •Прилади для вимірювання температури повітря, грунту та води
- •Ґнс. 4.10. Мінімальний термометр
- •Деформаційні термометри (термограф)
- •Електричні термометри
- •Прилади для визначення вологості повітря
- •1*111'. *1.16. Установка термометрів у психрометричній будці
- •4.3.1. Психрометри
- •Гігрометр
- •Гігрограф
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •Польовий вітромір Третьякова
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •В електричні величини
- •Що випадають
- •І'ис. 4.26. УлювіографП-2.
- •1 Рейка коромисла, 2 - пересувний грузик, з - стрілка, 4 - підвіс, 5 - гак, 6 - дужка, - Потовщення з ріжучим краєм, - Пересувне кільце, 9 - циліндр, 10 - кришка, 11 - лопатка
- •Спостереження за росою
- •4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
- •Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації
- •4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації
- •ІІп іижсння ока при відліку по барометру:
- •Зразок запису результатів вимірювань та їх обробки у книжці км-1
- •Методика проведення спостережень за хмарами
- •Методика проведення вимірювань напрямку га швидкості вітру та їх обробка
- •Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів
- •За термоелектричним альбедометром
- •За геліографом універсальним
- •Розділ 6 Статистична обробка метеорологічних спостережень та вимірювань
- •Деякі положення математичної статистики
- •Дані вимірювань мінімальної температури повітря в листопаді на станціях а (X) ти б (у) та результати деяких обчислень параметрів кореляції
Спостереження за росою
У багатьох районах роса є важливим джерелом зволожеі- ґрунту.
Н
Рис. 4.33. Росограф М - 35
а метеорологічні станціях здійснюють{ спостереження за росо[ При цьому визначають 1 появи роси, кількість р що випала, у міліме: шару води, моменти дос: нення максимального зн| чення і зникнення.Ці характеристг одержують за допомого' самописа роси - росограф М - 35 (рис. 4.33).
Росограф базуєть
на принципі зважування роси, що випала на приймань^ поверхню. Вимірювальним перетворювачем приладу є квадраті” ваги. Механізм росографа зібрано на платі і розміщено пластмасовому корпусі.
Для реєстрації роси росограф встановлюють на метеорол гічному майданчику поблизу ґрунтових термометрів безп середньо на поверхні землі на ділянці, покритій травою так, гцов росоприймач був спрямований на південь. Росограф закріпл ється за допомогою кілочків або штирів, що вбиваються в ґрун Росограф включають на реєстрацію за 1,5 - 2 год. до захоі сонця (коли зазвичай починається випадання роси) і виключають через 1,5-3 год. після сходу сонця (після випаровування роси) Якщо в цей час починається випадання опадів або виникає вітер А
ЦМінн> по більше 3 м/с, то росограф вимикають і закривають |#*іИ"м У денний час і тоді, коли не передбачається випадання ЦМИ' принад повинен бути покритий кожухом і вимкнений. Р|И і|ьпим кількості роси здійснюється на спеціальній діаграмній ИНІ'іиі поділеній горизонтальними лініями з ціною поділки
мм і кортикально розташованими дугами, відстань між якими НгіМіїиі і,и 15 хв.
Принила обслуговування самопису (накладення стрічки, ЦМПйніК'ііня чорнилом, завод годинникового механізму барабана, Щііні т пера під барабана і т.д.) такі ж, як для термографа.
4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
П
Сім І, М. Схема Ірмінчії'їсіричного Приймача
ід сонячною радіацією розуміють електромагнітне випромінювання Сонця, яке поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль зі швидкістю майже 300 тис. км/с, які проникають у земну атмосферу. До земної поверхні вона доходить у вигляді прямої та розсіяної радіації.Для вимірювання інтенсивності сонячної радіації застосовуються актинометричні прилади різної конструкції. У конструкції приладів для вимірювання радіації найчастіше використовується термоелектричний нин і який ґрунтується на залежності сили термоструму від Ціниш температур спаїв.
П
І'т -1,35. Схема и|імо тірочки її' шпометра
риймачем термоелектричних приладів служать термобатареї зі спаїв двох металів (рис. 4.34, 4.35), різниця температур яких створюється або в результаті нерівномірного нагрівання за рахунок різної погли- нальної здатності спаїв, або за рахунок створення різних радіаційних умов.У першому випадку (рис. 4.34) спай 1 покривається платиновою черню або сажею, а спай 2 - окисом магнію (білий колір). У результаті різного нагрівання чорної і білої поверхонь виникають різниці температур спаїв, завдяки чому утворюється термострум. Його вимірюють
гальванометром 3. В другому випадку (рис. 4.35) різниця тел| ратур спаїв досягається шляхом затінення одних (спай опромінення інших (спай 2) сонячною радіацією. Оскі різниця температур спаїв зумовлюється прихідною сонячі радіацією, то інтенсивність її буде пропорційна силі терм електричного струму:
S = aN, (4.1
де N - відхилення стрілки гальванометра, а - перевід;, множник у кал/см2 • хв.
Таким чином, для вираження інтенсивності радіації в геп. вих одиницях необхідно показання гальванометра помнож на перевідний множник, який додається в сертифікаті прилад;
Прилади для вимірювання інтенсивності прямої сонячії радіації називаються актинометрами, розсіяної і сумарної ра ації піранометрами, відбивної радіації альбедометрам\ радіаційного балансу балансомірами.