За термоелектричним альбедометром

За 3 хв до початку спостережень відмічають місце нуля. Для цього голівку альбедометра закривають кришкою і відрахо­вують показання гальванометра Nо. Потім відкривають кришку і здійснюють три відліки за гальванометром при положенні приймача альбедометра вверх для виміру прихідної сумарної радіації: N1, N2, N3. Після третього відліку приймач повертають вниз і через 1 хв здійснюють три відліки для виміру відбитої радіації: N4, N5, N.в. Потім приймач знову повертають вгору і через 1 хв роблять ще три відліки для виміру прихідної сумарної радіації: N7, N8, N9. Після закінчення серії відліків приймач закривають кришкою.

Спочатку обчислюють середні значення відліків гальвано­метра для кожного виду радіації N о та .

Потім до середніх значень вводять поправку з перевірочного свідоцтва ЛNQ і ЛД'яа-, віднімають місце нуля N0 і визначають виправлені значення N0 і N1^:

Л^Ае+ДЛГ-Л^ М_Кк =ЛЧ +АМ-М₀. (5.5)

Оскільки альбедо виражається відношенням відбитої радіації до сумарної, то перевідний множник скорочується й альбедо обчислюється як відношення виправлених показань гальванометра при вимірюванні відбитої і сумарної радіації (у відсотках):

А = — .100 = -^100 = ^- 100 /5 ал

іс К - відбита радіація, (2 - сумарна радіація.

Альбедометр є найуніверсальнішим приладом. При наявно- і гі перевідного множника з допомогою альбедометра можна иігшачити сумарну радіацію, розсіяну, відбиту і обчислити пря­му радіацію на горизонтальну поверхню. При спостереженнях за розсіяною радіацією необхідно застосовувати тіньовий екран /дія захисту приймача від прямих сонячних променів.

За геліографом універсальним

Залежно від пори року паперову стрічку закладають в одну з пар пазів чашки. У короткі дні, коли сонце знаходиться над обрієм не більше 9 год, стрічку міняють після заходу сонця один раї на добу. Куля в цьому випадку завжди повернута на південь у положення Б*.

При тривалості дня від 9 до 18 год стрічку міняють два рази на добу: перший раз після заходу сонця, другий - о 12 год за переднім сонячним часом. Одночасно зі зміною стрічок імінюють положення кулі. При вечірній заміні стрічок кулю повертають на схід (у положення А*), а при заміні в полуденний час на захід (у положення В*). Якщо тривалість дня від сходу іо заходу сонця перевищує 18 год, заміну стрічок і поворот кулі ідійснюють три рази на добу о 4, 12 і 20 год. ГІри заміні і і річки і повороті кулі о 4 год покажчик суміщають з індексом

11. о 12 год - з індексом В* і о 20 год - з індексом Ґ.

Під час заміни стрічок кулю геліографа затінюють. Стрічку імінюють, навіть якщо на ній не виявиться слідів пропалень і похмурі дні). На звороті кожної стрічки зазначають порядковий номер (починаючи з 1-го числа кожного місяця), назву метео- ■ і акції, рік, місяць, число, час в годинах і хвилинах, коли стрічку (іу ло встановлено і знято.

Періодично необхідно стежити за правильністю установки п иіографа щодо горизонтальної площини, полуденної лінії, шпроти місця спостережень і утримувати кулю геліографа в чистоті. При потребі кулю слід протирати м’якою полотняною ипічіркою; якщо вона покрита інеєм чи памороззю, ганчірку і під змочити спиртом чи авіаційним бензином.

лин рис.4.46 розд. 4.6.

Тривалість сонячного сяйва визначають за пропаленнями стрічок геліографа за кожну годину в десятих частках години і заносять у відповідні таблиці. Якщо пропалення поширилось на всю поділку, записують цілу годину, якщо на половину поділки записують 0,5 год. Підсумовуючи тривалість сонячного сяйва за кожну годину, одержують добову тривалість сонячного сяйва. Знаючи кількість годин сонячного сяйва за окремі дні, можна визначити тривалість сонячного сяйва за будь-який період (декаду, місяць, вегетаційний період, рік).

Таблиця 5.6

Приклад запису тривалості сонячного сяйва за добу

Число місяця	години за істинним часом																	Сума за добу
	'/"І	ЧС іЛ	г- чб	ОО	о\ ОО	о сл	10-11	11-12	12-13	13-14	14-15	15-16	16-17	ОО с*'*	18-19	19-20
1						0,4	1,0	0,9	0,4	0,2	0,8	1,0	1,0	1,0	0,7		7,4
2
3
Сума
за
МІСЯЦЬ

Контрольні запитання

1. Перелічіть поправки, які вводяться до показань чашкового барометра. 2. Перерахуйте поправки, які вводяться до анероїда. 3. Назвіть правила вимірювання атмосферного тиску за чашковим барометром і за анероїдом? 4. Для чого і як здійснюють зведення виміряного атмосферного тиску на станції до рівня моря? 5. Назвіть правила вимірювання температури повітря і температури ґрунту? 6. Які і як вводять поправки до показань термометра? 7. Як визначають характеристики вологості психрометричним і гігрометричним методом? 8. Назвіть правила вимірювань напрямку і швидкості вітру за флюгером? 9. Як вимірюють швидкість вітру з допомогою ручного анемометра? 10. Назвіть правила вимірювання за опадоміром рідких опадів, які випали? 11. Як вимірюють кількість твердих опадів, які випали? 12. Розкажіть про правила спостережень за тривалістю сонячного сяйва. 13. Як здійснюють спостереження за кількістю і формою хмар? 14. Назвіть роди і основні форми хмар. 15. Що розуміють під атмосферними явииіами? 16. Як класифікують атмосферні явища? 17. Як оцінюється інтенсивність атмосферних явищ? 18. Назвіть вимоги до запису результатів метеорологічних спостережень у книжку КМ -1.