- •Розділ 2 Короткі відомості про метеорологічні станції
- •Визначення, тиии метеорологічних станцій та їх характеристика
- •Метеорологічний майданчик
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ з Строки метеорологічних спостережень та способи визначення часу
- •Строки метеорологічних спостережень
- •Способи визначення часу
- •Деякі приклади визначення різного часу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
- •Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Станційний чашковий барометр
- •І*ис. 4.1. Схема 'цинкового ртутного барометра
- •2 Ноніус; 3 захисне скло; 4 оправа; 5 - рукоятка кремальєри;
- •6 Барометрична трубка; 7 - термометр; 8 - гвинт; 9 - чашка; 10 - втулка ; 11 середня частина чашки з діафрагмою
- •Барометр-анероїд
- •Барограф
- •Прилади для вимірювання температури повітря, грунту та води
- •Ґнс. 4.10. Мінімальний термометр
- •Деформаційні термометри (термограф)
- •Електричні термометри
- •Прилади для визначення вологості повітря
- •1*111'. *1.16. Установка термометрів у психрометричній будці
- •4.3.1. Психрометри
- •Гігрометр
- •Гігрограф
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •Польовий вітромір Третьякова
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •В електричні величини
- •Що випадають
- •І'ис. 4.26. УлювіографП-2.
- •1 Рейка коромисла, 2 - пересувний грузик, з - стрілка, 4 - підвіс, 5 - гак, 6 - дужка, - Потовщення з ріжучим краєм, - Пересувне кільце, 9 - циліндр, 10 - кришка, 11 - лопатка
- •Спостереження за росою
- •4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
- •Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації
- •4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації
- •ІІп іижсння ока при відліку по барометру:
- •Зразок запису результатів вимірювань та їх обробки у книжці км-1
- •Методика проведення спостережень за хмарами
- •Методика проведення вимірювань напрямку га швидкості вітру та їх обробка
- •Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів
- •За термоелектричним альбедометром
- •За геліографом універсальним
- •Розділ 6 Статистична обробка метеорологічних спостережень та вимірювань
- •Деякі положення математичної статистики
- •Дані вимірювань мінімальної температури повітря в листопаді на станціях а (X) ти б (у) та результати деяких обчислень параметрів кореляції
Деякі приклади визначення різного часу
Виходячи з того, що кожна точка Земної кулі здійснює свій повний оберт навколо осі (360°) за 24 години, неважко обчислити співвідношення між зміною довготи та зміною часу. Так, при зміні на 1° довготи час зміниться на 4 хвилини, при зміні на 1' довготи час зміниться на 4 секунди. Поворот Земної кулі на 15' здійсниться за 1 хвилину, а на 15" - за 1 секунду.
Приклад. Довгота станції (X) дорівнює 32°40', середній сонячний час на цій станції (тті) 10 год. 40 хв. Чому дорівнює середній сонячний час в цей момент на станції з А. = 54°52' (тт2)?
Розв’язок. 1. Визначимо різницю довгот станції
ДА. = 54°52' - 32°40' = 22°12'.
Різницю довгот виразимо через часовий інтервал:
22°х4 хв = 1 год 28 хв;
12'х4 с = 48 с;
Дт = 1 год 28 хв + 48 с = 1 год. 28 хв 48 с.
Оскільки друга станція розташована східніше від першої, то середній сонячний час на ній буде більшим:
Тт2 — Тті Дт;
тт2 = Ю год 40 хв + 1 год 28 хв 48 с = 12 год 08 хв 48 с.
На метеорологічній станції, яка здійснює загальні спостереження за погодою, які проводяться в Україні о 00, 03, 06, 09, 12, 15, 18 та 21 годинах за Гринвічем, та спеціальні спостереження (актинометричні, кліматичні), іцо здійснюються за місцевим часом, необхідно мати годинник, що йде: 1)за Гринвічем; .’) ча часом поясу станції; 3) за середнім сонячним часом.
Кожного тижня 2 - 3 рази годинники слід перевіряти за радіо- тгналами з Києва чи з іншого пункту, а також за годинником іечеграфу. Якщо годинник станції йде за поясним часом, то перевірка годинника зводиться до порівняння його показань із точним часом сигналу. Якщо годинник йде за декретним часом поясу, то перевірка за сигналами з Москви також зводиться до звірення його показань із часом сигналу, але з урахуванням різниці декретного часу 2-го поясу та поясу станції. Якщо перевірка здійснюється за радіосигналами з будь-якого іншого пункту, то в цьому випадку необхідно визначити пояс, в якому знаходиться пункт, що подає сигнал, а також встановити, за яким часом радіостанція подає і їм нал. Нарешті, якщо годинник станції йде за середнім сонячним часом, то для його перевірки необхідно заздалегідь визначити постійну різницю (поправку) між місцевим середнім сонячним часом станції та київським часом, а потім з урахуванням цієї і юправки звірити показання годинника станції з часом сигналу.
Приклад. У Києві отримано сигнал перевірки часу, що передається о 14 годині за поясним часом Москви. Годинник на станції спостерігача у цей момент показує 14 год. 06 хв. місцевого середнього сонячного часу. Чи правильно йде годинник? Москва знаходиться у 2-му поясі, і, отже, передає сигнал 14-ї години поясного часу 2-го поясу. Київ знаходиться на 30°30' з.д., річниця довгот 30°30' - 30° = 0°30', або в часі 0 год. 02 хв.
І одинник на станції в момент прийому сигналу повинен був показувати 14 год. 02 хв. місцевого середнього сонячного часу. Гак им чином, годинник на станції спішить на 4 хв. Поправка і одинника спостерігача 4 хв.