1. Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації

Пряма сонячна радіація S - це радіація, що надходить б посередньо від сонця та навколосонячної зони радіусом 5° вигляді паралельних променів. Вона вимірюється на поверхи перпендикулярній до сонячних променів. Пряма сонячна раді! ція на горизонтальну поверхню S’ обчислюється за формулою:

5Ґ = Ssinh, (4.11)

де h висота сонця над горизонтом у градусах.

Н а рис. 4.36 зображені термоелектричний актин метр AT- 50.

Приймачем актин метра є диск 1 зі срібної фольги (рис. 4.35). З бок зверненого до сонця, дис зачернений, а з іншого бок до нього підклеєні чер ізоляційну паперову пр кладку внутрішні спаї J термозірочки з манганіну | константану, що складає™ Рис. 4.36. Термоелектричний актинометр _ся з ₃₆ термоелементів (на

схемі показано лише сі

|ММін нгмі нтів). Зовнішні спаї З термозірочки через ізоляційну Щи*|і'іиу прокладку 5 підклеєні до мідного диска 4, який міститься і* іншому мідному корпусі зі скобами, до яких приєднані виводи *1*1. п і.і і .і реї і м’які дроти 6 (рис. 4.36).

1. ■ >і >і іус зі скобами закритий кожухом 7, закріпленим гайкою 8 і і м і > м 11111 гвинтом 10 з мідною трубкою 9. В середині трубки є ГИ і. и.іфрагм, розташованих у порядку зменшення їх діаметра від II цп 10 мм у напрямку до корпусу. Діафрагми утримуються ВИ інію і пружною шайбами, встановленими між корпусом і най- ||шіі по діафрагмою. З внутрішнього боку діафрагми зачернені.

ІІ.і кінцях трубки розташовані кільця 12 і 13 для націлю-

і инометра на Сонце. На кільці 13 є отвір, а на кільці 12

цічі.,1 При правильній установці пучок світла, що проходить її Іц і о і мір, повинен точно попадати в точку кільця 12. Трубка иі і'іім.н іься знімною кришкою 11. Вона служить для визна- іишн нульового положення гальванометра і захищає приймач І мініметра від забруднення.

2. іубка 9 з’єднується зі стійкою 14, закріпленою на плато 16 .. <іч мктичним штативом 17. Для установки осі штатива відпо­їм нн> широті місця служить шкала 18 з поділками, риска 19 і

1. Міні і 20

Установка. Спочатку вісь штатива встановлюють за РИроюю місця спостережень. Для цього, послабивши гвинт 20, цніи'р гають вісь штатива до збігу поділки шкали 18, що відповідає мит широті, з рискою 19 і закріплюють вісь у цьому положенні. Цінім актинометр встановлюють на горизонтальній підставці так, ііиіп 11 рідка на плато була орієнтована на північ, і, знявши крипгку,

і гують його на сонце шляхом послаблення гвинта 23 і обер-

рукоятки 22; трубку 9 повертають доти, доки пучок світла

1. 1« і отвір на кільці 13 потрапляє на точку кільця 12. Після цього

1. I актинометра при відкритій кришці 11 приєднують до клем

м п,нанометра (+) і (С), дотримуючись полярності. Якщо стрілка і н 11, манометра відхиляється за нуль, дроти міняють місцями.

4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації

Го/сінною радіацією І) називається частина променистої енергії і і ніші, яка надходить на горизонтальну поверхню в результаті Цинкования сонячної радіації молекулами атмосферних газів,

3. шиями води і льодяними кристалами хмар та твердими частин- ініміі, іавислими в атмосфері, з усіх точок небосхилу, за винятком н і ни ■ і ного диска та навколосонячної зони радіусом 5°.

Сума прямої 8' та розсіяної О радіації, що надходить II горизонтальну поверхню, називається сумарною радіацією (?: 1

(3=840 (4.12)1

Сумарна радіація становить основну (прихідну) частії І радіаційного балансу підстильної поверхні. Але сумарна раді І ція не повністю перетворюється в тепло. Частина її відбиваєте! в залежності від властивостей підстильної поверхні.

Відбитою радіацією Як називається частина су мар її радіації, що відбивається від земної поверхні.

Для вимірювання сумарної, розсіяної і відбитої радіаі застосовують термоелектричний альбедометр АП -3x3.

П риймачем альбедометра (рис. 4.ЗІ служить голівка піранометра 1, прі гвинчена на втулці 2 до трубки ІІ карданним підвісом 4 і рукояткою II Поворотом рукоятки на 180° приймі може бути повернутий вгору для вим рювання короткохвильової радіації! вниз для вимірювання відбитої короткі хвильової радіації. Щоб трубка була! прямовисному положенні, всередині її її стержні ковзає спеціальний вантаж, іД при поворотах приладу завжди пері сувається вниз. Для пом’якшення ударі при повороті приладу на кінцях труби Рис. 4.37. Альбедометр підкладені гумові прокладки 6.

АП - 3x3 У розібраному вигляді прилад крі

питься на основі металевого футляра. 11 Установка. Перед спостереженням з основи футлярі знімають голівку, трубку, рукоятку і згвинчують їх між собоїі голівку пригвинчують до трубки, а рукоятку - до карданного пД вісу. Для виключення радіації, яку може відбивати сам спостеріг Л рукоятка насаджується на дерев’яну тичину довжиною близько 2 іу| Альбедометр приєднують м’якими дротами до гальвані метра на клеми (+) і (С) при відкритому приймачі і звільненомі аретирі гальванометра. Якщо стрілка гальванометра заходить ■ нуль, дроти міняють місцями.

Під час спостережень на постійній ділянці приймач альбедя метра встановлюють на висоті 1 -1,5 м над діяльною поверхнеїш а на сільськогосподарських полях - на відстані 0,5 м від верхньої! рівня рослинного покриву. При вимірюванні сумарної і розсіяні радіації голівку альбедометра повертають номером до сонця.

Пі і | Ірилади для визначення тривалості сонячного сяйва

І/чішілість сонячного сяйва - це час, протягом якого земна ЬН№>|ічін освітлюється прямою сонячною радіацією, виража­єм м и годинах за добу, а також у відсотках від найбільшої рМіиініи, тобто від тривалості денного часу в даній місцевості,

І •• ііоі раф універсальний ГУ служить для реєстрації трива- рмі сонячного сяйва, тобто проміжків часу, протягом яких рійно сонце.

111. >и і щип дії геліографа ґрунтується на пропалюванні ЖИЧ'ПІИІХ стрічок сонячними променями, зібраними у фокусі Ні Мін її кулі.

Б

Сік. 4.38. Геліограф уижерсальний ГУ

удову геліографа показано на рис. 4.38. Основною частиною геліо­графа є скляна куля 1 діаметром 98 мм, закріплена у дугоподібному держаку 2 сферичними шайбами З і 4, гвинтом 5 і контргайкою 6. На відстані головного фокусу від кулі на дугоподібному держаку закріплено сферичну чашку 7, з внутрішнього боку якої є три пари пазів для закладання паперових стрічок 18.

Правильність закладки стрічок пере­віряється за контрольним проколом гол­кою штифта 12. У нижній частині дуго­подібного держака закріплений диск 8 з чотирма круглими отворами, позначе­ними буквами А, Б, В, Г. Куля разом із дугоподібним держаком, чашкою і дис­ком може обертатися навколо верти­кальної осі щодо лімба 9 з укріпленим на Мн'м\ нерухомим покажчиком 10. Отвори з буквами і нерухомий ІИИйжчик служать для орієнтування кулі щодо сонця. Кожне з рііірі.ох положень кулі фіксується конічним штифтом 11. При Папороті кулі на південь диск закріплюється в положенні Б, на схід N иінюженні А. на захід - в положенні В і на північ - в положенні І ІімГі 9 кріпиться на двох вертикальних стійках 13 до чавунної Ин і.інки 14.

І гліограф встановлюють відповідно до широти місця за мі і пою широт 15 і нерухомим покажчиком 16. Шкала широт у »• їм цепні, що відповідає широті місця, фіксується гвинтом 17.

Установка. Геліограф встановлюють горизонтально їй шдкритому майданчику, доступному сонячним променям

протягом усього дня, на стовпі висотою не менш 2 м чи на д| будинку, орієнтуючи його за широтою і географічним мер* ном. Послаблюючи гвинт 17 і повертаючи верхню час приладу до збігу даної широти з покажчиком 16, геліо орієнтують за широтою. Після цього його орієнтують за мер ном. Для цього геліограф встановлюють на середині підстав кулею на південь і повертають гак, щоб у момент істини полудня фокус знаходився на полуденній лінії стрічки. У та] положенні підставку приладу закріплюють трьома гвинтами, і У пази чашки закладають паперові стрічки 18 відповідно пори року: у верхню пару пазів узимку (з 16 жовтня до кіі лютого), у середню навесні і восени (з 1 березня по 15 квітня) 1 вересня по 15 жовтня), у нижню - влітку (з 16 квітня не серпня). У верхню і нижню пари пазів закладають вигнуті, | середню пару - прямі стрічки.

Контрольні запитання 1) Що розуміють під поняттям “атмосферний тиск"? 2) В я одиницях вимірюють атмосферний тиск? З ) Якими приладами вимірюг атмосферний тиск? 4 Дайте короткий опис станційного чашкового а метра. 5) Опишіть барометр-анероїд. 6) Дайте короткий опис барограї 7) Що таке температура тіла і як вона вимірюється? 8) Перелічить прищ на даний час шкали термометрів і наведіть формули переходу від однієї и до іншої. 9) Перерахуйте види термометрів, які поділяються за принципом 10) Опишіть будову психрометричних термометрів. 11) Опишіть бу максимального і мінімального термометрів. 12) Якими термометрами вимі сться температура ірунту на невеликих і великих глибинах? 13) Термогг' його призначення та будова. 14) За яким принципом діють електричні тер. метри, яка їх будова і 'їх переваги відносно рідинних і деформаційіі термометрів? 15) Що розуміють під поняттям "вологість повітря"? 16 допомогою яких гігрометричних величин оцінюють вміст водяної пари атмосфері? 17) Який основний метод для визначення характеристик волога повітря використовують на метеорологічних станціях? 18) Опишіть буд' станційного психрометра. 19) Опишіть будову волосяного гігроме 20) Опишіть будову гігрографа. 21) Що називають вітром? 22) Як вимірюїсі вітер на .негпеостанціях? 23) Опишіть будову станційного флюгера. 24) ()г шіть будову вітроміра Третьякова. 25) Опишіть будову ручного анемоме чашкового. 26) Опишіть будову анеморумбометра. 27) Що називають ап: сферними опадами? 28) Назвіть основні види атмосферних опадів. 29) Назвім прилади, з допомогою яких вимірюють атмосферні опади. ЗО) Опишіть буї опадоміра. 31) Опишіть будову плювіографа. 32) Опишіть будову стопці снігомірної рейки. 33) Опишіть будову снігоміра вагового. 34) Опишіть бу ожеледного станка. 35) Дайте короткий опис росографа. 36) Що розумію під сонячною радіацією? 37) Перерахуйте прилади для вимірювання пряі розсіяної, сумарної і відбитої радіації. 38) Опишіть будову геліографа.

Розділ 5

М< юдика проведення метеорологічних спостережень га вимірювань

• І. Методика проведення вимірювань атмосферною тиску та їх обробка

І Іорсд вимірюванням атмосферного тиску за допомогою еммпішюго барометра необхідно відкрити барометричну шафу,

мій освітлення барометра, встановити нормальну

(OilVi* іу) форму меніска ртуті у барометричній трубці легким tfty і у куванням по оправі барометра.

_R Вимірювання тиску за допо­

могою барометра здійснюється у такому порядку: