4. Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру

Атмосфера знаходиться в безперервному русі. Рух повії відносно земної поверхні називають вітром, маючи на увазі п цьому горизонтальну складову вітру. Вертикальну складоі називають або вертикальною швидкістю, або вертикальни токами, або висхідними та низхідними рухами повітря.

На метеорологічних станціях вимірюють тільки горизаі тальну складову руху повітря - вітер.

Вітер - векторна величина, яка характеризується швидкісті що виражається в метрах за секунду, кілометрах за годину, вузлі або умовних одиницях - балах. а також напрямком (звідки І вітер), який визначається або в румбах (16 румбів: 1) півні 2) північ - північний схід; 3) північний схід; 4) схід північний схи 5) схід; 6) схід - південний схід; 7) південний схід; 8) південь південний схід; 9) південь; 10) південь південний захі, 11) південний захід; 12) захід південний захід; 13) захід; 14) захід північний захід; 15) північний захід; 16) північ - північний захід або в градусах кута, який утворюється між меридіаном к горизонтальною складовою швидкості вітру. Відлік напрями вітру здійснюється за годинниковою стрілкою (0° або 360° - 5 півночі, 90° - зі сходу, 180° - з півдня, 270° - з заходу).

І'їмніяиемо прилади, з допомогою яких на метеороло- ІИІІНч гіаіщіях вимірюють вітер.

НІ II рилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру, що базуються на механічному способі передачі імпульсу сили руху повітря

Фпогср. Флюгер на даний час залишається иііімііііирснішим приладом для вимірювання напрямку та ЦИДкисі'і вітру на метеорологічних станціях. Будову флюгера

п

І’ис. 4.20. Флюгер

оказано на рис. 4.20. На основний залізний стер­жень 7 з міцним загарто­ваним кінцем надягається трубка з дволопатевою флюгаркою І з проти­вагою 2, а нижче - муфга

4. в яку вгвинчуються вісім штифтів 5, один з яких позначений буквою С. Цей штифт повинен бути направлений строго на північ. Із вказаних восьми штифтів - чотири довгих, які відповідають напрям­кам Пн, Пд, З, С, і чотири коротких, що відповіда­ють напрямкам вітру ПнЗ, ПнС, ПдЗ, ПдС.

Під дією вітру флю­гарка обертається навколо вертикальної осі і напрям вітру визначають за поло­женням противаги віднос­но штифтів.

Покажчик швидкості віт-

• і нідається з залізної дошки 5 розміром 15><30 см, яка вільно

над флюгаркою біля горизонтальної осі 6. Остання

И|н то зв’язана з металевим стержнем 9 і дугою 8, в яку іиіінчсно 8 штифтів. Для врівноваження дуги 8 на іншому

кінці осі 6 нагвинчено груз 10. Нумерація штифтів починаеты відвисного штифта, який має нульовий номер. Для зручні відліку чотири штифти (0, 2, 4, 6) роблять довшими від непарц 0,3,5, 7).

Розрізняють флюгери з легкою дошкою, маса якої сі новить 200 г, і з важкою, маса якої 800 г. З допомогою флюгер легкою дошкою можна вимірювати швидкість вітру до 20 м/с

з важкою дошкою - до 40 м/с.

Флюгер встановлюють на метеорологічному майданчику а взагалі на відкритому майданчику на висоті 8-12 м від зел^ Його також можна встановлювати над дахом будівлі, при цьої він повинен височіти над дахом не менше, ніж на 4 м. Шти( напрямку вітру з буквою “С” повинен бути спрямований точно г еографічну північ. Орієнтування флюгера здійснюють за комп сом, але найкраще зорієнтувати флюгер за полуденною лінією.