- •Розділ 2 Короткі відомості про метеорологічні станції
- •Визначення, тиии метеорологічних станцій та їх характеристика
- •Метеорологічний майданчик
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ з Строки метеорологічних спостережень та способи визначення часу
- •Строки метеорологічних спостережень
- •Способи визначення часу
- •Деякі приклади визначення різного часу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 Опис основних метеорологічних приладів
- •Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Станційний чашковий барометр
- •І*ис. 4.1. Схема 'цинкового ртутного барометра
- •2 Ноніус; 3 захисне скло; 4 оправа; 5 - рукоятка кремальєри;
- •6 Барометрична трубка; 7 - термометр; 8 - гвинт; 9 - чашка; 10 - втулка ; 11 середня частина чашки з діафрагмою
- •Барометр-анероїд
- •Барограф
- •Прилади для вимірювання температури повітря, грунту та води
- •Ґнс. 4.10. Мінімальний термометр
- •Деформаційні термометри (термограф)
- •Електричні термометри
- •Прилади для визначення вологості повітря
- •1*111'. *1.16. Установка термометрів у психрометричній будці
- •4.3.1. Психрометри
- •Гігрометр
- •Гігрограф
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •Польовий вітромір Третьякова
- •Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
- •В електричні величини
- •Що випадають
- •І'ис. 4.26. УлювіографП-2.
- •1 Рейка коромисла, 2 - пересувний грузик, з - стрілка, 4 - підвіс, 5 - гак, 6 - дужка, - Потовщення з ріжучим краєм, - Пересувне кільце, 9 - циліндр, 10 - кришка, 11 - лопатка
- •Спостереження за росою
- •4.6. І Ірилади для вимірюванім променистої енергії
- •Прилади для вимірювання прямої сонячної радіації
- •4.6.2. Прилади для вимірювання розсіяної, сумарної та відбитої сонячної радіації
- •ІІп іижсння ока при відліку по барометру:
- •Зразок запису результатів вимірювань та їх обробки у книжці км-1
- •Методика проведення спостережень за хмарами
- •Методика проведення вимірювань напрямку га швидкості вітру та їх обробка
- •Методика проведення спостережень та вимірювань атмосферних опадів
- •За термоелектричним альбедометром
- •За геліографом універсальним
- •Розділ 6 Статистична обробка метеорологічних спостережень та вимірювань
- •Деякі положення математичної статистики
- •Дані вимірювань мінімальної температури повітря в листопаді на станціях а (X) ти б (у) та результати деяких обчислень параметрів кореляції
Прилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру
Атмосфера знаходиться в безперервному русі. Рух повії відносно земної поверхні називають вітром, маючи на увазі п цьому горизонтальну складову вітру. Вертикальну складоі називають або вертикальною швидкістю, або вертикальни токами, або висхідними та низхідними рухами повітря.
На метеорологічних станціях вимірюють тільки горизаі тальну складову руху повітря - вітер.
Вітер - векторна величина, яка характеризується швидкісті що виражається в метрах за секунду, кілометрах за годину, вузлі або умовних одиницях - балах. а також напрямком (звідки І вітер), який визначається або в румбах (16 румбів: 1) півні 2) північ - північний схід; 3) північний схід; 4) схід північний схи 5) схід; 6) схід - південний схід; 7) південний схід; 8) південь південний схід; 9) південь; 10) південь південний захі, 11) південний захід; 12) захід південний захід; 13) захід; 14) захід північний захід; 15) північний захід; 16) північ - північний захід або в градусах кута, який утворюється між меридіаном к горизонтальною складовою швидкості вітру. Відлік напрями вітру здійснюється за годинниковою стрілкою (0° або 360° - 5 півночі, 90° - зі сходу, 180° - з півдня, 270° - з заходу).
І'їмніяиемо прилади, з допомогою яких на метеороло- ІИІІНч гіаіщіях вимірюють вітер.
НІ II рилади для вимірювання напрямку та швидкості вітру, що базуються на механічному способі передачі імпульсу сили руху повітря
Фпогср. Флюгер на даний час залишається иііімііііирснішим приладом для вимірювання напрямку та ЦИДкисі'і вітру на метеорологічних станціях. Будову флюгера
п
І’ис. 4.20. Флюгер
оказано на рис. 4.20. На основний залізний стержень 7 з міцним загартованим кінцем надягається трубка з дволопатевою флюгаркою І з противагою 2, а нижче - муфгав яку вгвинчуються вісім штифтів 5, один з яких позначений буквою С. Цей штифт повинен бути направлений строго на північ. Із вказаних восьми штифтів - чотири довгих, які відповідають напрямкам Пн, Пд, З, С, і чотири коротких, що відповідають напрямкам вітру ПнЗ, ПнС, ПдЗ, ПдС.
Під дією вітру флюгарка обертається навколо вертикальної осі і напрям вітру визначають за положенням противаги відносно штифтів.
Покажчик швидкості віт-
і нідається з залізної дошки 5 розміром 15><30 см, яка вільно
над флюгаркою біля горизонтальної осі 6. Остання
И|н то зв’язана з металевим стержнем 9 і дугою 8, в яку іиіінчсно 8 штифтів. Для врівноваження дуги 8 на іншому
кінці осі 6 нагвинчено груз 10. Нумерація штифтів починаеты відвисного штифта, який має нульовий номер. Для зручні відліку чотири штифти (0, 2, 4, 6) роблять довшими від непарц 0,3,5, 7).
Розрізняють флюгери з легкою дошкою, маса якої сі новить 200 г, і з важкою, маса якої 800 г. З допомогою флюгер легкою дошкою можна вимірювати швидкість вітру до 20 м/с
з важкою дошкою - до 40 м/с.
Флюгер встановлюють на метеорологічному майданчику а взагалі на відкритому майданчику на висоті 8-12 м від зел^ Його також можна встановлювати над дахом будівлі, при цьої він повинен височіти над дахом не менше, ніж на 4 м. Шти( напрямку вітру з буквою “С” повинен бути спрямований точно г еографічну північ. Орієнтування флюгера здійснюють за комп сом, але найкраще зорієнтувати флюгер за полуденною лінією.