8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки

В сучасних умовах у зв'язку з підвищенням ролі ЦО в захисті населення і об'єктів господарської діяльності від наслідків над­звичайних ситуацій значно зросла необхідність активізувати ро­боту з пропоганди ЦО, способів і засобів, дій особового складу невоєнізованих формувань і населення в надзвичайних ситуаці­ях, формування у них високої морально-психологічної стійкості, мужності, відваги, професійної майстерності, практичних нави­ків при виконанні завдань ЦО в екстремальних умовах. Цією ро­ботою покликані займатися органи державної виконавчої влади, начальники ЦО всіх ступенів, керівний і командно-начальниць­кий склад ЦО.

Успішне вирішення завдань ЦО, особливо в умовах надзви­чайних ситуацій, залежить не тільки від.професійної підготовки особового складу формувань та населення, але й від морально-психологічної підготовки.

Моральна підготовка - це цілоспрямоване теоретичне і практичне виховання людей у дусі патріотизму, почуття любові до своєї Батьківщини, її культури, традицій, святинь, духовної та психологічної готовності виконувати свої обов'язки, формування у них моральних принципів поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Психологічна підготовка - це формування у людей ПСИХО логічної стійкості, тобто якостей, які посилюють здатність людей виконувати завдання в умовах стихійного лиха, аварій, катастрі іф, успішно переносити найсуворіші випробування, будь-які моралі, ні і фізичні навантаження, у критичні моменти не втратити само владання, проявляти стійкість, мужність і відвагу, діяти в склад ній обстановці вміло і активно.

Морально-психологічна підготовка - єдиний нерозривний процес виховання в особового складу ЦО і населення політич­них, моральних і психологічних якостей, які забезпечують успіш­не переборювання труднощів при виконанні завдань цивільної оборони в різних умовах обстановки.

Основні напрямки морально-психологічної підготовки:

формування наукового світогляду;

впевненість (віра) у можливості захисту від стихій, ката­строф, сучасної зброї;

розвиток у людей здатності протистояти страху, готовнос­ті перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки;

вдосконалення навичок надання само- та взаємодопомоги;

військово-патріотичне виховання;

формування в особового складу формувань ЦО і населення наукового світогляду.

1. Особистість, світогляд якої не склався, є безпорадною у складних умовах, що проявляється не тілько ідейно, але й психо­логічно - до життя, праці, боротьби.

І навпаки, людина з наукодо стійким світоглядом впевнено визначає життєву позицію, чітко усвідомлює своє місце і при­значення у будь-якому складному вирі подій. Саме такий світо­гляд найбільш активно впливає на формуванні моралі, а мораль­ність - безпосередньо на поведінку людини.

На жаль, світогляд, політична свідомість, мораль, відігріючи першочергову роль у духовних силах людей, не повністю вирішу­ють усі проблеми поведінки людини, особливо у надзвичайних ситуаціях. В екстремальних ситуаціях велике значення мають психологічні якості людини, колективу.

2. Необхідною умовою вмілих і хоробрих дій людей в екс- тремальних умовах є впевненість (віра) у можливості захисту від стихій, катастроф, сучасної зброї, правильне конкретне уявлення щодо дії урагану, землетрусу, повені, уражаючих факторів зброї масового знищення. Щоб вистояти проти страху і паніки, люди мають чітко уявляти собі, з чим вони зіткнуться у надзвичайних ситуаціях, як практично діяти в цих умовах.

Особовий склад формувань ЦО та населення повинні знати, що стихія (землетрус, повінь тощо), зброя масового ураження ма­ють значну руйнівну силу, тому безпечність у питаннях захисту від них може призвести до важких наслідків. Однаково шкідливою є як переоцінка, так і недооцінка впливу стихії та уражаючих фак­торів сучасної зброї. Треба не залякувати людей страхами війни, а, навпаки, вселяти в них віру про можливість реального захисту від будь-якого виду зброї та уражаючих факторів, від дії стихії і виховувати у них впевненість у способах і засобах захисту.

Через зміст морально-психологічної підготовки людей пер­шочерговою повинна бути думка про те, що якими страшними і руйнівними ні були б окремі види стихії, аварій і сучасні засоби зброї масового знищення, завчасною підготовкою та проведен­ням відповідних заходів ЦО можна:

істотно знизити ефективність дії стихії, аварій, зброї масо­вого знищення;

значно скоротити людські втрати;

" забезпечити стійку роботу об'єктів господарської діяль­ності у надзвичайних ситуаціях.

3. Одним із головних напрямків морально-психолочічної під- готовки є розвиток у людей здатності протистояти страхові і не- організованим діям у надзвичайних ситуаціях, готовності пере- бороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки у надзвичайних ситуаціях, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього приходить пере мога над стихією (противником).

Гостроту психологічних потрясінь різного характеру можна знизити, якщо завчасно навчати людей, як діяти у тій обстановці, що може скластися в екстремальних ситуаціях.

В основі психологічної підготовки людей лежать принципи внесення у навчальний процес елементів напруження, несподіва­ності, які притаманні реальній обстановці в районі лиха, аварії, в осередку ураження, практичне навчання їх способам захисту, багаторазові тренування у виконанні прийомів і практичних дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій.

Для морально-психологічної підготовки людей велике значення має участь у комплексних навчаннях ЦО, в ході яких ство­рюються умови, найбільш близькі до тих, які можуть виникнути у надзвичайних ситуаціях. Головне полягає в тому, щоб створити на навчаннях умови для активної практичної діяльності студен­тів, які потребують високого напруження сил, як фізичних, так і моральних. У процесі практичних занять у людей виробляється автоматизм, навички і звички, які позитивно впливають на стій­кість їх психіки, виховується сміливість, самовладання, готовність до виконання ними своїх обов'язків у дуже складній обстановці.

Особливу психологічну нестійкість, розгубленість проявля­ють люди, непроінформовані (необізнані) про дію радіації на лю­дей. Радіоактивне зараження безпосередньо не сприймається ор­ганами відчуття, і люди схільні перебільшувати небезпеку Люди, які мають знання і навички проведення рятувальних робіт, у всіх випадках реальної небезпеки виявляються більш стійкими у пси­хологічному відношенні.

Найефективніше сприяє розвитку у людей здатності проти­стояти страху - практичне виконання нормативів, прийомів і способів захисту у надзвичайних ситуаціях. Тренування, прак­тичне виконання прийомів і способів захисту допомогають лю­дям пристосовуватися до різних умов життя, обстановки, тобто адаптуватися.

Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо запо

нення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з використанням різних муляжів та ін­ших засобів, за допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують хвилювання і роз­губленість людей в той період, коли питання захисту населення стає практичною необхідністю.

При виконанні завдань у складних умовах на настрій людей, їх морально-психологічну стійкість буде впливати чітка і правди­

ва інформація. Ніщо так пригнічено не діє на психіку людей, як невідомість. Тому інформація про обстановку, прийняті рішення, порядок поведінки і дій населення, наступні завдання і способи їх виконання повинна бути прадивою, оперативною і своєчасною.

4. Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги потер- пілим при опіках, пораненнях, зараженні, користування індиві- дуальною аптечкою, знання дозиметричних приладів і приладів хімічної розвідки, практик* роботи з ними.

Вміння вести боротьбу з вогнем, переконаність у надійності прийомів і засобів гасіння пожеж сприяє ліквідації «вогнебоязні», виховує та розвиває сміливість і впевненість при діях в осередках масових пожеж.

Велику роль у мобілізації бійців формувань, воїнів частин ЦО на виконання ними завдань у надзвичайних ситуаціях і у вихован­ні та розвитку психологічної стійкості відіграє особистий при­клад командирів і начальників.

5. Дуже важливим напрямком морально-психологічної під- готовки є військово-патріотичне виховання воїнів частин ЦО, особового складу формувань і населення. Активна пропаганда бойових і трудових традицій нашого народу, сил ЦО допомагає виховувати у наших бійців, всього населення гордість за свій на- род, готовність наслідувати приклад кращих його представників.

Так було у роки війни, так було у Чорнобилі, коли бійці проти­пожежної служби на чолі з лейтенантами В. Правиком і В. Кибенком, підполковником А. Телятниковим, незважаючи на смертель­ну небезпеку, зуміли відвернути найбільш катастрофічні наслідки аварії. Тридцять бійців віддали своє життя в Чорнобильській тра­гедії в ім'я Батьківщини, нас з вами.

Таким чином, ідейна і морально-психологічна підготовка -важливий компонент готовності ЦО, оскільки остання повинна сприяти:

■ формуванню стійкої психіки людини як основи успішної ді­яльності;

■ створенню психологічної готовності до дій в екстремаль­них ситуаціях;

■ налагодженню функціонування психіки людини в ході про­ведення РІНР;

■ створенню морально-психологічного настрою на активну діяльність;

■ згуртуванню колективу рятувальників на успішне виконан­ня завдань ЦО.

Всі ці морально-психологічні якості особового складу ЦО і населення формуються у процесі повсякденного життя, занять з ЦО, практичного відпрацювання нормативів, прийомів і способів захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і в осе­редках ураження.