
- •Тема 1. Організація цивільної оборони • в сучасних умовах і 10
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях . 196
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 216
- •Тема 8. Підготовка населення
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона України
- •1.2.1. Завдання Цивільної оборони України
- •1.2.2. Організаційна будова цивільної оборони України
- •1.2.3. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.2.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання
- •1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади
- •1.5. Фінансування заходів цивільної оборони
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Метеорологічні небезпечні явища
- •Природні пожежі
- •Масові інфекційні хвороби
- •2.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Транспортні аварії, катастрофи.
- •2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Наслідки радіаційних аварій
- •2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
- •2.3.4. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •2.3.5. Гідродинамічні аварії
- •2.4. Надзвичайні ситуації терористичного походженні
- •Тема 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •3.11 Ядерна зброя
- •Проникаюча радіація ядерного вибуху
- •Радіоактивне зараження місцевості
- •Електромагнітний імпульс ядерного вибуху (емі)
- •3.2. Хімічна зброя
- •Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин.
- •Токсикологічні характеристики отруйних речовин
- •Класифікація отруйних речовин
- •3.3. Біологічна зброя
- •Заходи застосування біологічної зброї.
- •Тема 4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Основи оцінки радіаційної обстановки.
- •4.1.1. Розв'язання типових завдань при оцінці радіаційної обстановки.
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки
- •Визначення глибини зони зараження сдор
- •Визначення площі зони зараження
- •4.3. Оцінка інженерної обстановки
- •4.4. Оцінка пожежної обстановки
- •Тема 5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •5.2. Основні способи захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •5.3. Оповіщення населення при загрозі надзвичайної ситуації
- •5.4. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.5. Організація евакуаційних заходів
- •5.6. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •5.6.1. Засоби захисту органів дихання
- •5.6.2. Засоби захисту шкіри
- •5.6.3. Медичні засоби захисту
- •5.7. Режими радіаційного захисту населення
- •ТЕма 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств
- •6.2. Вимоги до стійкості функціонування промислових підприємств
- •6.2.1. Вимоги до планування і забудови міст
- •6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об'єктів
- •6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення
- •6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •6.3.1. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання
- •6.3.2. Дослідження стійкості роботи об'єктів господарювання в нс
- •6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)
- •7.2. Спеціальна обробка
- •Тема 8. Підготовка населення з цивільної оборони
- •8.1. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки
1.2.2. Організаційна будова цивільної оборони України
Цивільна оборона України організована і функціонує за територіально-виробничим принципом.
Територіальний принцип полягає у створенні цивільної оборони в масштабі держави і на територіях згідно з адміністративно-територіальним поділом України.
Виробничий принцип - в організації і функціонуванні цивільної оборони в усіх галузях зайнятості населення (від міністерства га інших центральних органів до об'єктів господарювання).
Керівництво цивільною обороною України згідно з її побудовою здійснює Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні виконавчі органи влади, місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.
Начальником цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України, а його заступником - Міністр Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Згідно з адміністративно-територіальним поділом України голови місцевих державних адміністрацій є начальниками цивільної зборони. В міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах начальниками ЦО є їх керівники.
Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюються постійно діючими органами управління зі справ цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами і службами цивільної оборони.
Кабінет Міністрів України:
■ забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
■ розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб за категоріями щодо реалізації заходів з цивільної оборони;
■ створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок НС у мирний і воєнний час, а також визначає їх обсяг і порядок використання;
■ вживає заходи для забезпечення готовності органів управління у справах ЦО, сил і засобів ЦО до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
■ створює єдину систему підготовки органів управління у справах ЦО, сил ЦО та населення до дій в умовах НС;
■ визначає порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань;
■ задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах ЦО та установ цивільної оборони.
Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Міністерство з надзвичайних ситуацій (МНС):
■ забезпечує здійснення державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання таким ситуаціям;
■ організовує розробку і здійснення відповідних заходів з ЦО;
■ керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах ЦО та спеціалізованих формувань;
■ здійснює контроль за виконанням вимог ЦО, станом готовності сил і засобів ЦО, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС;
■ координує діяльність центральних органів виконавчої влади, місцевих державних організацій, виконавчих органів місцевого самоврядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків НС, проведення пошуку і рятування людей;
■ здійснює оповіщення людей про загрозу виникнення НС, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;
■ проводить навчання населення, представників органів управління і сил цивільної оборони з питань захисту і дій у НС;
■ організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;
■ створює підприємства для виробництва спеціальної та аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.
В обласних державних адміністраціях діють управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, які є структурними підрозділами і входять до складу державної адміністрації.
У районних державних адміністраціях є відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, які є струк-урними підрозділами і входять до складу районної державної адміністрації.
Управління чи відділ очолює начальник. На цю посаду призначаються як військовослужбовці, так і цивільні особи у порядку, становленому законодавством.
Начальник управління є заступником начальника цивільної борони області, а начальником відділу є заступником начальника ЦО району. Вони відповідають за стан цивільної оборони в ежах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
На підприємствах, в установах і організаціях органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту є штаби цивільної оборони та надзвичайних ситуацій.
Основними завданнями органів управління з питань НС та цивільного захисту є:
■ забезпечення створення і сталого функціонування місцевих ланок територіальних підсистем Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні;
■ реалізація державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи на відповідній території;
■ розробка та реалізація заходів щодо підвищення готовності сил ЦО до захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, наслідків Чорнобильської катастрофи;
■ координація діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності з питань цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та їх наслідків, управління підпорядкованими силами цивільної оборони;
■ визначення основних напрямків роботи у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та їх наслідків;
■ здійснення інформаційного забезпечення у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС і їх наслідків, створення і впровадження сучасних інформаційних технологій і банків даних;
■ організація підготовки і перепідготовки кадрів органів управління та сил цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та їх наслідків, навчання населення діяти в умовах НС.
Керівництво підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності й підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсязі, передбачених законодавством.
Власники потенційно небезпечних об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об'єктах.
На радіаційних, хімічних і вибухонебезпечних підприємствах створюються локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, які зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.