
- •Тема 1. Організація цивільної оборони • в сучасних умовах і 10
- •Тема 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях . 196
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій 216
- •Тема 8. Підготовка населення
- •Тема 1. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
- •1.1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людини
- •1.2. Цивільна оборона України
- •1.2.1. Завдання Цивільної оборони України
- •1.2.2. Організаційна будова цивільної оборони України
- •1.2.3. Сили і засоби Цивільної оборони
- •1.2.4. Організація Цивільної оборони на об'єктах господарювання
- •1.3. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру
- •1.4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади
- •1.5. Фінансування заходів цивільної оборони
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Метеорологічні небезпечні явища
- •Природні пожежі
- •Масові інфекційні хвороби
- •2.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •2.3.1. Транспортні аварії, катастрофи.
- •2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Наслідки радіаційних аварій
- •2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
- •2.3.4. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •2.3.5. Гідродинамічні аварії
- •2.4. Надзвичайні ситуації терористичного походженні
- •Тема 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу
- •3.11 Ядерна зброя
- •Проникаюча радіація ядерного вибуху
- •Радіоактивне зараження місцевості
- •Електромагнітний імпульс ядерного вибуху (емі)
- •3.2. Хімічна зброя
- •Фізико-хімічні характеристики отруйних речовин.
- •Токсикологічні характеристики отруйних речовин
- •Класифікація отруйних речовин
- •3.3. Біологічна зброя
- •Заходи застосування біологічної зброї.
- •Тема 4. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Основи оцінки радіаційної обстановки.
- •4.1.1. Розв'язання типових завдань при оцінці радіаційної обстановки.
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки при аваріях з викидом сдор
- •Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки
- •Визначення глибини зони зараження сдор
- •Визначення площі зони зараження
- •4.3. Оцінка інженерної обстановки
- •4.4. Оцінка пожежної обстановки
- •Тема 5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1. Основні принципи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •5.2. Основні способи захисту населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру
- •5.3. Оповіщення населення при загрозі надзвичайної ситуації
- •5.4. Укриття населення в захисних спорудах
- •5.5. Організація евакуаційних заходів
- •5.6. Застосування засобів індивідуального захисту і медичні засоби захисту
- •5.6.1. Засоби захисту органів дихання
- •5.6.2. Засоби захисту шкіри
- •5.6.3. Медичні засоби захисту
- •5.7. Режими радіаційного захисту населення
- •ТЕма 6. Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств
- •6.2. Вимоги до стійкості функціонування промислових підприємств
- •6.2.1. Вимоги до планування і забудови міст
- •6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об'єктів
- •6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення
- •6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта
- •6.3.1. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання
- •6.3.2. Дослідження стійкості роботи об'єктів господарювання в нс
- •6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів
- •Тема 7. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)
- •7.2. Спеціальна обробка
- •Тема 8. Підготовка населення з цивільної оборони
- •8.1. Організація навчання населення з цивільної оборони
- •8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки
Метеорологічні небезпечні явища
Це найбільш розповсюджені небезпечні явища, які можуть Мати місце на будь-якій території.
Зливи серед стихійних явищ є найчастішими. Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Випадання великої кількості опадів призводить до появи інших небезпечних явищ, таких як селі, зсуви, повені, підтоплення території. В теплий період року сильні дощі можуть супроводжуватися градом, грозою.
Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду непра-Ніілі.пої форми, розміром від 5 до 55 мм і більше. Град наносить Ні иіку шкоду сільському господарству, знищуючи посіви на проїм, лі тому овочівництві, скло у теплицях.
Сильна спека - це утримання високої температури протягом тривалого часу вище 30 °С. Такі температури мають негативний вплив па стан здоров'я людей, особливо з серцево-судинними захворюваннями.
Суховії - це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. При цьому посилюється випаровування, що при нестачі вологи в грунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин.
Посуха - тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у грунті, і як наслідок - погіршення росту, а іноді і загибель рослин.
Ураган - вітер руйнівної сили і велико,!' тривалості, швидкість якого більше 30 м/с. Найважливішими характеристиками урагану є швидкість вітру, шляхи руху, розміри та побудова, середня тривалість дії. Ураганний вітер буває на більшості території України майже щорічно, частіше в Донбасі, в Криму і Карпатах.
Шквали - це короткочасне різке збільшення швидкості вітру зі зміною його напрямку. Таке посилення вітру на декілька або десятки хвилин до 25 - 70 м/с частіше буває під час грози на всій території України. Спостерігається закономірність виникнення шквалів один раз на 3 - 5 років.
Циклони - область низького тиску атмосфери, причому мінімум тиску знаходиться в його центрі. Погода під час циклонів переважно похмура з сильними вітрами. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани.
Вихрові бурі - складні утворення, що обумовленні циклічною діяльністю і розповсюдженням на великі площі. Вони поділяються на пилові, непилові, сніжні і шквальні бурі. Ураганні і штормові вітри взимку часто призводять до виникнення снігової бурі, в результаті якої виникають значно менші руйнівні наслідки. Пилові або піщані бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будинки, споруди, дороги та ін. Шквальні бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.
Смерчі - це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хоботу за напрямком до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди наносить значні руйнування, вбираючи в себе воду та предмети, що трапляються на його шляху, підіймаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/с і більше, а для акваторії - 30 м/с. Розміри смерчу складають: у поперек 5-10 км, іноді до 15 км; у висоту 1-5 км, іноді до 15 км. Воронка - основна складова смерчу -і спиральним вихором, який складається з повітря, яке надзвичайно швидко обертається, з домішками води, пилу. Швидкість обертання повітря у воронці досягає 600 - 1000 км/год., іноді 1300 км/год. Середня швидкість переміщення смерчу - 50 -60 км/год., може досягати до 240 км/год.
Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хви-м ядерної зброї. Смерчі завдають значних збитків господарству і призводять до людських жертв.
Пилові бурі - це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску сильними та тривалими вітрами,
Що знищують поверхню грунту. Швидкість вітру більша 15 м/с, І ривалість від 10 до 24 години, інколи більше доби.
За кольором та складом пилу, що переноситься, пилові бурі вають: чорні (чорноземи), бурі і жовті (суглинок, супісок), червоні (суглинки з домішками окисів заліза) і білі (солончаки). Червоні бурі можуть тривати декілька днів. Пил таких бурь може пі-і йтися до 2 - 3 км.
Пилові бурі виникають щорічно в Україні в різних областях, але частіше в Степовій зоні. Особливо небезпечні пилові бурі для сільського господарства: знищується орний шар грунту, зносяться і руйнуються посіви, засипаються шаром піску, пилу великі території сільськогосподарських посівів.
Сильні снігопади і заметілі - це випадання великої кількості ції (більше 20 мм за півдоби - визначається шаром талої води), що призводить до погіршеня видимості та припинення руху транспорту.
По території України в середньому снігових опадів -20-30 мм, інколи до 70, а в Карпатах буває до 100 мм. Внаслідок сильних опадів утворюються снігові заноси. Вони бувають настільки сильними, що мають характер стихійних лих, при цьому на тривалий час зупиняється рух на автомобільних та залізничних шляхах, порушується нормальне життя населених пунктів. Для людей, які знаходяться на відкритій місцевості, велику небезпеку становлять заметілі. У багатьох районах через великі замети може тимчасово припинитися доставка продуктів харчування і кормів.
Сильні морози. В Україні сильними вважаються морози, що сягають 30 °С і нижче.
Сильні ожеледі - це намерзання переохолоджених крапель дощу або туману, які виникають на земній поверхні та на предметах при температурі трохи нижче 0 °С. Виникнення такої стихії пов'язане з надходженням південних циклонів і призводить до наростання на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці шару щільного прозорого льоду внаслідок замерзання крапель дощу, мряки або туману. Найчастіше буває у грудні-січні, але можливі з листопада до березня. Сильна ожеледь буває близько 2-х діб.
Тумани — це явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються в основному у холодну пору року.
Блискавки призводять до загорання будинків, виробничих, будівель і споруд, тваринницьких приміщень, скирт сіна і соломи, загибелі людей і тварин, руйнування ліній зв'язку і електромережі.
Сила струму при грозовому електричному розряді може бути від 10 000 до 40 000 А. Внаслідок удару блискавки у людини трапляються зупинка серця, опіки тіла, пошкодження голови та інших життєво важливих органів. Повітря, через яке проходит блискавка, нагрівається і досягає 30 000°С при тиску від 10 до 30 атм.
При грозі небезпечні металеві конструкції і вироби, оскільки вони проводять електричний струм на значні віддалі. Навіть невеличкі металеві ювелірні прикраси можуть бути джерелом небезпеки. Блискавка може вбити і в приміщенні, якщо людина знаходиться біля металевої труби, наприклад, водопровідної або електромережі. Часто блискавка попадає в телевізійні антени, через це для зниження ризику ураження при грозі телевізор доцільно вимкнути.. Небезпечною є і телефонна мережа. Під час грози не слід триматися за металеві предмети, навіть якщо це парасолька, рушниця та ін.
Найбільш небезпечною зоною з погляду ураження блискавкою вважається простір навколо дерев. Кожна четверта людина, шипа блискавкою, ховалася від грози під деревом.
Якщо блискавка попадає в предмет, насичений вологою, то іш полога вмить закипає і випаровується, що викликає «вибух» и.іс пчених нею дерев, цегляних стін та ін. Потужність такого інібуху» 250 кг тринітротолуолу.