- •Л.В. Фещенко, п.В. Проноза, н.В. Кузьминчук бюджетна система україни
- •Харків, хнеу, 2006
- •Тема 1. Сутність, призначення і роль бюджету держави
- •1.1. Економічна природа та сутність бюджету
- •1.2. Бюджет як економічна категорія
- •1.3. Призначення та роль бюджету
- •1.4. Бюджетна політика як важлива сфера фінансової політики
- •1.5. Призначення та структура бюджетного механізму
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави
- •2.1. Правовий характер бюджету
- •2.2. Бюджет як розпис доходів і видатків
- •Поняття бюджетної класифікації
- •2.4. Бюджетне планування та прогнозування
- •Характеристика економетричного методу
- •2.5. Загальний та спеціальний фонди бюджету
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •3.1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія та показник стану бюджету
- •3.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Причини виникнення дефіциту бюджету
- •3.3. Регулювання бюджетного дефіциту
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 4. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України
- •4.1. Становлення та розвиток бюджетної системи України
- •Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи
- •4.3. Структура та принципи побудови бюджетної системи України
- •4.4. Функціонування складових бюджетної системи України
- •4.5. Організація бюджетного процесу в Україні та його учасники
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання
- •5.1. Організація та функціонування міжбюджетних відносин в Україні
- •Принципи функціонування системи міжбюджетних відносин
- •5.2. Основні форми взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи
- •Форми взаємовідносин між ланками бюджетної системи
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 6. Система доходів бюджету
- •6.1. Економічна сутність та класифікація бюджетних доходів
- •6.2. Склад та джерела доходів державного бюджету
- •Окремі складові доходної частини державного бюджету, тис. Грн.
- •Підсумкові доходи державного бюджету, тис. Грн.
- •6.3. Доходи місцевих бюджетів
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 7. Cистема видатків бюджетів
- •7.1. Економічна сутність бюджетних видатків
- •7.2. Класифікація видатків бюджету
- •7.3. Видатки державного бюджету
- •7.4. Видатки місцевих бюджетів
- •Розмежування видатків між місцевими бюджетами
- •7.5. Система бюджетного фінансування
- •Головні розпорядники бюджетних коштів
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •8.1. Видатки на розвиток економіки
- •8.2. Видатки на науково-дослідні роботи
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •9.1. Сутність соціального захисту
- •9.2. Особливості фінансування соціальної сфери
- •Структура витрат на соціально-культурні заходи
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління
- •10.1. Видатки на національну оборону
- •10.2. Видатки на державне управління та їх планування
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •11.1. Економічна сутність державного боргу
- •Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього боргів
- •11.2. Управління державним боргом
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Додатки
- •Витяг статей бюджетний кодекс україни
- •Загальна частина
- •Стаття 3. Бюджетний період
- •Стаття 4. Склад бюджетного законодавства
- •Глава 2 бюджетна система україни та її принципи Стаття 5. Структура бюджетної системи України
- •Стаття 6. Зведений бюджет
- •Стаття 7. Принципи бюджетної системи України
- •Стаття 8. Бюджетна класифікація
- •Стаття 9. Класифікація доходів бюджету
- •Стаття 10. Класифікація видатків бюджету
- •Стаття 11. Класифікація фінансування бюджету
- •Стаття 12. Класифікація боргу
- •Стаття 13. Складові частини бюджету
- •Глава 3 запозичення Стаття 14. Дефіцит та профіцит бюджету
- •Стаття 14-1. Залишок бюджетних коштів
- •Стаття 15. Джерела фінансування дефіциту бюджету
- •Стаття 18. Граничний обсяг боргу
- •Глава 4 бюджетний процес та його учасники Стаття 19. Стадії бюджетного процесу
- •Стаття 20. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження
- •Стаття 21. Розпорядники бюджетних коштів
- •Стаття 22. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції
- •Стаття 23. Бюджетні призначення
- •Стаття 24. Резервний фонд бюджету
- •Стаття 26. Аудит та фінансовий контроль
- •Стаття 28. Доступність інформації про бюджет
- •Особлива частина
- •Розділ II. Державний бюджет україни
- •Глава 5 доходи і видатки державного бюджету україни
- •Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України
- •Стаття 30. Склад видатків Державного бюджету України
- •Глава 6 складання проекту державного бюджету україни Стаття 32. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України
- •Стаття 33. Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період
- •Стаття 38. Проект закону про Державний бюджет України та матеріали, що до нього додаються
- •Глава 7 розгляд та прийняття державного бюджету україни Стаття 39. Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України
- •Стаття 40. Підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання
- •Стаття 41. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні
- •Стаття 42. Підготовка проекту закону про Державний бюджет України на друге читання
- •Стаття 43. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні
- •Стаття 44. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у третьому читанні
- •Глава 8 виконання державного бюджету україни Стаття 47. Організація виконання державного бюджету
- •Стаття 48. Казначейське обслуговування Державного бюджету України
- •Стаття 49. Бюджетний розпис
- •Стаття 50. Виконання Державного бюджету України за доходами
- •Стаття 51. Виконання Державного бюджету України за видатками
- •Стаття 67. Особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів міст Києва і Севастополя
- •Стаття 68. Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах
- •Стаття 69. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 70. Видатки місцевих бюджетів
- •Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
- •Стаття 72. Дефіцит місцевих бюджетів
- •Глава 12 складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
- •Стаття 76. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються
- •Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
- •Розділ IV міжбюджетні відносини Глава 13 загальні положення Стаття 81. Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин
- •Стаття 86. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •Глава 14 розмежування видатків між бюджетами Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- •Стаття 88. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Глава 15 розрахунок видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів Стаття 94. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості
- •Стаття 95. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості
- •Глава 16 міжбюджетні трансферти Стаття 96. Види міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 97. Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
- •Стаття 98. Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам
- •Стаття 99. Дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам
- •Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами
- •Стаття 102. Субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту
- •Стаття 105. Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів
- •Стаття 106. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань
- •Стаття 107. Субвенції на виконання інвестиційних проектів з місцевих бюджетів
- •Стаття 108. Порядок надання міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 110. Повноваження Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
- •Стаття 111. Повноваження Міністерства фінансів України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
- •Стаття 112. Повноваження Державного казначейства України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
- •Стаття 113. Повноваження органів Державної контрольно-ревізійної служби України за дотриманням бюджетного законодавства
- •Глава 18 відповідальність за бюджетні правопорушення Стаття 116. Поняття бюджетного правопорушення
- •Стаття 118. Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення
- •Стаття 119. Нецільове використання бюджетних коштів
- •Стаття 121. Відповідальність за бюджетні правопорушення
- •Стаття 122. Відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування
- •Стаття 124. Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення
- •Склад основних доходів спеціального фонду державного бюджету України на 2005 р.
- •Класифікація доходів бюджету
- •Бюджетна система україни
9.2. Особливості фінансування соціальної сфери
Україна проходить перехідний період від адміністративно-командної до ринкової економіки. У цих умовах трансформуються усі сфери суспільства, реформується фінансовий механізм, з'являються нові важелі впливу на економічний і суспільний розвиток держави, у тому числі й на соціальну сферу. Її функціонування неможливе без відповідного фінансування, яке до цього часу в основному здійснюється за рахунок бюджетних коштів, яких завжди бракує. У зв'язку з тим, що роль і значення соціальної сфери у суспільстві дуже важливі, постає завдання реформування системи її фінансування. Необхідно дослідити ресурсне забезпечення соціальної сфери для виходу її з кризового стану і подальшого розвитку.
Формуючи систему ринкових відносин, Україна інтегрується у світову економіку, однією з основних рис якої є розвинена соціальна сфера. Вона забезпечує, відповідно до конституційних прав:
підтримку і підвищення рівня життя населення, нарощування культурного, духовного потенціалу суспільства.
може стати каталізатором ринкових відносин і усунути негативні явища перехідного періоду.
Дослідження проблем фінансування соціальної сфери ґрунтується насамперед на теоретичному трактуванні її ролі у створенні валового внутрішнього продукту. Світова економічна наука виходить із активної участі соціальної сфери у виробництві ВВП, що визначає і активний характер системи її фінансового забезпечення.
Вітчизняна економічна теорія і практика виходили з поділу суспільного виробництва на дві сфери — виробничу і невиробничу. Функціонування невиробничої (соціальної сфери) засновувалось на перерозподілі до неї за допомогою бюджетного механізму створеного у виробничій сфері продукту, тобто мало пасивний характер. Перехід до ринкових відносин передбачає формування в Україні нової моделі фінансового забезпечення соціальної сфери з метою надійного І певного задоволення соціальних потреб усіх верств населення.
За своєю суттю ринковий принцип конкуренції економічних суб'єктів має асоціальний зміст, оскільки не передбачає підтримки тих, хто з певних причин виявився нездатним до змагання. Водночас необхідною умовою стабільності господарської системи є відсутність соціальної напруги. Система соціальних гарантій є об'єктивно необхідною. Соціальна політика є складовою процесу відтворення робочої сили, істотно впливає на її вартість та якість. Зростання ваги особистісного чинника відтворювального процесу наприкінці XX ст. висуває соціальну політику на рівень інших напрямів політики держави.
Соціальна інфраструктура, яка включає органи підтримки і розвитку культури, освіти, виховання, систему охорони здоров'я і фізичної культури, пенсії і різні соціальні виплати сьогодні розглядається як обов'язкова умова повноцінного функціонування суспільно-економічної системи.
В усіх розвинених країнах світу створено мережі "банків робочих місць", стимулюється мобільність робочої сили, діють системи підготовки та перепідготовки кадрів, здійснюється система регулювання доходів тощо. Однак на порядок денний висувається і проблема пошуку балансу між розвитком економічної і соціальної сфер.
Сучасна економічна наука виводить розвиненість соціальної сфери з досягнутого рівня розвитку продуктивних сил, який має бути достатнім для того, щоб після відповідної винагороди активним економічним суб'єктам залишалась частина продукту, якої вистачить для підтримання мінімального рівня життя пасивної частини населення.
Економічно такий рівень розвитку віддзеркалюється рівнем перерозподілу ВВП на соціальні потреби і ступенем розбалансованості державного бюджету. Іншим обмеженням соціальної політики держави є співвідношення соціальних виплат з доходами працюючих суб'єктів, яке не повинно пригнічувати економічні стимули до праці. Оцінка оптимального співвідношення залежить від діючої суспільно-економічної моделі.
Загалом пенсіонер у розвинених країнах отримує:
пенсію з державного соціального страхування;
приватну пенсію;
виплати щодо забезпечення людей похилого віку (у вигляді медичних, податкових пільг, доплати на житло і харчування тощо).
В Італії пенсія становила наприкінці 80-х рр. ХХ ст. в середньому 80% передпенсійного доходу, Швеції і Франції — 70%, Японії і США — 60%, Великобританії — 50%, зокрема пенсія з державного страхування становила в Італії - 67% передпенсійного доходу, Швеції — 59%, ФРН — 50 %, Франції — 40%. США — 38%. Пенсія може бути пов'язана з передпенсійним заробітком безпосередньо, або (як у Великобританії, Швеції, Фінляндії) до фіксованої пенсії здійснюються диференційовані доплати.
Найпоширенішою є система соціального страхування, яка полягає у передачі частини заробітної плати до спеціальних фондів, що виплачують пенсії в розмірі від 25 до 90% заробітної плати і цільові допомоги. Державна допомога здійснюється за рахунок державного бюджету особам, доходи яких визнані такими, що не забезпечують існування. Розмір виплат обмежений офіційним рівнем бідності. Нарешті, універсальна система, яка діє в основному у скандинавських країнах, включає в число тих, хто отримує державну допомогу, всіх, хто досяг пенсійного віку або є непрацездатним. Кошти на виплату надходять до бюджету за рахунок податків.
Довгострокова орієнтації України на економічний розвиток полягає у здійсненні радикальних реформ, спрямованих на створення якісно нової системи. У процесі їх реалізації слід забезпечити комплексний розвиток усіх складових ринкової економіки. Однією з них є система соціального захисту населення країни. В широкому розумінні поняття "соціальний захист населення" можна визначити як систему економічних, політичних і правових заходів, спрямованих на створення оптимальних умов забезпечення реальних можливостей реалізації населенням своїх прав і свобод, які забезпечують матеріальний добробут.
Основою системи соціального захисту населення є сукупність державних, економічних, соціальних і правових гарантій:
право на працю та отримання винагороди за працю відповідно до її кількості та якості;
право на вибір професії і сфери використання праці, здобуття загальної та професійної освіти;
право на отримання матеріальної допомоги у похилому віці та при втраті працездатності у працездатному віці;
право на соціальне страхування тощо.
На соціальний захист населення Україна витрачає близько 20–25% коштів державного бюджету.
Соціальний захист населення здійснюється за рахунок коштів:
держави;
приватних організацій;
громадських організацій.
Структура витрат на соціально-культурні заходи (за офіційними даними Держкомстату) подана у табл. 9.1.
Таблиця 9.1