4.4. Функціонування складових бюджетної системи України

На функціонування бюджетної системи впливають окремі її складові, а також інші частини економічної системи, які наведені на рис. 4.4 [17].

При Міністерстві фінансів діють організації, що входять до складу фінансових органів України: Державне казначейство та Державна контрольно-ревізійна служба.

Державне казначейство було створено у 1995 році з метою забезпечення ефективного управління бюджетними коштами та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних фінансових ресурсів. Правові засади діяльності Державного казначейства визначені в Положенні про Державне казначейство [16]. Воно складається з Головного управління (вища ланка), територіальних управлінь в АРК, областях, містах Київ та Севастополь (середня ланка) з відділеннями в районах, містах, районах у містах (базова ланка). Органи Державного казначейства мають рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба та своїм найменуванням. Головне управління Державного казначейства та його територі­альні органи у своїй діяльності взаємодіють з міністерствами та інши­ми центральними органами державної виконавчої влади, НБУ, банківськими установами, Державною податковою служ­бою, місцевими фінансовими органами, Державною контрольно-реві­зійною службою.

Функції казначейства можна згрупувати за такими напрямами:

- організація та здійснення виконання бюджету за доходами та видатками, ведення обліку касового виконання бюджету, контроль (в тому

числі і за цільовим використанням бюджетних коштів);

• складання звітності про стан виконання зведеного та державного бюджетів;

• регулювання міжбюджетних відносин, в тому числі з цільовими фондами;

На практиці ці завдання виконуються у формі постійного руху бюджетних коштів від їх надходження до бюджету, розмежування між ланками бюджетної системи до отримання бюджетних коштів конкретними розпорядниками.

Статус та завдання Державної контрольно-ревізійної служби визначено Законом „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” [8]. Вона координує свою діяльність з місцевими радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки. До складу Державної контрольно-ревізійної служби входять: Головне контрольно-ревізійне управління; контрольно-ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; контрольно-ревізійні районні відділення.

Основними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і ма­теріальних цінностей, їх збереженням і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень і запобігання їх виникненню.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. З ініціативи Державної контрольно-ревізійної служби ревізія або перевірка державного підприємства, організації може про­водитися не частіше одного разу на рік. Перевірку при­ватних підприємств за дорученням правоохоронних органів може бути проведено в будь-який час. Органи Державної контрольно-ревізійної служби здійснюють контроль за:

- цільовим та ефективним використанням коштів бюджетів всіх рівнів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію КМУ;

- порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів.

Державна контрольно-ревізійна служба щомісячно надає Верховній Раді та Міністерству фінансів уза­гальнені результати звітів про проведені перевірки.

Діяльність державної податкової служби регулюється Законом "Про державну по­даткову службу в Україні" [6]. До системи органів Державної податкової служби належать:

- Державна податкова адміністрація (ДПА) (вища ланка);

- державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (середня ланка);

- державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах (базова ланка).

До складу органів державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями — податкова міліція. Основними завданнями органів державної податкової служби є:

• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства;

• ухвалення у випадках, передбачених законом, нормативно-пра­вових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесе­ним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, при­пинення розслідування та провадження у справах про адміністра­тивні правопорушення.

Органи державної податкової служби координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокура­тури, статистики, митними, контрольно-ревізійною службою, іншими контролюючими органами, банківськими установами, а також з податковими службами інших держав.

Діяльність Рахункової палати регулюється Зако­ном "Про Рахункову палату Верховної Ради України" [12], де передбачені правові засади, статус, функції, повноваження і порядок їх здійснення, а також Бюджетним кодексом (Додаток А), де передбачені повнова­ження щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Рахункова палата (РП) є постійно діючим вищим органом державно­го фінансово-економічного контролю, який формується Верховною Радою. Рахункова палата здійснює свою діяльність само­стійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. ЇЇ завданнями є:

• організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин державного бюджету, витрачан­ням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

• здійснення контролю за утворенням і погашенням внутріш­нього і зовнішнього боргу, визначення ефективності та доцільності витрачання державних коштів, валютних та кредитно-фінансо­вих ресурсів;

• контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культур­ного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права влас­ності, які не підлягають приватизації;

• контроль за законністю та своєчасністю руху коштів держав­ного бюджету та коштів позабюджетних фондів в устано­вах НБУ та уповноважених банках;

• здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золо­того запасу, дорогоцінних металів, каміння, наданням кредитів та здійсненням операцій щодо розміщення золотого і валютного резервів;

• аналіз виявлених відхилень від показників державного бю­джету та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

• виконання інших завдань, передбачених чинним законодав­ством.

РП має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товари­ства, страхові компанії, інші фінансові установи та їх спілки, асоці­ації та інші об'єднання незалежно від форм власності, якщо вони отримують, перераховують, використовують кошти державного бю­джету, мають частку державної власності у своєму статутному фонді, або використовують об'єкти державної власності чи управляють ними, а також у разі надання їм державою митних, по­даткових та інших пільг.

Бюджетним кодексом передбачено, що до повноважень Рахунко­вої палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

- використанням коштів державного бюджету відповід­но до Закону „Про Державний бюджет України”;

- утворенням, обслуговуванням і погашенням державного бор­гу;

- ефективністю використання та управління коштами держав­ного бюджету;

- використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місце­вому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів і видатків.

До складу РП входять голова та члени Рахункової палати: перший заступник і заступник голови, інші контролери та секретар. Для здійснення своєї діяльності РП має апарат, який утримується за рахунок визначених у державному бюджеті коштів. Основними формами її роботи є перевірки та ревізії. За дорученням Верховної Ради вона зобов'язана проводити експертизу і надавати висновки щодо держав­ного бюджету, окремих напрямів бюджетної, грошово-кре­дитної політики, проектів законодавчих актів, цільових програм, що фінансуються з бюджету.

Щорічно (не пізніше 1 грудня) РП подає Верховній Раді загальний звіт про результати виконання її доручень, проведених перевірок, ревізій та обстежень.