- •Л.В. Фещенко, п.В. Проноза, н.В. Кузьминчук бюджетна система україни
- •Харків, хнеу, 2006
- •Тема 1. Сутність, призначення і роль бюджету держави
- •1.1. Економічна природа та сутність бюджету
- •1.2. Бюджет як економічна категорія
- •1.3. Призначення та роль бюджету
- •1.4. Бюджетна політика як важлива сфера фінансової політики
- •1.5. Призначення та структура бюджетного механізму
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави
- •2.1. Правовий характер бюджету
- •2.2. Бюджет як розпис доходів і видатків
- •Поняття бюджетної класифікації
- •2.4. Бюджетне планування та прогнозування
- •Характеристика економетричного методу
- •2.5. Загальний та спеціальний фонди бюджету
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування
- •3.1. Бюджетний дефіцит як економічна категорія та показник стану бюджету
- •3.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Причини виникнення дефіциту бюджету
- •3.3. Регулювання бюджетного дефіциту
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 4. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України
- •4.1. Становлення та розвиток бюджетної системи України
- •Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи
- •4.3. Структура та принципи побудови бюджетної системи України
- •4.4. Функціонування складових бюджетної системи України
- •4.5. Організація бюджетного процесу в Україні та його учасники
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання
- •5.1. Організація та функціонування міжбюджетних відносин в Україні
- •Принципи функціонування системи міжбюджетних відносин
- •5.2. Основні форми взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи
- •Форми взаємовідносин між ланками бюджетної системи
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 6. Система доходів бюджету
- •6.1. Економічна сутність та класифікація бюджетних доходів
- •6.2. Склад та джерела доходів державного бюджету
- •Окремі складові доходної частини державного бюджету, тис. Грн.
- •Підсумкові доходи державного бюджету, тис. Грн.
- •6.3. Доходи місцевих бюджетів
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 7. Cистема видатків бюджетів
- •7.1. Економічна сутність бюджетних видатків
- •7.2. Класифікація видатків бюджету
- •7.3. Видатки державного бюджету
- •7.4. Видатки місцевих бюджетів
- •Розмежування видатків між місцевими бюджетами
- •7.5. Система бюджетного фінансування
- •Головні розпорядники бюджетних коштів
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
- •8.1. Видатки на розвиток економіки
- •8.2. Видатки на науково-дослідні роботи
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •9.1. Сутність соціального захисту
- •9.2. Особливості фінансування соціальної сфери
- •Структура витрат на соціально-культурні заходи
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління
- •10.1. Видатки на національну оборону
- •10.2. Видатки на державне управління та їх планування
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
- •11.1. Економічна сутність державного боргу
- •Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього боргів
- •11.2. Управління державним боргом
- •Контрольні питання
- •Використана література
- •Додатки
- •Витяг статей бюджетний кодекс україни
- •Загальна частина
- •Стаття 3. Бюджетний період
- •Стаття 4. Склад бюджетного законодавства
- •Глава 2 бюджетна система україни та її принципи Стаття 5. Структура бюджетної системи України
- •Стаття 6. Зведений бюджет
- •Стаття 7. Принципи бюджетної системи України
- •Стаття 8. Бюджетна класифікація
- •Стаття 9. Класифікація доходів бюджету
- •Стаття 10. Класифікація видатків бюджету
- •Стаття 11. Класифікація фінансування бюджету
- •Стаття 12. Класифікація боргу
- •Стаття 13. Складові частини бюджету
- •Глава 3 запозичення Стаття 14. Дефіцит та профіцит бюджету
- •Стаття 14-1. Залишок бюджетних коштів
- •Стаття 15. Джерела фінансування дефіциту бюджету
- •Стаття 18. Граничний обсяг боргу
- •Глава 4 бюджетний процес та його учасники Стаття 19. Стадії бюджетного процесу
- •Стаття 20. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження
- •Стаття 21. Розпорядники бюджетних коштів
- •Стаття 22. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції
- •Стаття 23. Бюджетні призначення
- •Стаття 24. Резервний фонд бюджету
- •Стаття 26. Аудит та фінансовий контроль
- •Стаття 28. Доступність інформації про бюджет
- •Особлива частина
- •Розділ II. Державний бюджет україни
- •Глава 5 доходи і видатки державного бюджету україни
- •Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України
- •Стаття 30. Склад видатків Державного бюджету України
- •Глава 6 складання проекту державного бюджету україни Стаття 32. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України
- •Стаття 33. Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період
- •Стаття 38. Проект закону про Державний бюджет України та матеріали, що до нього додаються
- •Глава 7 розгляд та прийняття державного бюджету україни Стаття 39. Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України
- •Стаття 40. Підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання
- •Стаття 41. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні
- •Стаття 42. Підготовка проекту закону про Державний бюджет України на друге читання
- •Стаття 43. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні
- •Стаття 44. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у третьому читанні
- •Глава 8 виконання державного бюджету україни Стаття 47. Організація виконання державного бюджету
- •Стаття 48. Казначейське обслуговування Державного бюджету України
- •Стаття 49. Бюджетний розпис
- •Стаття 50. Виконання Державного бюджету України за доходами
- •Стаття 51. Виконання Державного бюджету України за видатками
- •Стаття 67. Особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів міст Києва і Севастополя
- •Стаття 68. Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах
- •Стаття 69. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 70. Видатки місцевих бюджетів
- •Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
- •Стаття 72. Дефіцит місцевих бюджетів
- •Глава 12 складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
- •Стаття 76. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються
- •Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
- •Розділ IV міжбюджетні відносини Глава 13 загальні положення Стаття 81. Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин
- •Стаття 86. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
- •Глава 14 розмежування видатків між бюджетами Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- •Стаття 88. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 90. Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
- •Глава 15 розрахунок видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів Стаття 94. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості
- •Стаття 95. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості
- •Глава 16 міжбюджетні трансферти Стаття 96. Види міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 97. Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
- •Стаття 98. Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам
- •Стаття 99. Дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам
- •Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами
- •Стаття 102. Субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту
- •Стаття 105. Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів
- •Стаття 106. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань
- •Стаття 107. Субвенції на виконання інвестиційних проектів з місцевих бюджетів
- •Стаття 108. Порядок надання міжбюджетних трансфертів
- •Стаття 110. Повноваження Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
- •Стаття 111. Повноваження Міністерства фінансів України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
- •Стаття 112. Повноваження Державного казначейства України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
- •Стаття 113. Повноваження органів Державної контрольно-ревізійної служби України за дотриманням бюджетного законодавства
- •Глава 18 відповідальність за бюджетні правопорушення Стаття 116. Поняття бюджетного правопорушення
- •Стаття 118. Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення
- •Стаття 119. Нецільове використання бюджетних коштів
- •Стаття 121. Відповідальність за бюджетні правопорушення
- •Стаття 122. Відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування
- •Стаття 124. Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення
- •Склад основних доходів спеціального фонду державного бюджету України на 2005 р.
- •Класифікація доходів бюджету
- •Бюджетна система україни
4.4. Функціонування складових бюджетної системи України
На функціонування бюджетної системи впливають окремі її складові, а також інші частини економічної системи, які наведені на рис. 4.4 [17].
При Міністерстві фінансів діють організації, що входять до складу фінансових органів України: Державне казначейство та Державна контрольно-ревізійна служба.
Державне казначейство було створено у 1995 році з метою забезпечення ефективного управління бюджетними коштами та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних фінансових ресурсів. Правові засади діяльності Державного казначейства визначені в Положенні про Державне казначейство [16]. Воно складається з Головного управління (вища ланка), територіальних управлінь в АРК, областях, містах Київ та Севастополь (середня ланка) з відділеннями в районах, містах, районах у містах (базова ланка). Органи Державного казначейства мають рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба та своїм найменуванням. Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи у своїй діяльності взаємодіють з міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, НБУ, банківськими установами, Державною податковою службою, місцевими фінансовими органами, Державною контрольно-ревізійною службою.
Функції казначейства можна згрупувати за такими напрямами:
- організація та здійснення виконання бюджету за доходами та видатками, ведення обліку касового виконання бюджету, контроль (в тому
числі і за цільовим використанням бюджетних коштів);
складання звітності про стан виконання зведеного та державного бюджетів;
регулювання міжбюджетних відносин, в тому числі з цільовими фондами;
На практиці ці завдання виконуються у формі постійного руху бюджетних коштів від їх надходження до бюджету, розмежування між ланками бюджетної системи до отримання бюджетних коштів конкретними розпорядниками.
Статус та завдання Державної контрольно-ревізійної служби визначено Законом „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” [8]. Вона координує свою діяльність з місцевими радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки. До складу Державної контрольно-ревізійної служби входять: Головне контрольно-ревізійне управління; контрольно-ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; контрольно-ревізійні районні відділення.
Основними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень і запобігання їх виникненню.
Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. З ініціативи Державної контрольно-ревізійної служби ревізія або перевірка державного підприємства, організації може проводитися не частіше одного разу на рік. Перевірку приватних підприємств за дорученням правоохоронних органів може бути проведено в будь-який час. Органи Державної контрольно-ревізійної служби здійснюють контроль за:
- цільовим та ефективним використанням коштів бюджетів всіх рівнів;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію КМУ;
- порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів.
Державна контрольно-ревізійна служба щомісячно надає Верховній Раді та Міністерству фінансів узагальнені результати звітів про проведені перевірки.
Діяльність державної податкової служби регулюється Законом "Про державну податкову службу в Україні" [6]. До системи органів Державної податкової служби належать:
- Державна податкова адміністрація (ДПА) (вища ланка);
- державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (середня ланка);
- державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах (базова ланка).
До складу органів державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями — податкова міліція. Основними завданнями органів державної податкової служби є:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства;
ухвалення у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Органи державної податкової служби координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, митними, контрольно-ревізійною службою, іншими контролюючими органами, банківськими установами, а також з податковими службами інших держав.
Діяльність Рахункової палати регулюється Законом "Про Рахункову палату Верховної Ради України" [12], де передбачені правові засади, статус, функції, повноваження і порядок їх здійснення, а також Бюджетним кодексом (Додаток А), де передбачені повноваження щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Рахункова палата (РП) є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю, який формується Верховною Радою. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. ЇЇ завданнями є:
організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин державного бюджету, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;
здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу, визначення ефективності та доцільності витрачання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права власності, які не підлягають приватизації;
контроль за законністю та своєчасністю руху коштів державного бюджету та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банках;
здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, каміння, наданням кредитів та здійсненням операцій щодо розміщення золотого і валютного резервів;
аналіз виявлених відхилень від показників державного бюджету та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;
виконання інших завдань, передбачених чинним законодавством.
РП має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи та їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, якщо вони отримують, перераховують, використовують кошти державного бюджету, мають частку державної власності у своєму статутному фонді, або використовують об'єкти державної власності чи управляють ними, а також у разі надання їм державою митних, податкових та інших пільг.
Бюджетним кодексом передбачено, що до повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
- використанням коштів державного бюджету відповідно до Закону „Про Державний бюджет України”;
- утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу;
- ефективністю використання та управління коштами державного бюджету;
- використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів і видатків.
До складу РП входять голова та члени Рахункової палати: перший заступник і заступник голови, інші контролери та секретар. Для здійснення своєї діяльності РП має апарат, який утримується за рахунок визначених у державному бюджеті коштів. Основними формами її роботи є перевірки та ревізії. За дорученням Верховної Ради вона зобов'язана проводити експертизу і надавати висновки щодо державного бюджету, окремих напрямів бюджетної, грошово-кредитної політики, проектів законодавчих актів, цільових програм, що фінансуються з бюджету.
Щорічно (не пізніше 1 грудня) РП подає Верховній Раді загальний звіт про результати виконання її доручень, проведених перевірок, ревізій та обстежень.