Міністерство освіти і науки України

Харківський національний економічний університет

Технології фотореєстраційних процесів

Конспект лекцій

для студентів напряму підготовки

«Видавничо-поліграфічна справа»

усіх форм навчання

частина 1

Укладачі: Свідерський Володимир Павлович

Грабовський Євген Миколайович

Дмитрієв Станіслав Іванович

Відповідальний за випуск Крюк А. Г.

Харків. Вид ХНЕУ, 2008

ББК

УДК 655.32.1

Рецензент – канд. техн. наук, доцент кафедри інформатики і комп’ютерної техніки Харківського національного економічного університету Ковріжних І.П.

Затверджено на засіданні кафедри техніки та технології.

Протокол № 1 від 31 серпня 2007 р.

Свідерський В. П.

Технології фотореєстраційних процесів. Конспект лекцiй. / В. П. Свідерський Є. М. Грабовський, С. І. Дмитрієв – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008.  150 с. (Укр. мов.)

Розглянуто основні технології друкування в сучасному поліграфічному виробництві. Проаналізовано основні напрями розвитку поліграфічних технологій у сучасному середовищі. Розглянуті основні технологічні характеристики і засоби управління для виготовлення друкарських форм.

Рекомендовано для студентів напряму підготовки «Видавничо-поліграфічна справа»

Вступ

Сучасний друк заснований на відкриттях і винаходах в області фізики, хімії, інженерних наук і інформатики. Комп'ютерна техніка й інформаційні технології особливо активно впливають на розвиток поліграфії в останні роки, і ця тенденція надалі буде підсилюватися.

Виробництво друкованої продукції можна представити як систему обробки інформації, усередині якої вона перетерплює зміни і має різні носії: слайд, негатив на плівці, цифровий файл, плівка – друкарська форма, відбиток, друкарський аркуш, кінцевий продукт. Вид використовуваного носія залежить від застосовуваного способа друку.

Розрізняють традиційні способи з друкарською формою і так називані безконтактні способи (NIP – Non-Impact-Printing), що не мають потреби в «матеріальних» друкарських формах. Способи друку з друкарських форм – це плоский (офсетний), глибокий, високий і трафаретний друк. Безконтактні способи – це електрофотографія і струминний друк.

Усі способи друку мають одну позначку: перенести інформацію на матеріал (наприклад, папір – листовий або рулонний). Для виконання цієї задачі необхідна додрукова фаза цілеспрямованої підготовки до друку, так саме як і післядрукова, що завершує створення друкованої продукції.

Способи друку з застосуванням друкарських форм відносять до так називаємих традиційних. Для всіх способів друкарська форма є елементом-носієм інформації. Переносом з неї фарби відтворюється інформація на матеріалі, що друкується. Весь обсяг інформації передається через друкарські (несущі фарби ) і пробільні(без фарби) елементи.

Цифровий друк – це технологія, що базується на цифровій обробці тексту ілюстрацій, виконувана без яких-небудь проміжних етапів (наприклад, виготовлення постійних друкарських форм) і можливістю індивідуального оформлення кожного друкованого відбитка.

Цифровий друк займає особливе місце в цифрових технологіях. Сюди відносяться, у більшому ступені, комп'ютерна техніка і техніка обробки даних, куди входять різні технології динамічного і персоналізованого поліграфічного друку, у яких зображення на друкарську форму виводиться безпосередньо з цифрового масиву даних. Звичайна для традиційних способів друку друкарська форма тут носить віртуальний характер, у звичному для нас виді її не існує, а зображення формується безпосередньо на друкарському циліндрі. Ці способи називаються з комп'ютера до друку (CtPrint або Computer to Print) і засновані на контактному друкарському процесі магнітографічного й електрографічного способів друку.

Таким чином, цифровий друк (digital print) містить у собі різні технології поліграфічного друку, у яких зображення на друкарську форму або безпосередньо до друку виводиться з електронного масиву даних.

Розвиток цифрового друку продиктований бурхливим розвитком комп'ютерної техніки з однієї сторони і самих способів друку – з іншої. Особливо важливо те, що цей спосіб може використовуватися не тільки для чорно-білого, але і для кольорового друку. А якщо мати на увазі можливості, які він забезпечує при друці малих тиражів, аж до індивідуалізації кожного друкарського виробу, то стає очевидним, що його впровадження було визначено.

Для реалізації процесів створення зображення на фотографічному або формному матеріалі поліграфічне машинобудування виробляє широку номенклатуру устаткування, до якого відносяться сканери для аналізу і кодування зображень, репродукційні фотоапарати, лазерні фотоскладальні машини, лазерні установки для прямого виготовлення друкарських форм, контактно-копіювальні й установки, що експонують. При цьому в кожному виді устаткування існують різні моделі і модифікації, що відрізняються принципом побудови, технологічними можливостями, продуктивністю й областю застосування.

Навчальна дисципліна "Технологія фотореєстраційних процесів" входить до циклу професійно - орієнтованих дисциплін за напрямом підготовки. "Видавничо – поліграфічна справа" з спеціалізацій "Технологія електронних мультимедійних видань", "Комп'ютеризовані технології та системи видавничо - поліграфічних виробництв"

Метою вивчення дисципліни – формування системи теоретичних знань і прикладних вмінь і навичок щодо використання технології фотореєстраційних процесів, а також набування знань, необхідних для наступних дисциплін.

Задачами дисципліни "Технологія фотореєстраційних процесів" є оволодіння теоретичними основами і практичними методами використання технології фотореєстраційних процесів у нових підприємствах.

Предметом навчальної дисципліни є способи і технології виготовлення друкарських форм для забезпечення поліграфічного виробництва.

Приступаючи до вивчення навчальної дисципліни "Технологія фотореєстраційних процесів", насамперед необхідно усвідомити основні задачі напряму, його зв'язок з іншими загальтехнічними і спеціальними дисциплінами. "Технологія фотореєстраційних процесів" базується на знаннях отриманих студентами з напрямів вищої математики, хімії, фізики, основ поліграфії, введення в спеціальність теоретичної механіки, матеріалознавства.

У свою чергу, знання, отримані студентами після вивчення предмета "Технологія фотореєстраційних процесів", дозволить застосувати методи розрахунку, що забезпечують надійність роботи друкарських форм, економічність їх виготовлення й експлуатації.

У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних занять і виконують практичні завдання.

Також велике значення в процесі вивчення та закріплення знань має самостійна робота студентів.

Тема 1. Загальні відомості про типи і види друку.

Виробництво друкарської продукції можна представити як систему обробки інформації, усередині якої вона зазнає зміни і має різні носії: слайд, негатив на плівці, цифровий файл, плівка, - друкарська форма, відтиснення, друкарський лист, кінцевий продукт. Вид використовуваного носія інформації залежить від вживаного способу друку.

Розрізняють традиційні способи друку з друкарською формою і так звані безконтактні способи (NIP – Non-Impact-Printing), які не потребують «матеріальних» друкарських форм. Способи друку з друкарських форм – це, наприклад, плоский (офсетний), глибокий, високий і трафаретний друк. Безконтактні способи – це, головним чином, електрофотографія і струминний друк (електрофотографія в точному сенсі не є безконтактною, вона віднесена до неї в даній книзі через малий тиск при друці).

Всі способи друку мають одну мету: перенести інформацію на матеріал (наприклад, папір – листовий або рулонний). Для виконання цього завдання необхідні переддрукова фаза цілеспрямованої підготовки до друку, так само як і післядрукова, що завершує створення друкарської продукції.

Визначення найважливіших друкарсько-технічних термінів.

Друк – процес багатократного відтворення інформації (ілюстрацій, графіки, тексту) шляхом нанесення друкарської фарби за допомогою носія зображення (наприклад, друкарської форми) на друкарський матеріал.

Носій зображення (наприклад, друкарська форма або бітова карта, що управляє соплами струминного друку) служить для відтворення ілюстрацій і тексту при друці, містить всю інформацію необхідну для нанесення фарби.

Друкарське зображення – інформація, що містить сукупність всіх друкарських елементів зображення, відтворюваного в результаті друку.

Друкувальний елемент – ділянка, яка передає або сприймає фарбу (наприклад, зображення літери, лінія, растрова крапка або осередок) на будь-якій стадії уявлення того, що повинне бути відтворене у друкуванні.

Друкарська фарба – кольорова речовина, яка при друці наноситься на друкарський матеріал.

Друкарський матеріал – матеріал, який сприймає зображення, яке передається друкарською формою.

Друкарська машина – пристрій, на якому здійснюється процес друку.

Друкарський процес служить для розмноження/репродукції інформації, отриманої і обробленої відповідно до певного регламенту.

Формні процеси – сукупність процесів (виготовлення монтажів фотоформ, копіювання монтажів на формні пластини, обробка експонованих формних пластин або формних циліндрів глибокого друку), що приводять до виготовлення друкарської форми.

Фотоформа – ілюстраційний або текстовий діапозитив або негатив (на прозорій основі), підготовлений для копіювання на формний матеріал при виготовленні друкарської форми.

Фоторепродукційні процеси – експонування і хімічна обробка фотоматеріалів, що приводять до отримання фотоформ.

Фотонабір – виготовлення текстових і ілюстраційних фотоформ або друкарських форм (технологія комп'ютер - друкарська форма), з використанням електронних фотонабірних комплексів і видавничих систем.

Формна пластина – алюмінієва, поліефірна або паперова основа з нанесеною на неї композицією, що складається з тонкого світлочутливого шару, використовується для виготовлення копій полос видання. На формних пластинах виготовляють друкарські форми для високого, офсетного, флексографічного друку і фототипії. Фотополімерна композиція є базою для виготовлення друкуючих і пробільних елементів друкарської форми, а для флексографічних друкарських форм і основою для друкуючих елементів.

Друкарська форма це поверхня пластини (плити або циліндра), виготовленої з різних матеріалів. Як матеріал може служити світлочутливий шар або фотополімер, а також поверхня металу, пластмаси, паперу, дерева, літографського каменя. Друкарська форма служить для експонування і збереження зображення у вигляді ділянок, що сприймають друкарську фарбу (друкарські елементи) і що не сприймають фарбу (пробільні елементи) і передають її на друкарський матеріал або проміжну ланку, наприклад, офсетний циліндр, тампон, в процесі друкування.

Вивідний пристрій (у видавничих системах) - пристрій для виведення зображення видання на матеріальний носій (фотоплівку, прозору плівку, папір, формну пластину і ін.). Вивідними пристроями є принтер, фотовивідний пристрій, графічний пристрій, імідж-сетер.

Копіювально-розмножувальна машина – (в поліграфії) пристрій для багаторазового копіювання зображення фотоформи на одну формну пластину. Широко застосовують для виготовлення друкарських форм за друкування етикеток, листівок, коли на одній друкарській формі розміщено багато однакових зображень.

Копіювальний процес – технологічний процес отримання копій монтажу фотоформ на формну пластину за допомогою копіювального устаткування.

Копіювальний шар – чутливий до дії світла шар, що містить світлочутливі речовини (діазосполуки, желатин з біхроматом лужних металів і т. ін.). Застосовується при виготовленні друкарських форм. Як копіювальний шар можуть служити фотополімери або терморечовини.

Копіювання – (у поліграфії) отримання копій з негативів або діапозитивів на фотоматеріалі або копій монтажів фотоформ на формних пластинах, при виготовленні друкарських форм. Копіювання проводять в контактно-копіювальних пристроях.

Монтаж фотоформ – розміщення текстових і ілюстраційних діапозитивів або негативів на прозорій монтажній основі відповідно до макету видання, схеми, оригіналу, стандарту і ін.

Зазвичай монтаж фотоформ проводять на монтажному столі, як правило, з використанням монтажної вимірювальної сітки, виготовленої на прозорій основі, і лінійки з штифтами для системи штифтового приведення.

Монтажний стіл – пристрій з скляною поверхнею, що підсвічується, для виготовлення монтажів фотоформ.

Електронна верстка полос – оформлення окремих полос видання, що проводиться з використанням комп'ютерних видавничих систем. Електронну верстку контролюють візуально на екрані монітора системи або по твердій копії, отриманій на принтері.

Електронна ретуш – корекція, що проводиться електронними засобами з одночасною візуалізацією результатів на екрані монітора комп'ютерної видавничої системи.

Електронне растрування це один з видів перетворення півтонового зображення в растрове (мікроштрихове) зображення, здійснюване в комп'ютерних видавничих системах за спеціальними програмами засобами обчислювальної техніки.

Електронний монтаж і спуск полос у форматі друкарського листа – розміщення полос у форматі друкарського листа видання електронним способом за допомогою ЕОМ видавничої системи. Якість і правильність електронного монтажу контролюють візуально на екрані монітора системи або по твердій копії, отриманій на принтері.

Комп'ютерне кольороподілення (електронне кольороподілення) кольороподілення, здійснюване автоматизованими оптоелектронними засобами (апаратними і програмними) за допомогою комп'ютерних видавничих систем. З їх створенням комп'ютерне кольороподілення все більше витісняє так зване класичне кольороподілення на основі аналогових електронних (кольороподілителі –кольорокоректори) або аналогових оптичних (репродукційні фотоапарати) систем, забезпечуючи постійне підвищення якості кольороподілення.

Комп'ютерний набір – набір і обробка тексту видання із застосуванням комп'ютерних видавничих систем, за яких забезпечується виключення рядків, технічне редагування і коректура тексту, верстка полос і т. ін.