5.3. Структура трафаретної форми й принцип друкування

Важливим процесом виготовлення трафаретної друкарської форми є її експонування. Процес передачі інформації про зображення при експонуванні світлочутливого копіювального шару друкарської форми залежно від кількості світла веде до різних результатів, отриманих на сітці. Під час експонування друкарськихих форм крайові зони з невеликими щільностями просвічуються, що веде до задублення копіювального шару в області, де не повинен діяти світло, що експонує. Цей ефект ще більше підсилюється при збільшенні експозиції, коли просвічується крайова область більшої щільності. І як результат цього – крапка на шаблоні стає меншою, ніж на плівці. Таким чином, растрова крапка з великою крайовою різкістю викличе лише незначні зміни щодо своєї величини, ніж було б для крапки з більше плавної кривої почорнінь. Вивід очевидний: точна копіювально-технічна передача крапки на сітку вимагає контрастної плівки, що створює крапку з різким краєм.

Використання лазерного експонування в сполученні з новими копіювальними матеріалами забезпечує помітно більш високу контрастність.

За сучасної техніцки є можливість пополосного виводу тексту й ілюстрацій за допомогою програм спуска смуг, завдяки чому не потрібно монтажів й, тим більше, переконтакту.

Однак процес стандартизації оригіналів на практиці має велике значення, підприємства й дослідницькі інститути розробляють параметри умов, які б стандартизували виробничий процес ще на переддруковій стадії. І створення таких умов можливо на основі використання сучасних контрольно-вимірювальних апаратів, що дозволяє на переддруковій стадії виробництва створити умови для стандартизації друкарського процесу.

5.4. Загальні умови виготовлення фотоформ багатоколірних растрових репродукцій для трафаретного друку, короткий виклад частини з них:

Мітки: кутові й розрізні мітки повинні наноситися з високою кутовою точністю при товщині 0,1 мм.

Плівки: підсвічування або недоекспонування плівок – більше, ніж в офсетному друці.

Лініатура растра: діапозитиви для проекції – 60, 70 лин./см.; діапозитиви для прямого використання в трафаретному друці – 15, 20, 30 лин./см.

Форма растрової точки: ланцюгоподібна або еліптична.

Сума накладень всіх чотирьох фарб: вибирається по відповідній таблиці залежно від замовлення й сюжету.

Область світел: максимальне значення – 10% від заливання. Менші величини в трафаретному друці можуть і не відтворюватися. Високі або глянсові світла повинні бути менше, ніж названа величина в 10%.

Проба: тільки офсетні відбитки. Виключення для кольоропроби повинні бути визначені попередньо.

Копія: повинна супроводжуватися тестовими шкалами.

плівка, Що Розсіює: копіювання виробляється без її. Послідовність фарб: блакитна, жовта, пурпурна, чорна.

Колірна шкала: повинна містити послідовність фарб, всі окремі фарби й проміжні відбитки, а також друк з накладенням.

При проявленні прямого шаблона неекспоновані (незадублені) ділянки шару вимиваються. На них носій шаблона утворить вільні ділянки зображення. Задублені ділянки світлочутливого матеріалу і є власне шаблоном, що запобігає проникненню фарби на відповідні ділянки.

Носій шаблона (сітка) натягається на конструкцію рами, орієнтовану на її розмір і величину натягу.

Важливим кроком підготовки друкарських форм трафаретного друку є використання систем приводки, які скорочують непродуктивний час приладки друкарських машин. Системи приводки забезпечують точність суміщення фарб при накладеннях одна на іншу й точне розташування між собою лицьової й зворотної сторони двостороннього друкарського аркуша. Їхнє достоїнство помітно особливо тоді, коли потрібні невеликі тиражі багатоколірних виданнь. Тому різні фірми створили спеціально для трафаретного друку системи приводки, які оптимально можуть бути використані у всіх виробничих циклах виготовлення друкарських форм, включаючи монтажі, експонування трафаретних форм і друкування.

До оснащення систем приводки відносяться: штанцювальний пристрій для пробивання приводочних отворів, приводочні штифти для монтажу, тримачі приводочних штифтів на копіювальному пристрої й у друкарській машині й пластик з міліметровими розподілами (на формат друкарської машини). Важливим і відповідальним процесом у підготовці друкарських форм є монтаж фотоформ, якість приводки якого особливо важливе при розташуванні на друкарській формі декількох фотоформ, при друкуванні аркуша з двох сторін й при багатофарбових роботах. Основний інструмент монтажу – монтажний аркуш або план побудови змісту аркуша для наступного монтажу. Він складається з текстової й ілюстраційної частин, штанцювання, підрізування, фальцювання й т.д. Існує ряд способів і систем монтажу для різних видів трафаретного встаткування, пристрій і принципи роботи яких викладені докладно у відповідних інструкціях. Монтаж визначається стандартом DIN 16500 частина 2. Мова йде про розміщення окремих частин відповідно до друкарської машини або про виготовлення друкованої форми шляхом складання її з окремих частин ілюстрацій і тексту за встановленою схемою загального оригіналу або загальної друкарської форми. Інакше кажучи, монтаж – це розташування плівкового матеріалу за макетом.

Всі варіанти виготовлення друкарських форм або шаблонів для трафаретного друку, через які фарба переноситься на поверхню, зводяться до етапу проявлення друкарської форми. Після проявлення форми, тобто вимивання неекспонованих ділянок на ній, і заключного сушіння, а також при необхідності ретуші – друкарська форма готова до друкування.