5.7. Непрямі способи

Непрямі методи полягають у тім, що світлочутливий шар з основою, на якій він перебуває, наноситься не на сітку, а на проміжну плівку. Зображення фотоформи спочатку копіюється на світлочутливий шар, при копіюванні й прояві незасвічені ділянки на ньому залишаються водорозчинними. Потім волога плівка прикатується до мокрої сітки й промивається водою. При цьому, неекспоновані ділянки вимиваються. Після висихання основа знімається й форма готова.

У цей час друкар трафаретного друку має безліч світлочутливих матеріалів, з яких він може вибрати оптимальний для виконання тієї або іншої роботи. При цьому розрізняють прямі плівки, діазочутливі копіювальні шари й прямі (капілярні) плівки, про які говорилися вище, а також копіювальні шари для фотополімерізації й прямі плівки. Першими матеріалами для шаблонів були так називані непрямі желатинові плівки, які в глибокому друці називаються пігментними паперами. Спочатку вони очутливлювались біхроматами, а потім у них використовувася екологічно чистий сенсибілізатор, що забезпечував високу стабілізацію за попередньої сенсибілізації складу.

Протягом багатьох років непрямі плівки виготовлялися на основі синтетичних емульсій полівінілового алкоголю або спирту.

У непрямих плівках для виготовлення фотошаблонів трафаретного друку світлочутливий шар перебуває на прозорій поліефірній підкладці й після експонування вимивається водою. Експоновані частини шару переносяться на сітку.

Принципово існують три групи непрямих плівок. До них відносяться пігментні папери, несенсибілізовані фотоплівки, які повинні очутливлюватися й, нарешті, попередньо очутливлені фотоплівки.

5.8. Способи проекційного копіювання

Способи проекційного копіювання полягають в одержанні зображення на світлочутливому шарі сітки, прояві й остаточній обробці. Після цього форма готова.

На відміну від звичайного копіювання трафаретних друкарських форм плівковий оригінал не має прямого контакту з поверхнею форми.

Незважаючи на використання діапроектора, для цього способу репродукційні камери за своєю побудовою істотно відрізняються від звичайних діапроекторів, в основному, своїми характеристиками випромінювання й пропущення світла, що експонує:

більша частина спектральної емісії джерела світла лежить в ультрафіолетовій області;

всі частини оптичної репродукційної системи дозволяють безперешкодно пропускати ультрафіолетове світло.

Проекційне копіювання було відомо із сімдесятих років минулого століття. Однак цей спосіб не одержав широкого поширення через істотні недоліки, таких як слабкі джерела світла й невисока світлочутливість копіювальних шарів. Ці недоліки були усунуті тільки в останні роки.

У проекційному копіюванні стають чітко помітні всі дефекти оригіналу, репродукційованого зі збільшенням. Також є певні обмеження в масштабі збільшення. У цей час можливе збільшення до 15 разів. Перевищення цієї границі веде до помітної втрати як різкість.

Різниці у висвітленні окремих частин оригіналу, а також помилки репродукування оптичних систем відтворення приводять до того, що в проекційному копіюванні мають місце типові зміни. При багатофарбовому друці вони служать причиною помітних колірних відхилень. Проекційне копіювання забезпечує істотну економію засобів на фотоплівку.

Таким чином, використання друкарських форм, виготовлених проекційним способом для штрихових і растрових оригіналів, залежить, у значній мірі, від якості плівкових оригіналів і масштабу збільшення. Границя растрової крапки також залежить від лініатури фотоформи й масштабу збільшення. На практиці за проекційного копіювання друкують із лініатурами до 22 лін./см.

При прямому нанесенні зображення, у випадках низьких дозволів пристроїв (менш 150 dpi або 60 лін./см.), на краях ліній часто спостерігається помітний ефект "зубів пилки". Тому для забезпечення рівних країв ліній у друці необхідний більш високий дозвіл репродукційних пристроїв (від 300 dpi). При такому дозволі можуть виводитися зображення з неперіодичним растром з розмірами растрових крапок 84 мкм, їх можна друкувати трафаретним способом. За звичайного растрування на пристроях з таким же дозволом і лініатурою растра 20 лін./см. відтворюються тільки 26 різних градаційних рівнів. За лініатури 30 лін./см. додається ще 9. Тому для більше високих лініатур і більшої кількості відтворених півтонів дозвіл пристроїв повинен становити до 800 dpi.

У проекційному копіюванні, при збільшенні плівкового оригіналу, стерпного на трафаретну друкарську форму, первісний його дозвіл знижується на коефіцієнт збільшення. Це помітно на більших збільшеннях.

Рис. 18. Проекційний пристрій для