7.1. Економічна сутність бюджетних видатків

Під видатками бюджету розуміють державні платежі, які здійснюються на безповоротній основі. Це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих грошових фондів та їх використанням за призначенням.

Загальнодержавні видатки являють собою цілеспрямоване використання фінансових ресурсів з метою задоволення потреб у суспільних благах та реалізації перерозподільних заходів. Визначення напрямків, форм, структури та масштабів видатків має базуватися на принципах раціональності, ефективності, цілеспрямованості та доцільності.

Цілеспрямованість та доцільність видатків досягається через програмний підхід до їх здійснення, тобто визначення для кожної одиниці бюджетних асигнувань конкретних задач.

Задачі, які вирішуються в сфері використання державних бюджетних ресурсів, можна поділити на три групи:

• надання соціальної допомоги членам суспільства, які не мають можливості самостійно себе забезпечити. Економічна сутність - перерозподіл фінансових ресурсів;

• забезпечення обов'язкового страхування. Економічна сутність - завчасне акумулювання фінансових ресурсів з метою наступної виплати за умови здійснення страхового випадку;

• виробництво і придбання матеріальних благ та послуг, відповідальність за які покладена на державу (асигнування на оборону, наукові дослідження, освіту, культуру, охорону здоров'я та ін.).

Державні видатки здійснюються шляхом фінансування, яке залежно від джерел поділяється на види (рис. 7.1).

Загальнодержавні видатки найчастіше здійснюються у формі фінансування експлуатаційних витрат організацій суспільного сектора, закупівлі товарів та послуг, субсидіювання підприємств, організацій, які поставляють продукцію на ринок, а також грошових виплат в межах програм соціальної допомоги та страхування. Раціональність вибору форми, в якій використовуються кошти, дозволяє забезпечити економію та підвищити результативність їх використання.

Рис. 7.1. Види фінансування державних видатків

Видатки бюджету характеризуються за якісною та кількісною ознаками. Якісна ознака відбиває їх суспільне призначення, а кількісна - обсяг. За наявності широкого спектра якісних ознак суспільних потреб їх кількісна характеристика може не відповідати потребам держави. Такий стан призводить до недофінансування видатків, виникнення дефіциту бюджету, зростання державного боргу.

7.2. Класифікація видатків бюджету

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (зокрема кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів (Додаток А).

Нова бюджетна класифікація була запроваджена на виконання Постанови Кабінету Міністрів від 12.08.1996 р. №337 „Про структуру бюджетної класифікації України” та була затверджена наказом Міністерства Фінансів від 03.12.1997 р. №265 „Про запровадження нової бюджетної класифікації”.

Види класифікації бюджетних видатків наведено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Види класифікації видатків бюджету

Види класифікації	Критерії класифікації
Функціональна	за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки
Економічна	за економічною характеристикою операцій на проведення яких здійснюються видатки
Відомча	за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів
Програмна	за бюджетними програмами

Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується виключно в аналітичних і статистичних документах. Вона має певні рівні деталізації:

- розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

- підрозділи та групи, в яких конкретизується спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Чинна функціональна класифікація відповідає міжнародним стандартам та передбачає групування видатків за 17 розділами. Нумерація розділів відповідає нумерації загальних цілей державного управління, а номери підрозділів та груп вказують на засоби досягнення й реалізації визначених цілей та напрямків. Коди видатків наведені в Додатку Д.

Групування бюджетних видатків за функціональною класифікацією представлено на рис. 7.2.

Запровадження нової функціональної класифікації видатків дозволяє проводити порівняльний аналіз використання бюджетних ресурсів в Україні зі станом справ у цій сфері в інших країнах.

Якщо функціональна класифікація лише визначає загальний напрям руху видатків з бюджету, то програмна має чітку цільову спрямованість, що відображається в структурі кодування. Програмна класифікація видатків державного бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу щорічно визначається у Законі „Про Державний бюджет України”, формування здійснюється за спеціальною структурою кодування (Додаток З).

Рис. 7.2. Групування видатків бюджету за функціональною класифікацією

Код кожної бюджетної програми відповідає коду функціональної класифікації і складається з семи цифр:

• перша, друга і третя визначають головного розпорядника бюджетних коштів (відповідний код відомчої класифікації видатків бюджету);

• четверта - відповідальних виконавців бюджетних програм головного розпорядника бюджетних коштів;

• п'ята і шоста - бюджетну програму, виконання якої забезпечує один відповідальний виконавець;

• сьома - напрям діяльності в конкретній бюджетній програмі (цифри від «1» до «9»).

Особливістю нової бюджетної класифікації є чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати (трансфертні) населенню) (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Економічна класифікація бюджетних видатків

Вид видатків	Сутність	Склад
Поточні видатки	пов'язані з забезпеченням юридичних осіб бюджетними коштами на їх утримання та фінансуванням поточних потреб	а) витрати на державне спожи-вання (утримання соціальної та економічної інфраструктури, державних підприємств, закупівлю товарів цивільного чи військового характеру, поточні витрати бюджетних установ); б) поточні субсидії органам влади нижчого рівня, державним підприємствам; в) платежі та виплата відсотків за державними і місцевими позиками;
Капітальні видатки	пов'язані з інвестуванням в основний капітал та приріст запасів		а) капіталовкладення за рахунок бюджету в різні галузі виробництва; б)інвестиційні субсидії;
Кредитування за вирахуванням погашення	операції, пов'язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, та операції, пов'язані з поверненням цих коштів (кредити державним та приватним підприємствам, місцевим органам влади)		а) надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення; б) надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення;

Цей розподіл забезпечує можливість виділення захищених статтей бюджету та забезпечення єдиного підходу до всіх отримувачів в розрізі виконання бюджету.

Відомча класифікація визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство та місцеві фінансові органи ведуть реєстр розпорядників бюджетних коштів, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Відомча класифікація видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (Додаток Ж).

Програмна класифікація застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і будується на розподілі бюджетних призначень за бюджетними програмами. Бюджетна програма уявляє собою систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Розробку, аналіз та відбір бюджетних програм на стадії планування та складання проекту проводить головний розпорядник коштів.