2. Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи

Функціонування бюджетних відносин в Україні базується на основі законодавчо-нормативних актів, які перелічені у ст. 4 Бюджетного кодексу (Додаток А): Конституції України [1]; Бюджетному кодексі;законах „Про Державний бюджет України” на поточний рік; інших законах, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України (КМУ); нормативно-правових актах центральних органів виконавчої влади; рішеннях органів влади АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Конституція регулює такі питання функціонування бюджетної системи, як: механізм прийняття законів; основні бюджетні положення; повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування в організації бюджетного процесу. Статті 95-98 [1] передбачають, що бюджетна система будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Розглянемо повноваження державних органів влади згідно зі ст. 85 [1].

До повноважень Верховної Ради належать:

• прийняття законів;

• затвердження державного бюджету, внесення змін до нього, контроль за виконанням, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

• затвердження загальнодержавних програм економічного, нау­ково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охо­рони довколишнього середовища;

• розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяль­ності КМУ;

• затвердження рішень про надання позик і економіч­ної допомоги іноземним державам та міжнародним фінансовим організаціям; а також про одержання від іноземних держав та між­народних фінансових організацій позик, не передбачених державним бюджетом, здійснення контролю за їх використанням;

• призначення (звільнення) на посади Голови та інших членів Рахункової палати.

Повноваження Президента України включають:

• звернення з посланнями до народу, зі щорічними і поза­черговими посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище країни;

• призначення за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра та припинення його повноважень на цій посаді;

• призначення за поданням Прем'єр-міністра членів КМУ, керівників інших центральних органів ви­конавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припинення їх повноважень на цих посадах;

• створення, реорганізація та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра міністерств та інших центральних органів виконав­чої влади в межах коштів, що передбачені на їх утримання;

• скасування актів КМУ та актів Ради мініст­рів АРК;

• створення у межах коштів, які передбачені у державному бюджеті, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб;

• підписання законів, що прийняті Верховною Радою;

• накладання вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд.

Повноваження Кабінету Міністрів (вищого органу виконавчої влади, який відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді):

• забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики, ви­конання Конституції і законів;

• забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики зайнятості населен­ня, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

• розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку;

• розробляє проект Закону „Про Державний бюджет України” і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою дер­жавного бюджету, подає Верховній Раді звіт про його виконання;

• спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів вико­навчої влади;

• в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Сева­стополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Їх склад формують голови місце­вих адміністрацій, які призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом за поданням КМУ. При здійсненні своїх повноважень вони відпо­відальні перед Президентом і КМУ, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Повноваження органів місцевого самоврядування: в межах повноважень, ви­значених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до вико­нання на відповідній території.

Прийняття Бюджетного кодексу в 2001 році мало позитивний вплив на організацію і здійснення бюджетного процесу. Разом з тим практичне застосування Кодексу за останні роки показало його недосконалість і окремо ті недоліки, що вимагають нагального рішення. Структура Бюджетного кодексу представлена на рис. 4.2.

До законів, які регламентують функціонування бюджетної си­стеми, можна також віднести: Закон України "Про прожитковий мінімум" [15]; Закон України "Про місцеве самоврядування" [11]; Закон України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" [13]; Закон України "Про місцеві державні адміністрації" [14].

Прожитковий мінімум за поданням КМУ щорічно затвер­джується Верховною Радою України до початку розгляду держав­ного бюджету; переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом із уточненням показників дер­жавного бюджету та публікується в офіційних виданнях.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого са­моврядування, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого само­врядування.