8.1.4. Платники, об’єкт, ставки, порядок обчислення, обліку і перерахування збору за спеціальне використання лісових ресурсів та порядок подання лісокористувачами Податкового розрахунку збору

Лісовим кодексом України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів в є платним і збір за їх використання встановлюється положеннями розділу XVII Податкового кодексу України, який має аналогічну назву «Збір за спеціальне використання лісових ресурсів».

Поняття збір за спеціальне використання лісових ресурсів визначено як загальнодержавний збір, який справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів і закріплено п.14.1.65 статті 14 ПКУ. Як і за іншими ресурсними зборами важливо визначити всі елементи збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Положеннями статей 329-334 розділу XVII ПКУ визначено платників, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення, перерахунку та сплати збору.

На відміну від нормативно-правових актів, які діяли до 01.01.11 р. і регулювали питання справляння цього збору, Податковим кодексом враховані всі зміни останніх років, які були внесені до Лісового кодексу України. Разом з цим з назви збору та об'єктів оподаткування вилучено словосполучення «користування земельними ділянками лісового фонду». Крім того, розширено визначення платників збору.

Раніше платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду були юридичні і фізичні особи, які мали в постійному або тимчасовому користуванні земельні ділянки лісового фонду. А нині платниками збору є всі лісокористувачі. Термін «лісокористувачі» є узагальненим, оскільки об’єднує всіх тимчасових та постійних користувачів лісових ресурсів, форми і види господарської діяльності, що визначається як користування лісами згідно з ЛКУ.

Отже, лісокористувачі – платники збору за спеціальне використання лісових ресурсів -- юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (ст. 329 ПКУ).

Згідно зі ст. 330 ПКУ до об'єктів оподаткування збором відноситься:

1) вся заготовлена деревина, у тому числі деревина, що була заготовлена в порядку рубок головного користування та під час проведення наступних заходів:

• щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і. рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

• із розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

2) другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

3) побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до статей 16–18 Лісового кодексу України визначено право постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування надаються ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи без встановлення строку. На землях комунальної власності ліси надаються у постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування для ведення лісового господарства без встановлення строку спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ст. 17 ЛКУ).

Згідно зі статтею 18 ЛКУ тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим – терміном від одного до п’ятдесяти років, і короткостроковим – терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами засноване на договорі про строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень для цілей, передбачених законодавством. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Ставки збору за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід у порівнянні з діючими у 2010 році таксами, що були встановлені Постановою N44, збільшено в 1,185 разу (ст. 331 ПКУ). Змінено повноваження Кабінету Міністрів України та визначено повноваження Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад щодо встановлення ними ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (п. 331.11 ст. 331 ПКУ). Окрім цього, пунктом 5 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ доручено Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, зокрема, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, з урахуванням індексу споживчих цін.

Ставки збору за заготівлю одного щільного кубічного метру деревини основних та неосновних лісових порід (ділової (без кори) та дров’яної (з корою)) залежать від лісової породи, розряду від 1 до 5, поясу – 1-2, розміру (великої, середньої, дрібної) та наведені в статті 331 ПКУ.

Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, складають перелік лісокористувачів, яким у визначеному порядку видано лісорубний або лісовий квиток, за формою, встановленою центральним органом ДПС за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства і до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють його органам ДПС.

Сума збору в гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах. Відповідно до п.2 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), який діє з 01.01.2011 р., 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, зараховуються до доходів загального фонду держбюджету, а інші 50 відсотків цього збору зараховуються до доходів обласних бюджетів при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів згідно п. 2 частини першої ст. 66 БКУ.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (крім збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів і не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Платежі цього збору зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів (п. 3 частини першої ст. 69 БКУ).

Як правило, необхідність у здійсненні перерахунку збору відбувається за фактом використання/заготівлі при відповідних обставинах. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи на підставі акту огляду місць використання лісових ресурсів і спеціального дозволу (п. 332.3ПКУ), у разі якщо:

а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Перерахунок збору і, відповідно, зміна записів у спеціальних дозволах повинні також проводитися при виявленні та виправленні технічних, арифметичних помилок або описок, допущених під час проведення матеріальної і грошової оцінки об’єкта оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів. Проведені уточнення суми збору повинні вноситися до лісорубного квитка, оскільки зазначені показники використовуються платником при розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів, що подається до органів ДПС за встановленою формою.

Для сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів встановлено податковий період, який дорівнює календарному кварталу. А це означає, що суб’єкти лісових відносин формують щокварталу відповідний перелік лісокористувачів, яким видано спеціальний дозвіл. На підставі такого переліку лісокористувачів органи ДПС контролюють своєчасність подання їй зазначеними платниками розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Вже зазначалося вище, що суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів, які розраховуються та проставляються суб’єктами лісових відносин у лісорубних квитках, обчислюються на підставі затверджених ставок збору за заготівлю деревини основних або неосновних лісових порід у гривнях з копійками за один кубометр деревини ділової (без кори) або дров’яної (з корою), які застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами (332.2).

При розрахунку суми збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів для виробничої та комерційної діяльності, що проставляється у лісових квитках, застосовуються ставки збору, встановлені місцевими органами самоврядування.

Лісовим законодавством України визначені випадки припинення права постійного та тимчасового користування лісами. Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного або лісового квитка суб’єктами лісових відносин, які їх видали. Перерахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється тільки у разі анулювання лісорубного або лісового квитка у зв’язку з вилученням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання лісорубного або лісового квитка перерахунок плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів.

Лісовим законодавством України передбачено, що у випадку стихії або інших причин, які унеможливлюють заготівлю та вивезення деревини, на підставі обґрунтованої письмової заяви лісокористувача може бути надана органами Державного лісового господарства України за погодженням з уповноваженими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відстрочка на заготівлю деревини (зі встановленням відповідного строку вивезення деревини) та на вивезення деревини. У разі надання таких відстрочок суб’єкти лісових відносин повинні здійснювати перерахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів, тобто одночасно на 1,5 відсотка збільшується сума збору за заготівлю деревини, залишеної на пні. А за відстрочку на вивезення деревини збір (за невивезену вчасно деревину) – збільшується на 1,5 відсотка за кожний місяць відстрочки. Для впорядкування механізму реалізації лісових ресурсів та підвищення відповідальності лісокористувачів за їх своєчасне і повне освоєння у разі додаткового продовження строку вивезення деревини, але не більше як на 3 місяці, проводиться перерахунок і сума збору (за невивезену вчасно деревину) для лісокористувача збільшується на 5 відсотків за кожний місяць відстрочки.

У лісорубному квитку, який видається платнику збору суб’єктами лісових відносин, визначено дозволені для заготівлі (вирубки) обсяги деревини. Законодавством України не передбачено зменшення суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів, зазначеної у лісорубних квитках, у разі неповної заготівлі деревини або не проведення її взагалі. Саме тому збір за спеціальне використання лісових ресурсів лісокористувачі сплачують повністю до відповідних бюджетів за всю дозволену для заготівлі кількість деревини та інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно ст..46 ПКУ центральному органу ДПС надано право розробляти та затверджувати форми податкових декларацій (розрахунків, перерахунків), що відповідають нормам чинного податкового законодавства. Так, наказом ДПАУ «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів» від 24.12.2010 р. N1019 встановлена форма Податкового розрахунку та додатку до нього Перерахунку податкового зобов'язання збору за спеціальне використання лісових ресурсів, які повинні відповідно до ст. 333-334 ПКУ застосовуватися лісокористувачами – платниками збору для визначення і декларування податкових зобов’язань з цього збору.

Згідно форми Податкового розрахунку лісокористувачі розраховують суму збору наростаючим підсумком з початку звітного року та відображають у розрахунку, у якому окремими рядками зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 ПКУ і подають його органу ДПС за місцем адміністративного розташування лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:

1) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків – спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці, форма та порядок видачі яких затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 23.05.2007 р. № 761 «Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів»), збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

а) фізичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, у якому сплачується збір;

в) лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцем адміністративного розташування лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини. Якщо суми збору сплачуються до каси суб’єкта лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, то у спеціально заведеній книзі обов’язково має бути зроблено відповідний запис, а лісокористувачеві видається квитанція. При цьому одночасно у лісорубних і лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).

Лісокористувачі сплачують збір за квартал як рівну частину, а саме ¼ частини, від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у поточному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 і 334.2.2 пункту 334.2 статті 334 ПКУ, у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду,тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57 ПКУ). Наприклад, граничним терміном подання податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за I квартал 2011 року є 10.05.2011 року, а останнім днем сплати збору – 20.05.2011 року; за півріччя 2011 р. відповідно – 09.08.2011 р. та 19.05.2011 р.; за 3 квартали п. р. – 09.11.2011 р. та 18.11.2011 р.; за 2011 рік – 09.02.2012 р. та 17.02.2012 р.

У разі отримання лісокористувачем дозволу у поточному році, якщо воно відбувається після чергового строку сплати збору або при донарахуванні суми збору у цих випадках він зобов’язаний сплатити всі суми збору за строками, що минули. Джерелом сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів є дохід платника збору, а лісокористувачі відображають сплачений збір у витратах операційної діяльності.