Інформаційна база обліку розрахунків за податками та зборами

Первинні облікові документи

Регістри обліку розрахунків за податками

Податкова звітність за податками, зборами

Документи, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення

Форми систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, які згруповані відповідно до вимог податкового законодавства

Складається платником податків за даними облікової бази обліку

розрахунків за податками

Рис. 1.2 Інформаційна база обліку розрахунків за податками та зборами

Предметом податкового обліку, як однієї із складових бухгалтерського обліку, являється господарська діяльність підприємства. Однак, податковий облік направлено, в першу чергу, на нарахування та сплату податків. Тому і предмет податкового обліку необхідно розглядати в більш вузькому розумінні.

Об'єктом оподаткування (тобто те, що обкладається податком) є дохід (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб тощо.

Бухгалтерський і податковий облік мають різні цілі. Бухгалтерський облік має на меті надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, податковий облік виконує фіскальні і регуляторні функції.

У деяких зарубіжних країнах бухгалтерський облік є основою для складання податкової звітності. Так, у Литві бухгалтерський облік має забезпечувати процес своєчасного та достовірного складання податковоїта статистичної звітності.

У Франції, Німеччині, Бельгії діє податковий режим, при якому річна публічна фінансова звітність слугує базою для оподаткування.

У країнах ЄЕС система бухгалтерського обліку є джерелом складання декларації про прибуток.

В Україні спостерігаються розбіжності між фінансовим та податковим обліком, але введення в дію Податкового кодексу України має призвести до їх гармонізації (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Порівняння бухгалтерського обліку і обліку з метою оподаткування

Найменування ознаки	Опис відмінностей в обліку підприємства
	Бухгалтерський фінансовий облік	Облік з метою оподаткування
Мета	Надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів	Визначення баз оподаткування, суми податків та зборів до бюджетів та контроль за їх сплатою, розрахунками з бюджетами
Завдання	Надання даних внутрішнім і зовнішнім користувачам для здійснення контролю щодо виконання своїх обов’язків	Формування даних, які відповідають потребам податкових органів при перевірці діяльності
Суб’єкт регламентації	Міністерство фінансів України, Комітет зі стандартів фінансового обліку Федерації професійних бухгалтерів й аудиторів України (ФПБАУ)	Державна податкова служба України
Функція	Контрольна, аналітична та інформаційна	Фіскальна, регуляторна, захисту інтересів держави при здійсненні комерційної діяльності
Вимірники	Єдиний грошовий вимірник	Єдиний грошовий вимірник
Основні користувачі інформації	Менеджери і працівники підприємства та зовнішні користувачі (засновники, кредитори, інвестори, постачальники, покупці, статистичні органи тощо)	Менеджери підприємства та органи державної податкової служби (податкові інспектори, податкова міліція)
Призначення звітності	За даними фінансової звітності можна охарактеризувати фінансовий стан суб’єкта господарювання	За даними податкової звітності характеризується стан розрахунків з бюджетом за податками і платежами
Форми звітності	Повна звітність та звітність суб’єкта малого підприємництва	Повна, скорочена, спеціальна та звітність платника єдиного податку
Періодичність складання звітів	Квартальна та річна	Місячна, квартальна, річна
Методологія обліку доходів, витрат, амортизаційних відрахувань	За методом нарахування з дотриманням принципу відповідності доходів і витрат та вимог П(С)БО 3, 15, 16	За нормами і правилами обліку доходів, витрат , передбаченими розділом 3 ПКУ
Методологія визначення прибутку до оподаткування та податку на прибуток	Згідно вимог П(С)БО 3, 17	За нормами і правилами, передбаченими розділом 3 ПКУ та Положенням бухгалтерського обліку 27 «Податкові різниці»
Нормативно-правове регулювання	ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанови КМУ, накази МФУ	ПКУ інші законодавчі акти щодо оподаткування.
Контролюючі органи	Державна контрольно-ревізійна служба України	Державна податкова служба України
Часовий фактор	Термін позовної давності за ЦКУ	1095 днів згідно розділу 2 ПКУ

Крім того, податковий і фінансовий облік дещо відрізняються за первинними документами: наприклад, різні відомості вартості об’єктів амортизації, нарахування амортизаційних відрахувань, податкова накладна – у оподаткуванні і товарно-транспортна накладна – у фінансовому обліку тощо.

Аналогічно існують відмінності і за обліковими регістрами та звітними документами. Податкові реєстри призначені для систематизації та накопичення інформації, яка міститься в первинних документах, аналітичних даних з оподаткування для відображення в податкових деклараціях (звітних розрахунках). Так, з метою оподаткування можуть або повинні застосовуватися для реєстрації інформації: Єдиний реєстр податкових накладних, реєстр (книга) обліку витрат, відомості або реєстр (книга) обліку доходів, реєстр отриманих і виданих податкових накладних, книга обліку доходів і витрат платника єдиного податку, інші реєстри (як, наприклад безнадійної та сумнівної заборгованості згідно статті 159 ПКУ) тощо, аналогів яким у фінансовому обліку взагалі не встановлено чи не вимагається.

Суттєвою відмінністю є призначення бухгалтерської і податкової звітності. Якщо за даними першої можна охарактеризувати фінансовий стан суб'єкта господарювання, то за даними другої, яка складається платником податків, виходячи з даних для оподаткування, можна охарактеризувати стан розрахунків з бюджетом за відповідними податками, зборами (обов’язковими платежами). Трудомісткість ведення обліку для цілей оподаткування та складання податкової звітності пов’язані, перш за все, з великою кількістю розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та даними, які формуються за правилами оподаткування.

З 01.01.2011 р. в Україні для цілей оподаткування було введено в дію Податковий кодекс. За структурою Податковий кодекс України складається з 20 розділів, кожен з яких в минулому являли собою практично окремий закон або інший нормативно-правовий акт (податок на прибуток підприємств,податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, плата за землю тощо).

Сфера дії Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у встановленні, справлянні, адмініструванні податків та зборів і, зокрема:

• визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні,

• платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

• порядок адміністрування податків та зборів,

• компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

• відповідальність за порушення податкового законодавства тощо.

Внаслідок прийняття Податкового кодексу України відбулися зміни в адмініструванні податків та зборів, які характеризуються як позитивні і, зокрема:

• серед повноважень контролюючих органів не передбачено можливості визначення суми податкового зобов’язання непрямими методами (метод економічного аналізу, спостереження, аналогії, контроль за витратами та доходами платників податків-фізичних осіб).

• під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення правомірності рішення контролюючого органу покладається на такий контролюючий орган, а не на платника податку (ст. 56.4);

• зменшено штрафні санкції з 5% до 3% у випадку виправлення самостійно виявлених помилок у шляхом подання уточнюючого розрахунку. У разі виправлення помилок в поточній декларації стягується штраф у розмірі 5%. Важливим є те, що подання уточнюючого розрахунку є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки;

• знижено суми штрафних санкцій за порушення при нарахуванні, утриманні та сплаті податків у джерела виплати. Згідно з ПКУ сума штрафу залежить від регулярності порушень упродовж 1095 дні, зокрема:

• 25% - при першому порушенні;

• 50% - при повторному порушенні;

• 75% - при третьому та кожному наступному порушенні.

Однак, при цьому не визначено, за якими ознаками порушення вважатиметься першим, повторним, третім або наступним.

• зменшено штрафні санкції при порушенні строків сплати податкового зобов’язання:

• 10% - при затримці до 30 днів включно;

• 20% - при затримці понад 30 днів;

• штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 січня до 1 червня 2011 року, тобто, протягом перехідного періоду, застосовуються в розмірі, що не перевищує 1 грн. за кожне порушення.

Не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення, вчинені з 1 квітня 2011 року по 1 вересня 2011 року щодо податку на прибуток підприємства.

Проте, наряду з позитивними спостерігається низка змін, які платники податків - суб’єкти підприємництва характеризують, як негативні.

Так, запроваджено штрафні санкції за завищення суми бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в залежності від регулярності порушень упродовж 1095 днів, тобто штрафи застосовуватимуться навіть при відсутності факту заниження податкових зобов’язань, зокрема:

• 25% - при першому порушенні;

• 50% - при повторному порушенні;

• 75% - при третьому та кожному наступному порушенні.