18. Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.

Пізнавальна діяльність людини складається з послідовності пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприйняття, уваги, уявлення, осмислення, запам’ятовування, уяви та інших психічних процесів.

Мотив – спонукання до діяльності, пов’язане з задоволенням потреб суб’єкта, сукупність внутрішніх та зовнішніх психологічних процесів, що викликають активність суб’єкта та визначають її направленість .

Установка – готовність, схильність суб’єкта , що виникає по відношенню до якогось об’єкта та забезпечує стабільний ціле напрямлений характер протікання діяльності по відношенню до даного об’єкта.

Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в даний момент часу на якомусь реальному чи нереальному об’єкті.

Відчуття – відображення якостей речей, опосередковане діяльністю органів відчуття .

Сприйняття – робота органів відчуття та відповідні їй суб’єктивні образи складають основу сприйняття. Сприйняття виникає у результаті синтезу відчуттів за допомогою уявлень та наявного досвіду, тобто синтез об’єктивного за допомогою суб’єктивного.

Уявлення – унікальна здатність людського мозку до синтезу нових цілісних образів дійсності, шляхом переробки наявного практичного, чуттєвого, інтелектуального та емоційно значимого досвіду.

Розуміння – третя стадія обробки інформації, що пов’язана з інтерпретацією подразника (стимулу), тобто коли йому надається певний сенс, який залежить від наявних знань.

Засвоєння – процес відтворення індивідуумом історично сформованих, загально вироблених знань та навиків, процес перетворення їх у форми індивідуальної суб’єктивної діяльності.

19. Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.

В процесі пізнання студентом певного учбового матеріалу можна виділити деякі послідовні етапи, що складають структуру дидактичного процесу:

1. Початкове засвоєння учбової інформації;

2. Алгоритмізація учбово – пізнавальної діяльності;

3. Оволодіння основами професійної діяльності;

4. Вдосконалення професійної майстерності.

Психологічна сутність пізнавальної діяльності студентів на цих етапах далеко не однакова. Різноманітні дидактичні цілі і результат реалізації цих етапів. Відрізняються і задачі діяльності педагога з організації пізнавальної діяльності студентів.

Розкриємо ці особливості пізнавальної діяльності у наступній схемі:

Психологічна сутність діяльності – дидактична мета – результат діяльності – задачі педагога.

На першому етапі – первинного засвоєння учбової інформації – домінують процеси сприйняття учбової інформації, первинної мотивації до вивчення учбового матеріалу, формування уявлень про предмет вивчення, обмірковування основних положень і усвідомлення областей практичного застосування знань. Як показує досвід, оволодіння учбовим матеріалом навіть на рівні простого запам’ятовування тут досить обмежена. Метою першого етапу являється структурування учбової інформації. Результатом цього етапу має бути засвоєння знань, оволодіння учбовою інформацією, формування первинної мотивації у студентів, організація ефективного засвоєння основ теорії.

Другий етап – алгоритмізація учбово – пізнавальної діяльності – характеризується процесами поглибленого засвоєння учбового матеріалу. Відбувається критичне обмірковування основних теоретичних положень, з’ясування особливостей застосування основ теорії до вирішення типових, все більш складних, учбових задач (типових способів діяльності). Метою етапу являється трансформування інформації в знання - вміння, оволодіння типовими способами діяльності. Результатом етапу – засвоєння учбового матеріалу на проблемно – орієнтованому, алгоритмічному рівні; вміння структурувати інформацію, порівнювати, узагальнювати і аналізувати її, відкривати внутрішні протиріччя; вміння вирішувати типові (адаптовані) учбові задачі.

Головна задача педагога – організація самостійної роботи студентів з обмірковування основ теорії формування вмінь практичного застосування теоретичних знань.

На третьому етапі – оволодіння основами професійної діяльності – на основі інтеграції знань і розвитку міждисциплінних зв’язків відбувається усвідомлена перевірка результативності сформованого на попередньому етапі „інструменту мислення”, розширення меж практичного використання теорії до рівня типових професійних задач. Мета етапу – вивчення досвіду професійної діяльності в межах наданих умов та задач, моделювання професійної діяльності в умовах певних обмежень. Результатом етапу являється професійні навички і вміння, нові знання. Задачі викладача – управління процесом самоосвіти, розвиток здібностей і творчої уяви студентів.