- •Перелік питань до залікової контрольної роботи
- •Розкрийте зміст поняття “освіта”. Сформулюйте основні цілі освіти.
- •Зробіть аналіз основних передумов реформування вищої освіти.
- •Сформулюйте мету та зробіть аналіз основних напрямів реформування вищої освіти в Україні.
- •Сформулюйте основні цілі та ідеї Болонської декларації.
- •Обґрунтуйте основні принципи освіти в Україні.
- •Складові системи освіти. Обґрунтуйте їх функціональні завдання.
- •Структура освіти в Україні. Обґрунтуйте призначення різних загальноосвітніх програм.
- •Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів. Обґрунтуйте призначення різних професійних програм.
- •Дайте визначення таких понять: освітній рівень, професія, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Розкрийте сутність різних рівнів професійної діяльності.
- •Розкрийте взаємозв’язок освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні.
- •Обґрунтуйте основні наукові завдання педагогіки вищої школи.
- •Розкрийте зміст таких понять: знання, навички та уміння. Обґрунтуйте їх діалектичний зв’язок та особливості формування навичок та умінь.
- •Дайте визначення таких понять: навчальний процес, зміст освіти та зміст навчання. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.
- •Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.
- •Розкрийте сутність двох типів психологічної діяльності. Їх значення для педагогічної практики.
- •Розкрийте сутність 1 и 2 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •1 Рівень – „рівень знайомства”.
- •2 Рівень – „стереотипний рівень”.
- •Розкрийте сутність 3 и 4 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •4 Рівень – „евристичний рівень”.
- •Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки слідують з цього?
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: науковість та системність. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •5. В процессе обучения необходимо разоблачение различного рода лженаучных и ошибочных теорий, взглядов и представлений.
- •Мотивація навчання. Обґрунтуйте завдання викладача з управління мотивацією студентів.
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: доступність та зв’язок теорії з практикою. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
- •Основні дидактичні вимоги до змісту і структурі лекції. Завдання викладача до забезпечення цих вимог.
- •Призначення та особливості різних типів лекцій. Розкрийте особливості проблемної лекції.
- •Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
- •Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
- •Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
- •Дайте визначення практичного та лабораторного занять. Їх дидактичні завдання. Обґрунтуйте завдання викладача на цих заняттях.
- •Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).
- •Розкрийте призначення та структуру окх і опп.
- •Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.
- •Завдання педагогічної діагностики та педагогічної кваліметрії. Види кваліметрії та їх використання у педагогіці.
- •Сутність типів кваліметричних шкал та їх використання у педагогіці.
- •Дайте визначення оцінки і відмітки, обґрунтуйте їх основні функції.. Зробіть аналіз існуючих систем оцінювання.
- •Розкрийте сутність основних вимог до контрольних завдань, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.
- •Розкрийте сутність різних рівнів контрольних завдань.
- •Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.
- •Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..
- •Дайте визначення поняттю “технологія навчання”. Розкрийте структуру та принципи нових технологій навчання.
- •Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
- •Сформулюйте основні положення технологій “навчання що розвиває” та “навчання як дослідження”.
- •Сформулюйте основні положення і правила реалізації технології проблемного навчання.
- •Розкрийте сутність технології контекстного навчання.
- •Поясніть основні цілі та принципи освіти для сталого розвитку.
- •Сформулюйте цілі та завдання рейтингової системи оцінки успішності навчання.
- •Сутність модульно-рейтингової технології навчання, її переваги та умови впровадження.
- •Розкрийте основні прикмети ділової гри.
- •Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання.
- •Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
- •Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
- •Обсяг, інтенсивність та зміст спілкування викладача зі студентами.
- •Сутність та структура педагогічного такту. Методи розв’язування педагогічних конфліктів.
- •Психологічні особливості розуміння викладачем особистості студента.
Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
Особистісно-орієнтована педагогічна технологія передбачає організацію навчання на основі глибокої пошани до особи ,яка навчається, обліку особливостей індивідуального розвитку, відношення до нього як до свідомого, відповідального суб'єкта учбово-виховної взаємодії.
Личностно-ориентированная образовательная модель строится на следующих принципах:
Целью обучения должно быть развитие личности. Учителя и ученики являются равноправными субъектами обучения. Необходимо предоставление ребенку максимально широкого выбора в образовательном процессе (содержания, вида, формы, способа, объема, темпа, индивидуальной или групповой деятельности, позиции и роли и т.д.). Учитель прежде всего является партнером, координатором и советчиком в процессе обучения, а лишь затем лидером, образцом и хранителем "эталона". Обучение должно основываться на уже имеющемся личностном опыте ребенка. Прежде чем обучать детей конкретным знаниям, умениям и навыкам, необходимо развить их способы и стратегии познания. Познавательные стратегии учащихся должны быть зеркально отражены в образовательных технологиях. В процессе обучения ученики должны обучаться тому, КАК эффективно учиться. Содержание образования должно, на сколько это возможно, быть применимым в реальной жизни ребенка, учитывать его интересы, а не готовить его к "будущей взрослой" жизни. Важнее освоить научные методы познания мира, присущие конкретной области знаний, базовые законы и закономерности, ключевые инструменты, нежели, чем широкий набор фактов. В процессе познавательной деятельности важно учитывать личностные смыслы (семантику), которыми пользуется конкретный ученик для собственного осознания, преобразования и применения знаний. В процессе познания приоритетным должны быть эвристические способы познания, предполагающие активную познавательную позицию школьника. Презентация образовательной информации должна затрагивать как можно больше способов её переработки учеником. Особенно это касается сенсорных систем восприятия: визуальной (вижу), аудиальной (слышу), кинестетической (чувствую) и операций логического мышления (индукции, дедукции и традукции). Логика построения учебного предмета должна сначала исходить из закономерностей и особенностей восприятия и познавательных механизмов ребенка, а лишь затем согласовываться с логикой построения конкретной области знания (например, русского языка как школьного предмета). Преобладание элективной дифференциации над селективной. То есть, педагог учитывает индивидуальные различия школьников по ходу образовательного процесса, а на третьей ступени обучения целесообразно разделение учащихся на группы по различным образовательным профилям (профилизация). Познавательный стиль ученика и обучающий стиль ребенка должны согласовываться в процессе обучения. Технологию организации урока (его этапы, составляющие отдельные микротехнологии и приемы деятельности учеников и учителя), необходимо строить на основе внутренних механизмов познавательных процессов, изученных познавательных стратегий, учебного профиля ребенка. Система оценивания должна строиться на основе разнообразных видов рефлексии и содержать как качественные, так и количественные способы оценивания. В образовательном процессе необходимо обеспечить переходы в различные познавательные позиции и разнообразные роли: учитель и ученик (школьники могут выступать и в роли учителя по отношению к друг другу), мечтатель, реалист, критик (особенно в процессе создания проектов и творческой деятельности), исследователь, философ, художник (в отношении мировосприятия), с точки зрения различных областей знания, например - историк, математик, химик, физик, биолог, или с точки зрения профессиональной принадлежности - журналист, учитель, инженер, менеджер, актер и т.д. В творческой деятельности ребенок прежде всего является автором своей работы, и лишь затем приобщается к образцам мировой культуры. Художественный вкус развивается на основе имеющегося личностного опыта. "Вектор направленности" воспитательных технологий должен исходить от личности к коллективу.