- •Перелік питань до залікової контрольної роботи
- •Розкрийте зміст поняття “освіта”. Сформулюйте основні цілі освіти.
- •Зробіть аналіз основних передумов реформування вищої освіти.
- •Сформулюйте мету та зробіть аналіз основних напрямів реформування вищої освіти в Україні.
- •Сформулюйте основні цілі та ідеї Болонської декларації.
- •Обґрунтуйте основні принципи освіти в Україні.
- •Складові системи освіти. Обґрунтуйте їх функціональні завдання.
- •Структура освіти в Україні. Обґрунтуйте призначення різних загальноосвітніх програм.
- •Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів. Обґрунтуйте призначення різних професійних програм.
- •Дайте визначення таких понять: освітній рівень, професія, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Розкрийте сутність різних рівнів професійної діяльності.
- •Розкрийте взаємозв’язок освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні.
- •Обґрунтуйте основні наукові завдання педагогіки вищої школи.
- •Розкрийте зміст таких понять: знання, навички та уміння. Обґрунтуйте їх діалектичний зв’язок та особливості формування навичок та умінь.
- •Дайте визначення таких понять: навчальний процес, зміст освіти та зміст навчання. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.
- •Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.
- •Розкрийте сутність двох типів психологічної діяльності. Їх значення для педагогічної практики.
- •Розкрийте сутність 1 и 2 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •1 Рівень – „рівень знайомства”.
- •2 Рівень – „стереотипний рівень”.
- •Розкрийте сутність 3 и 4 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •4 Рівень – „евристичний рівень”.
- •Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки слідують з цього?
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: науковість та системність. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •5. В процессе обучения необходимо разоблачение различного рода лженаучных и ошибочных теорий, взглядов и представлений.
- •Мотивація навчання. Обґрунтуйте завдання викладача з управління мотивацією студентів.
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: доступність та зв’язок теорії з практикою. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
- •Основні дидактичні вимоги до змісту і структурі лекції. Завдання викладача до забезпечення цих вимог.
- •Призначення та особливості різних типів лекцій. Розкрийте особливості проблемної лекції.
- •Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
- •Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
- •Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
- •Дайте визначення практичного та лабораторного занять. Їх дидактичні завдання. Обґрунтуйте завдання викладача на цих заняттях.
- •Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).
- •Розкрийте призначення та структуру окх і опп.
- •Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.
- •Завдання педагогічної діагностики та педагогічної кваліметрії. Види кваліметрії та їх використання у педагогіці.
- •Сутність типів кваліметричних шкал та їх використання у педагогіці.
- •Дайте визначення оцінки і відмітки, обґрунтуйте їх основні функції.. Зробіть аналіз існуючих систем оцінювання.
- •Розкрийте сутність основних вимог до контрольних завдань, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.
- •Розкрийте сутність різних рівнів контрольних завдань.
- •Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.
- •Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..
- •Дайте визначення поняттю “технологія навчання”. Розкрийте структуру та принципи нових технологій навчання.
- •Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
- •Сформулюйте основні положення технологій “навчання що розвиває” та “навчання як дослідження”.
- •Сформулюйте основні положення і правила реалізації технології проблемного навчання.
- •Розкрийте сутність технології контекстного навчання.
- •Поясніть основні цілі та принципи освіти для сталого розвитку.
- •Сформулюйте цілі та завдання рейтингової системи оцінки успішності навчання.
- •Сутність модульно-рейтингової технології навчання, її переваги та умови впровадження.
- •Розкрийте основні прикмети ділової гри.
- •Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання.
- •Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
- •Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
- •Обсяг, інтенсивність та зміст спілкування викладача зі студентами.
- •Сутність та структура педагогічного такту. Методи розв’язування педагогічних конфліктів.
- •Психологічні особливості розуміння викладачем особистості студента.
Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
Керування пізнавальною діяльністю студентів є однієї з найголовніших проблем, що стоїть перед викладачем. Ця проблема, містить у собі і задачі стимулювання пізнавального і професійного інтересу в студентів, і активізацію роботи студентів на самій лекції, керування цією роботою, і, нарешті, організація самостійної роботи студентів за матеріалами лекції. Усі ці задачі вирішуються за допомогою цілого комплексу методичних прийомів. Розглянемо деякі з них.
Методи активізації пізнавальної діяльності.
а) Метод проблемних ситуацій. Проблемна ситуація визначається в літературі як психічний стан розумової взаємодії суб'єкта, (студента) з об'єктом пізнання, стан, що характеризується потребою і зусиллями студента знайти, "відкрити" і засвоїти нове, невідоме ще для нього знання, необхідне для вирішення навчальної проблеми.
Проблемна ситуація має логічну форму пізнавальної задачі, що фіксує деяке протиріччя в її умовах і завершуються питанням (питаннями), що це протиріччя фіксує. Невідомим є відповідь на питання, що розв’язує протиріччя яке студент переживає як інтелектуальне утруднення. Прилучення студентів до історії і логіки розв’язння цих протиріч є прекрасною школою розвитку самостійного, творчого мислення студентів, активізації пізнавальної діяльності, розвитку пізнавального інтересу. О.С.Пушкін говорив: "Стежити за думками великої людини є наука найцікавіша!".
б) Метод активізуючих питань. Для активізації мислення студентів, зосередження їхньої уваги лектор може ставити перед аудиторією що активізуючі і риторичні питання. Після деякої паузи викладач залучає для відповідей на активізуючі питання студентів, за бажанням чи викликає персонально конкретного студента. Запрошення за бажанням більш доцільне, тому що при цьому, імовірність одержання правильної і повної відповіді вища, та й метод - більш демократичний. Виклик конкретного студента, як правило, пов'язаний із виховним аспектом. Викладачу варто прокоментувати відповіді, крім того, необхідно обов'язково домогтися правильних відповідей, у крайньому разі - відповісти самому на поставлене питання.
На риторичні запитання (це так звана риторична фігура, прийом і, ніщо інше, як твердження у формі питання мета якого - мобілізувати увагу аудиторії, прикрасити мова), викладач після короткої паузи відповідає на «запитання» сам.
в) Метод діалогу. Діалог на лекції, як обмін думками між викладачем і аудиторією, заснований на використанні проміжної, викладеної на якому етапі лекції навчальної інформації. Організація діалогу ґрунтується, як правило, на трьох питаннях:
- яку інформацію ми вже одержали?;
- до чого ми прагнемо у своїх діях, чи досить наявної інформації для досягнення мети?
- яким чином можна використовувати отримані результати, щоб досягти мети?
Організації діалогу, необхідно забезпечити повну довіру, варто створити ситуацію, коли кожен студент хоче поділитися своєю думкою з викладачем, не боячись висловити навіть невірне судження. Адже головне в діалозі - збудити інтерес до даної проблеми; увімкнувши механізми мислення, а, домігшись цього, викладачу легко виправити неправильні відповіді студентів у короткому резюме і, якщо потрібно, додатково пояснити матеріал.
г) Навмисна помилка. Досвідчені викладачі для посилення прагнення студентів до навчальної інформації рекомендують зрідка застосовувати навмисні помилки. Навмисні помилки не мають нічого спільного з помилками, зв'язаними з недостатнім володінням викладачем навчальним матеріалом чи через неуважність. Навмисні помилки можна розділити на два типи. 1 тип - помилки, що активізують, створюються з метою включення механізму мислення студентів для переробки навчальної інформації в процесі спільного відшукання помилки. Така "помилка" повинна, ретельно готуватися і продумуватися. Отже, "помилка" створена. Далі викладач повинний залучити всю аудиторію до її пошуку. Не викладач шукає "помилку" і студенти спостерігають за його діями, а навпаки. Для цього лектор звертається до аудиторії за "допомогою" у пошуку помилки. Студенти, як правило, активно включаються в "надання допомоги професору", тим самим, вирішуючи поставлені викладачем завдання активізації пізнавальної діяльності студентів. Звичайно, цей прийом припустимо використовувати рідко, однак, з його допомогою іноді можна обіграти і випадково допущену помилку, наприклад, при висновку чи якійсь формулі. 2 тип – помилки, які акцентують увагу на головному у формулі, визначенні. Наприклад, у визначенні пропустити ключове слово (аргумент функції декількох перемінних), а потім вибачитися і змусити вписати це слово (аргумент), та ще і підкреслити.
д) Міркування вголос. Проблема формування навичок самостійного добування нової інформації, як уже неодноразово підкреслювалося, є дуже важливою проблемою навчання. Одним зі способів формування цієї навички є метод, коли» лектор пояснює нову навчальну інформацію ніби "міркуючи вголос". При цьому лектор зобов'язаний показати студенту весь хід логічних міркувань, що ведуть до рішення тієї чи іншої задачі, проблеми. Завдяки цьому студент опановує логікою міркування викладача і здобуває щось більш важливе, ніж сама, навчальна інформація.
е) Ігрова ситуація. Ігрові методи проведення практичних занять ми розглянемо пізніше. Ігрова ситуація на лекції - це методичний прийом активізації механізму мислення. Сутність цього методу полягає у постановці перед аудиторією питання, і організації гри-змагання додатковим стимулом; Хто швидше зміркує? Хто оригінальніше придумає рішення? У лекційному потоці можна організувати змагання між навчальними групами, з огляду на їхнє повсякчасне суперництво. Це фактично діалог з елементами змагання, як у телевізійному клубі знавців.
ж) Метод візуалізації. Цей метод реалізує принцип наочності навчання. Наочність, як відомо, сприяє не тільки більш успішному сприйняттю і запам'ятовуванню навчального матеріалу, але і дозволяє активізувати розумову діяльність студентів, глибше проникнути в сутність досліджуваних явищ. Можна довго розповідати про характер якихось залежностей, якихось форм і пристроїв, якихось речей і т.п., але досить глянути на графік цієї залежності, на малюнок, чи схему, фотографію об'єкта, на гистограмму замість таблиці даних і все стає зрозумілим. Вивчення закономірностей візуального мислення показує його зв'язок із творчими процесами прийняття рішень. Метод візуалізації сприяє формуванню процесу мислення за рахунок систематизації, концентрації і виділення найбільш істотних елементів аналізованої інформації.
Всі методи, які активізують пізнавальну діяльність студентів повинні використовуватися в залежності від змісту навчальної інформації, складу і підготовленості аудиторії, обстановки. Викладачу необхідно використовувати різноманітні методичні прийоми, тому що відомо, що, як і слабкий потік подразників, так і тривалий вплив одних і тих самих підручників, неминуче ведуть до зниження тонусу, кори головного мозку і розвитку процесів гальмування.