Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pedagogika_shpora_ALL_tickets.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
605.18 Кб
Скачать
  1. Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).

Програми підготовки фахівців за спеціальностями (напрямами) певних освітньо-кваліфікаційних рівнів повинні відповідати стандартам вищої освіти.

Систему стандартів вищої освіти складають: державні стандарти вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Державні стандарти вищої освіти містять наступні складові:

  • перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

  • вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Галузеві стандарти вищої освіти включають складові:

  • освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ;

  • освітньо-професійні програми підготовки;

  • засоби діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти ВНЗ містять такі складові:

  • перелік спеціалізацій за спеціальностями;

  • варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

  • варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

  • варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

  • навчальні плани;

  • програми навчальних дисциплін.

  1. Розкрийте призначення та структуру окх і опп.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) визначає зміст навчання у вигляді системи змістових модулів, що забезпечують вимоги ОКХ, рекомендований перелік навчальних дисциплін, форми державної атестації та нормативний термін навчання.

Засоби діагностики (ЗД) якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також її професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості освіти визначають вимоги до професійної підготовки та змісту навчання фахівців за спеціальностями та спеціалізаціями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та гнучкості (адаптації) системи освіти щодо задоволення потреб ринку праці. Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм засобів діагностики якості вищої освіти визначаються ВНЗ в межах структури та форми, встановленої МОН.

Зміст навчання – це науково обґрунтована система дидактичного та методич­но оформленого навчального матеріалу, засвоєння якого забезпечує здобуття певної освіти і кваліфікації. Зміст навчання визначається ОПП підготовки фахівців, а також навчальним планом, навчальними програмами дисциплін тощо.

Нормативна час­тина змісту навчання – це перелік обов’язкових навчальних дисциплін (сукупності нормативних змістових модулів) та видів практич­ної підготовки із зазначенням мінімального обсягу годин, відведених на їх засвоєння. Дотримання вказаних мінімальних обсягів годин та сукупності змістових модулів, що складають нормативну частину змісту освіти, є обов’язковим.

Варіативна частина ОПП містить цикл дисциплін за вибором навчального закладу і цикл дисциплін вільного вибору студентів. Дисципліни за вибором навчального закладу визначаються особливостями регіональних потреб у фахівцях певної спеціальності та спеціалізації, певним дос­відом підготовки фахівців у навчальному закладі, особливостями наукових шкіл.

Дисципліни вільного вибору студентів можуть бути орієнтовані на задоволення їх освітніх і культурних потреб, додаткову фундаментальну і спеціальну підготовку або отримання військової освіти у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ “КПІ”.

Навчальні плани розробляються відповідними випусковими кафедрами згідно з ОПП підготовки фахівців певного ОКР і затверджуються ректором.

  1. Державна система забезпечення якості освіти. Призначення і технологія ліцензування та акредитації ВНЗ та спеціальностей.

Ліцензування – це процедура державного визнання вузу почату освітню діяльність за певними напрямами підготовки і спеціальностям і відповідним освітньо-кваліфікаційним рівням.

Акредитація спеціальності (напрями підготовки) – це процедура державного визнання відповідного рівня підготовки (перепідготовки) спеціалістів по цій спеціальності державними вимогами.

Акредитація вузу – це процедура встановлення і державного визнання статусу (рівня і типу) вузу.

В сфері вищої освіти ліцензуванню підлягають:

- підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації іноземців;

- військова підготовка студентів вузів по програмі офіцерів запасу;

- підготовка абітурієнтів і іноземних громадян до вступу у вузи.

Для проведення ліцензування навчальний заклад подає до УЛАН МОН заяву та комплект документів, що підтверджують спроможність вузу проводити навчальну діяльність у відповідності з вимогами ДСО, а саме: відповідність вимогам кадрового, матеріально-технічного та навчально – методичного забезпечення заявленої навчальної діяльності, а також соціальної інфраструктури вузу. УЛАН МОН розглядає (строком до 15 днів) матеріали і формує експертів для проведення експертизи (до 3 чоловік на одну спеціальність із складу банку експертів затвердженого наказом МОН).

За результатами ліцензованої експертизи комісія підготовлює висновок про готовність (неготовність) навчального закладу давати заявлені освітні послуги. Позитивний висновок долі передається для попереднього розгляду відповідним експертним радам ДАК. Експертні ради ДАК формуються за згрупованими напрямами підготовки.

Рішенням ДАК ліцензія видається або дається мотивована відмова. Загальний строк прийняття рішення про видачу ліцензії не може перевищувати 2 місяці.

Ліцензія видається від 3 до 12 років, але не менше ніж на строк завершення циклу навчання. Ліцензія встановлює перелік освітніх послуг, ліцензований об’єм вузу і ліцензований об’єм відповідної послуги.

Ліцензований об’єм навчального закладу – це максимальна кількість осіб, які можуть одночасно отримати освітні послуги в навчальному закладі на матеріально – технічній базі, що є в нього і при умові кадрового забезпечення у відповідності нормативами.

Ліцензований об’єм освітньої послуги – це максимальна кількість осіб на кожному курсі навчання, які можуть отримати освітню послугу, виходячи з можливостей навчального закладу у наданні такої послуги у відповідності з встановленими нормативами.

Акредитація спеціальності провадиться за ініціативою вузу, який подає до МОН заяву про проведення акредитаційною експертизи, а також акредитаційну справу, яке складає:

  • копію ліцензії про надання освітніх послуг за акредитованою спеціальністю;

  • звіт (самоаналіз) про діяльність випускаючої кафедри про підготовку спеціалістів даного освітньо – кваліфікаційного рівня (ОКР) по цій спеціальності, схвалений Вченою радою вузу і затверджений ректором. У звіті проводиться аналіз відповідності показників діяльності вузу по підготовці спеціалістів за спеціальністю критеріям акредитації;

  • освітньо – кваліфікаційну характеристику спеціаліста відповідного ОКР;

  • освітньо – професійна програма підготовки спеціалістів відповідного ОКР;

  • учбовий план підготовки спеціалістів за спеціальністю.

Після отримання вказаних матеріалів експерти УЛАН МОН в 10-денний строк проводять їх попередню експертизу. При умові відповідності цих матеріалів встановленим вимогам, МЛН. Формує експертну комісію (ЕК) для проведення акредитаційною експертизою. ЕК проводиться аналіз відповідності показників діяльності вузу по підготовці спеціалістів критеріям акредитації. В тому числі проводиться контроль якості підготовки студентів за дисциплінами всіх циклів: природно наукової підготовки, соціально – гуманітарної і економічної підготовки, а також професійно – практично підготовки.

Загальний строк роботи комісії в навчальному закладі не повинен перевищувати 5 днів. Висновок ЕК про можливості акредитації спеціальності подається у відповідності експертна рада (ЕР), яка проводить кінцевий аналіз матеріалів акредитаційної справи і готує пропозиції на засідання ДАК.

Рішення про акредитацію спеціальності (або відмову в акредитації) приймає ДАК. Це рішення затверджується МОН, якщо воно позитивне, МОН видає навчальному закладу сертифікат про акредитацію.

В акредитації спеціальності відмовляють у випадку, якщо:

- показники вузу не відповідають вимогам ДАК з акредитації спеціальності на відповідному ОКР;

- в діяльності вузу винайдені порушення в організації чи проведенні навчально – виховного процесу, не ліквідовані за час акредитації;

- в матеріалах, наданих на акредитацію, виявлена інформація, що не відповідає дійсності.

Повторне проведення акредитації можливе при умові ліквідації недоліків, але не раніше ніж через рік після прийняття негативного рішення.

Акредитація вищого навчального закладу проводиться за тією ж технологією. Акредитованим на певному рівні може бути визнаний вуз, що проводить підготовку (перепідготовку) спеціалістів якщо:

  • не менше ніж дві третіх напрямів (спеціальностей) вузу, акредитовано на відповідному рівні;

  • показники діяльності вузу відповідають статусу навчального закладу.

Вищій навчальний заклад, що заявляє про акредитацію за певним рівне, у звіті додатково відображає:

  • перелік всіх спеціальностей, за якими він проводить підготовку (перепідготовку) та їх рівні акредитації;

  • загальну кількість студентів, їх розподіл за напрямами, спеціальностям і формами навчання;

  • результати діяльності аспірантури і докторантури за останні 5 років ( для вузу IV рівня акредитації);

  • дані про міжнародні зв’язки з навчальними закладами і навчальними організаціями;

  • інформацію про видання підручників і навчальних посібників, в тому числі з грифом МОН, за останні 5 років.

Вуз не може бути акредитований на IV рівні, якщо:

  • показники діяльності його аспірантури чи докторантури находяться на рівні, нижче середнього для даної галузевої групи чи типу вузів;

  • за останні 5 років видано підручників ( навчальних посібників) з грифом МОН чи монографій менше ніж 5% від загальної кількості викладачів.

  1. Цілі та завдання контролю якості навчання. Зробіть аналіз основних факторів, що впливають на якість навчання.

Якість навчання є інтегральною характеристикою освітнього процесу і його результату, що визначає міру їхньої відповідності вимогам суспільства, тобто ступеня досягнення цілей навчання, що полягає в оволодінні тими що навчаються змістом навчання, досягненні ними заданого (нормативного) рівня підготовки (навченості).

Якість навчання визначається факторами, що обумовлюють його соціальну ефективність: змістом навчання, що включає вищі досягнення духовної культури й досвіду відповідної сфері діяльності; високою компетентністю педагогів; новітніми педагогічними технологіями і відповідним матеріально-технічним оснащенням та ін.

Керування якістю навчання - це цілеспрямовані дії, які здійснюються при проведенні навчально-виховного процесу з метою забезпечення та підтримки необхідного рівня його якості.

Керуючі впливи спрямовані на фактори, які впливають на якість навчання. З урахуванням багатофакторної залежності якості навчання та багаторівневості їхніх зв'язків комплексна система керування якістю навчання являє собою ієрархічну сукупність контролюючих та керуючих органів й об'єктів керування, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних й інформаційних засобів при керуванні якістю навчання.

Основне завдання контролю навчального процесу - одержання інформації про його властивості та результати з метою ефективного керування процесом і його оптимізації, досягнення високої якості навчання студентів. Таким чином, основна функція контролю навчального процесу-діагностико-коригуюча.

Крім того, завданнями контролю можуть бути:

- семестрова атестація студентів, тобто визначення ступеня засвоєння ними змісту навчання, з метою переведення на наступний цикл навчання;

- державна атестація студентів, тобто визначення ступеню досягнення ними цілей навчання, для видачі диплома про освіту та одержання відповідної кваліфікації;

- акредитація спеціальності, тобто оцінка ефективності навчально-виховного процесу по підготовці фахівців конкретної спеціальності з метою одержання права видавати випускникам державні дипломи про освіту;

- акредитація вузу в цілому, тобто оцінка ефективності функціонування вузу, з метою підтвердження або зміни його статусу.

В усіх вище перерахованих випадках реалізується контролююча функція.

Іншими завданнями контролю можуть бути:

- визначення успішності навчання студентів з метою планування наступних етапів навчального процесу;

- виявлення прогалин у навчанні окремих студентів з метою оптимізації процесу індивідуального навчання та мотивації студентів.

При вирішенні перерахованих завдань реалізується діагностико-коригуюча функція.

Основними факторами, що безпосередньо визначають якість навчання, є: характеристики навчально-виховного процесу, характеристики контингенту студентів і професорсько-викладацького складу, як суб'єктів процесу навчання, а також характеристики навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу й інфраструктури вузу. Опосередковано, через навчально-виховний процес, на якість навчання впливають наступні фактори: якісний склад (характеристики) професорсько-викладацького складу, рівень учбово-методичного забезпечення та стан учбово-матеріальної бази. Якість навчально-виховного процесу у свою чергу визначається рядом істотних властивостей цього процесу, які визначають його результативність. Істотними властивостями (факторами другого рівня) навчально-виховного процесу є: планування та організація навчального процесу, якість проведення різних видів занять, використання ефективних технологій навчання та ін.

  1. Розкрийте основні вимоги до системи контролю якості навчання, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.

Розглядаючи систему контролю як джерело інформації для керування якістю навчання, можна визначити, що головними вимогами до системи контролю є вимоги до змісту та вірогідності інформації, необхідної для прийняття правильних та ефективних рішень по керуванню істотними факторами, які визначають якість навчання. Одержувана інформація повинна забезпечити проведення функціонального аналізу навчального процесу, тобто встановлення причинно-наслідкових зв'язків успішності навчання, факторів, які впливають на неї.

Враховуючи сказане, основними вимогами до системи контролю є: валідність, надійність і точність, об'єктивність та ефективність.

Валідність контролю визначає головне - чи дійсно ми контролюємо (вимірюємо) істотні фактори, основні параметри, характеристики цих факторів. Валідність контролю характеризує адекватність спрямованості контролю, а значить й одержуваної інформації, специфіці досліджуваного предмету. Як відомо, характерною рисою педагогічних процесів є неоднозначність їхнього протікання. Результати утворення, навчання, виховання, розвитку залежать одночасно від впливу багатьох факторів. Досить, щоб змінився вплив одних-двох, як хід і результати процесу будуть суттєво відмінними. Неоднозначний, невизначений, імовірнісний(імовірний) характер педагогічних процесів, складний взаємозв'язок різних факторів впливу значно ускладнює роботу зі створення адекватної моделі процесу навчання. А завдання забезпечення валідності контролю, саме й припускають побудову такої моделі.

Об'єктивність контролю характеризує ступінь виключення суб'єктивного, особистісного фактора при проведенні контролю. Об'єктивність забезпечується ідентичністю умов проведення контрольних заходів, процедур і вимог, уніфікації засобів виміру (програм, завдань та критеріїв оцінки), необхідною статистикою, тобто достатнім, репрезентативним розміром вибірки при вибірковому контролі, однаковою обробкою отриманої інформації, однозначною інтерпретацією результатів контролю. Таким чином, тільки єдина теоретико-методологічна основа контролю та повна стандартизація діагностичного процесу забезпечують об'єктивність, а отже, і порівнянність результатів контролю.

Надійність (реліабельність) і точність - взаємозалежні вимоги, які визначають, в остаточному підсумку, вірогідність результатів виміру, виконаного за допомогою певного інструментарію. Точність характеризується помилкою виміру, довірчим інтервалом, а надійність - довірчою інформацією.

Ефективність контролю визначається успішністю вирішення його головних завдань із найменшою витратою сил, засобів і часу. Ефективність контролю забезпечується відповідністю змісту, форм і методів контролю поставленим цілям, а також науковістю методів і глибиною аналізу результатів, повноцінністю використання висновків і рекомендацій для керування навчально-виховним процесом і функціонуванням навчального закладу.

До перерахованих вище основних вимог варто додати додаткові:

    • систематичність та планомірність контролю;

    • відкритість контролю, яка припускає своєчасне доведення до контрольованих підрозділів строків, змісту, умов контролю та критеріїв оцінки діяльності;

    • гласність контролю, яка припускає гласне доведення до всіх суб'єктів контролю аргументованих результатів і висновків;

    • забезпечення психолого-етичних аспектів при проведенні контролю, що забезпечується високою компетентністю, коректністю та доброзичливістю тих, кого перевіряють.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]