- •Перелік питань до залікової контрольної роботи
- •Розкрийте зміст поняття “освіта”. Сформулюйте основні цілі освіти.
- •Зробіть аналіз основних передумов реформування вищої освіти.
- •Сформулюйте мету та зробіть аналіз основних напрямів реформування вищої освіти в Україні.
- •Сформулюйте основні цілі та ідеї Болонської декларації.
- •Обґрунтуйте основні принципи освіти в Україні.
- •Складові системи освіти. Обґрунтуйте їх функціональні завдання.
- •Структура освіти в Україні. Обґрунтуйте призначення різних загальноосвітніх програм.
- •Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів. Обґрунтуйте призначення різних професійних програм.
- •Дайте визначення таких понять: освітній рівень, професія, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Розкрийте сутність різних рівнів професійної діяльності.
- •Розкрийте взаємозв’язок освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні.
- •Обґрунтуйте основні наукові завдання педагогіки вищої школи.
- •Розкрийте зміст таких понять: знання, навички та уміння. Обґрунтуйте їх діалектичний зв’язок та особливості формування навичок та умінь.
- •Дайте визначення таких понять: навчальний процес, зміст освіти та зміст навчання. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.
- •Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.
- •Розкрийте сутність двох типів психологічної діяльності. Їх значення для педагогічної практики.
- •Розкрийте сутність 1 и 2 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •1 Рівень – „рівень знайомства”.
- •2 Рівень – „стереотипний рівень”.
- •Розкрийте сутність 3 и 4 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •4 Рівень – „евристичний рівень”.
- •Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки слідують з цього?
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: науковість та системність. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •5. В процессе обучения необходимо разоблачение различного рода лженаучных и ошибочных теорий, взглядов и представлений.
- •Мотивація навчання. Обґрунтуйте завдання викладача з управління мотивацією студентів.
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: доступність та зв’язок теорії з практикою. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
- •Основні дидактичні вимоги до змісту і структурі лекції. Завдання викладача до забезпечення цих вимог.
- •Призначення та особливості різних типів лекцій. Розкрийте особливості проблемної лекції.
- •Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
- •Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
- •Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
- •Дайте визначення практичного та лабораторного занять. Їх дидактичні завдання. Обґрунтуйте завдання викладача на цих заняттях.
- •Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).
- •Розкрийте призначення та структуру окх і опп.
- •Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.
- •Завдання педагогічної діагностики та педагогічної кваліметрії. Види кваліметрії та їх використання у педагогіці.
- •Сутність типів кваліметричних шкал та їх використання у педагогіці.
- •Дайте визначення оцінки і відмітки, обґрунтуйте їх основні функції.. Зробіть аналіз існуючих систем оцінювання.
- •Розкрийте сутність основних вимог до контрольних завдань, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.
- •Розкрийте сутність різних рівнів контрольних завдань.
- •Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.
- •Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..
- •Дайте визначення поняттю “технологія навчання”. Розкрийте структуру та принципи нових технологій навчання.
- •Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
- •Сформулюйте основні положення технологій “навчання що розвиває” та “навчання як дослідження”.
- •Сформулюйте основні положення і правила реалізації технології проблемного навчання.
- •Розкрийте сутність технології контекстного навчання.
- •Поясніть основні цілі та принципи освіти для сталого розвитку.
- •Сформулюйте цілі та завдання рейтингової системи оцінки успішності навчання.
- •Сутність модульно-рейтингової технології навчання, її переваги та умови впровадження.
- •Розкрийте основні прикмети ділової гри.
- •Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання.
- •Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
- •Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
- •Обсяг, інтенсивність та зміст спілкування викладача зі студентами.
- •Сутність та структура педагогічного такту. Методи розв’язування педагогічних конфліктів.
- •Психологічні особливості розуміння викладачем особистості студента.
Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
У числі стимулів активізації процесу мислення можна відзначити: довіру, інтерес, пріоритет, важливість, професію, час і швидкість, контроль, оцінку відповідальність та ін.
а) Стимул довіри. Стимул довіри є одним із ефективних. У ситуаціях, коли студенту довіряють висловити своя думка на рівні викладача, довіряють робити самостійні висновки виникає загальний позитивний настрій і довіра між викладачем і студентом. Застосування в навчальному процесі методів створення проблемних ситуацій і діалогу можливо лише у тому випадку, коли студент відчує, що його думка, його судження дійсно цікавлять викладача, тобто фактично цілком засновано на атмосфері довіри. На жаль, викладачі іноді переоцінюють інформаційне значення лекції і недооцінюють прагнення студентів до самостійності під час лекцій, не довіряють студентам і цим створюють таку обстановку, коли студенти окрім конспектування більше ніяк не беруть участь у лекції.
б) Стимул інтересу. Інтерес до пізнання, пізнавальна мотивація є однією з найважливіших умов підвищення ефективності пізнавальної діяльності. Пізнавальний інтерес забезпечує вибір студентами більш важких завдань, приводить до помітного зменшення помилок, знижує утому в процесі роботи, у тому числі і розумової. Ситуації, що стимулюють інтерес можуть бути створені: проблемним питанням; указівкою на складність поставленої проблеми, питання; показом новизни досліджуваного питання; формуванням атмосфери чекання незвичайного, оригінального, нового.
в) Стимул пріоритету. Цей стимул можливий лише при колективному навчанні. Стимул викликається ігровими ситуаціями, що ініційовані викладачем, такими словами: "Хто відповість швидше?", "Хто висловить більш оригінальну гіпотезу?" і т.п. Стимул пріоритету може підсилюватися, якщо підкріпити його стимулом оцінки, тобто виставлянням студенту високої поточної оцінки, підвищенням його рейтингового бала при використанні рейтингового методу й ін. Використання стимулів пріоритету й оцінки більш характерне для групових практичних і семінарських занять.
г) Стимул важливості. Усі основні моменти лекції, ті результати і висновки повинні бути обов'язково виділені не тільки структурно, інформативно, виділені голосом, продиктовані та ін., але і конкретною вказівкою на їхню важливість короткими фразами типу: "Переходимо до найважливішого у цьому питанні!", "Підкресліть цю формулу, вона має вирішальне значення", "Цей висновок є принципово важливим " і ін. У лекції повинне бути не більш 3-4 важливих положень і одне дуже важливе.
Стимул важливості часто сполучається з указівкою на професійну необхідність засвоєння визначеної навчальної інформації. Це, безсумнівно, активізує дії студента, сприяє міцному запам'ятовуванню навчального матеріалу.
д) Стимул професії. Цей стимул є найбільш ефективним. Указівка викладача на конкретні професійні задачі, для рішення яких використовується розглянутий на занятті метод, теорія значною мірою підвищує увагу, інтерес студентів. Сюди ж можна віднести наведення прикладів з реальної професійної діяльності у відповідній спеціальності і науковій практиці.
е) Стимул контролю. На відміну від раніше розглянутих стимулів, що мають позитивну спрямованість, стимул контролю створює ситуацію, що загрожує, і, тим самим, стимулює систематичну роботу над навчальним матеріалом, збуджує і концентрує увага студентів. Стимулом контролю потрібно користуватися обережно. Часте його застосування може привести до зворотного результату, зменшенню продуктивності, виникненню негативних емоцій, падінню бажання учитися.