47. Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.

Вибір тривалості контролю, складності і трудомісткості КЗ є комплексною проблемою. Для підвищення надійності педагогічної діагностики необхідно збільшувати як трудомісткість КЗ, так і тривалість контролю.

У педагогічній практиці тривалість контролю визначають виходячи з цілей контролю. Досвід показує, що для експрес контролю, тобто поточного контролю досить 15-20 хвилин, для рубіжного або семестрового контролю 90 хвилин, для виконання комплексних контрольних завдань за фахом (при атестації випускників і сертифікації фахівців) - від трьох до чотирьох годин.

При проведенні усного семестрового іспиту необхідно орієнтуватися на 30 хвилинну підготовку до відповіді і 20 хвилин для відповіді на питання.

Оптимальне значення часу виконання контрольного завдання, що враховує його складність і трудомісткість, можна визначити емпірично за значенням дисперсії бальних оцінок результатів контролю. Оптимальному часові контролю відповідає максимум дисперсії результатів.

При виборі оптимального значення можна скористатися й іншою рекомендацією - час виконання контрольного завдання повинний бути в два рази більше щодо часу виконання цього завдання фахівцем (викладачем).

При виборі складності контрольних завдань необхідно керуватися правилом - максимальний рівень контролю повинний відповідати рівневі навчання. При проведенні рубіжного і підсумкового контролю використовується максимальний рівень контрольних завдань, при цьому студенту повинна бути надана можливість вибору завдань більш низького рівня, що відповідає його індивідуальній підготовці, природно зі зниженням оцінки.

Для проведення експрес контролю рівень складності КЗ повинний бути знижений на одну ступінь, як правило, це рівні стереотипний та знайомства.

При розгляді питання складності КЗ необхідно мати на увазі принципову проблему спрямованості контролю. Перехід від інформаційно-рецептурної моделі навчання до моделі засвоєння активних, творчих способів діяльності повинен змінити і спрямованість контролю від репродуктивних його форм до продуктивних, тобто від форм, орієнтованих на запам'ятовування і відтворення навчальної інформації до форм, що вимагають використання засвоєних знань для рішення практичних і теоретичних проблем.

48. Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..

В даний час при оцінці якості навчальної роботи знаходять застосування два основних критерії: абсолютна успішність і якість успішності. Абсолютна успішність визначається як частка позитивних оцінок: АУ = ((N – N₂)/N)∙100%. Якість успішності визначається як частка оцінок "відмінно" і "добре": КУ = ((N₄ + N₅)/N)∙100%

Відповідно до критеріїв акредитації на ІV рівні абсолютна успішність повинна бути не менш 90% (по спеціальних дисциплінах - 95%), а якість успішності - 50%.

Таким чином, критеріям акредитації відповідає раніше розглянутий розподіл оцінок. Як додаткові критерії використовується дисперсія оцінок і коефіцієнт варіації V = σ / x.

Методи аналізу результатів контролю забезпечують виявлення аномалій у навчальному процесі або в процедурі самого контролю, його валідности.

Іншим методом є регресійний аналіз, що дозволяє оцінити статистичний зв'язок результатів навчання по деякій дисципліні (Y) і дисципліні, що забезпечує, (X). Значення коефіцієнта регресії характеризує ступінь статистичної залежності результатів контролю по двох дисциплінах.

При нормальному ході навчального процесу валідному контролю a ≈ + 0,6....+0,8. Багато інформації про навчальний процес утримується й у такій характеристиці, як відхилення окремих даних щодо лінії регресії.

Ще одним методом аналізу є використання матриці умовних імовірностей.