- •Перелік питань до залікової контрольної роботи
- •Розкрийте зміст поняття “освіта”. Сформулюйте основні цілі освіти.
- •Зробіть аналіз основних передумов реформування вищої освіти.
- •Сформулюйте мету та зробіть аналіз основних напрямів реформування вищої освіти в Україні.
- •Сформулюйте основні цілі та ідеї Болонської декларації.
- •Обґрунтуйте основні принципи освіти в Україні.
- •Складові системи освіти. Обґрунтуйте їх функціональні завдання.
- •Структура освіти в Україні. Обґрунтуйте призначення різних загальноосвітніх програм.
- •Структура освітньо-кваліфікаційних рівнів. Обґрунтуйте призначення різних професійних програм.
- •Дайте визначення таких понять: освітній рівень, професія, спеціальність, спеціалізація, кваліфікація. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Розкрийте сутність різних рівнів професійної діяльності.
- •Розкрийте взаємозв’язок освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні.
- •Обґрунтуйте основні наукові завдання педагогіки вищої школи.
- •Розкрийте зміст таких понять: знання, навички та уміння. Обґрунтуйте їх діалектичний зв’язок та особливості формування навичок та умінь.
- •Дайте визначення таких понять: навчальний процес, зміст освіти та зміст навчання. Обґрунтуйте використання цих понять у стандартах вищої освіти.
- •Психологічна сутність пізнавальної діяльності. Модель процесу пізнання та сутність психологічних процесів: мотив, установка, увага, відчуття, сприйняття, уявлення, розуміння, засвоєння.
- •Основні етапи дидактичного процесу, їх цілі та результат, основні завдання викладача на цих етапах.
- •Розкрийте сутність двох типів психологічної діяльності. Їх значення для педагогічної практики.
- •Розкрийте сутність 1 и 2 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •1 Рівень – „рівень знайомства”.
- •2 Рівень – „стереотипний рівень”.
- •Розкрийте сутність 3 и 4 рівнів викладання і засвоєння навчального матеріалу.
- •4 Рівень – „евристичний рівень”.
- •Взаємозв’язок законів, принципів та правил дидактики. Сформулюйте основний закон дидактики. Які практичні висновки слідують з цього?
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: науковість та системність. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •5. В процессе обучения необходимо разоблачение различного рода лженаучных и ошибочных теорий, взглядов и представлений.
- •Мотивація навчання. Обґрунтуйте завдання викладача з управління мотивацією студентів.
- •Розкрийте сутність основних принципів дидактики: доступність та зв’язок теорії з практикою. Обґрунтуйте основні правила їх реалізації у навчальному процесі.
- •Основні дидактичні завдання лекції. Переваги та недоліки лекційного метода. Обґрунтуйте шляхи усунення цих недоліків.
- •Основні дидактичні вимоги до змісту і структурі лекції. Завдання викладача до забезпечення цих вимог.
- •Призначення та особливості різних типів лекцій. Розкрийте особливості проблемної лекції.
- •Розкрийте сутність основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів на лекції.
- •Розкрийте призначення і сутність основних стимулів активізації пізнавальної діяльності на лекції.
- •Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
- •Дайте визначення практичного та лабораторного занять. Їх дидактичні завдання. Обґрунтуйте завдання викладача на цих заняттях.
- •Розкрийте призначення, структуру та взаємозв’язок складових Стандарту вищої освіти (сво).
- •Розкрийте призначення та структуру окх і опп.
- •Основні види контролю, обґрунтуйте їх цілі, функції та завдання.
- •Завдання педагогічної діагностики та педагогічної кваліметрії. Види кваліметрії та їх використання у педагогіці.
- •Сутність типів кваліметричних шкал та їх використання у педагогіці.
- •Дайте визначення оцінки і відмітки, обґрунтуйте їх основні функції.. Зробіть аналіз існуючих систем оцінювання.
- •Розкрийте сутність основних вимог до контрольних завдань, обґрунтуйте шляхи їх забезпечення.
- •Розкрийте сутність різних рівнів контрольних завдань.
- •Обґрунтуйте шляхи до вибору складності, трудомісткість та тривалості контролю.
- •Критерії та методи аналізу результатів контролю, їх використання у педагогічній практиці..
- •Дайте визначення поняттю “технологія навчання”. Розкрийте структуру та принципи нових технологій навчання.
- •Сформулюйте основні положення особисто-орієнтованої педагогічної технології.
- •Сформулюйте основні положення технологій “навчання що розвиває” та “навчання як дослідження”.
- •Сформулюйте основні положення і правила реалізації технології проблемного навчання.
- •Розкрийте сутність технології контекстного навчання.
- •Поясніть основні цілі та принципи освіти для сталого розвитку.
- •Сформулюйте цілі та завдання рейтингової системи оцінки успішності навчання.
- •Сутність модульно-рейтингової технології навчання, її переваги та умови впровадження.
- •Розкрийте основні прикмети ділової гри.
- •Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання.
- •Обґрунтуйте дидактичні вимоги до електронних навчальних посібників.
- •Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педагогічного спілкування.
- •Обсяг, інтенсивність та зміст спілкування викладача зі студентами.
- •Сутність та структура педагогічного такту. Методи розв’язування педагогічних конфліктів.
- •Психологічні особливості розуміння викладачем особистості студента.
Дайте визначення семінарського заняття. Дидактичні завдання різних типів семінарських занять та особливості їх проведення. Розкрийте роль викладачів на цих заняттях.
Семинарское занятие - вид группового учебного занятия, на котором преподаватель организует дискуссию по заранее определенной научной, учебной и другой проблематике, организует активное обсуждение участниками подготовленных сообщений, докладов и т.п. Главная цель семинарского занятия состоит в обеспечении студентов возможностью практического использования теоретических знаний в условиях, моделирующих формы деятельности научных работников, предметный и социальный контексты этой деятельности. Задача преподавателя - организовать научную дискуссию и обеспечить: расширение знаний по обсуждаемым проблемам, поиск нового в уже известном, перенос знаний в новые ситуации и условия.
Семинарские занятия призваны обеспечить развитие творческого профессионального мышления, познавательной мотивации и профессионального использования знаний в учебных условиях. Профессиональное использование знаний - это свободное владение языком соответствующей науки, научная точность оперирования формулировками, понятиями, определениями. Коллективная структура взаимодействия и общения на семинарском занятии: преподавателя и студентов, студентов между собой является учебной моделью деятельности и социальных отношений внутри научного коллектива. Участвуя в коллективной деятельности, предметом которой является проблемно представленное содержание и, находясь в диалогической по отношению к другим участникам семинара и преподавателю позиции, каждый студент усваивает нормы компетентных профессиональных (в данном случае теоретических) действий и нормы отношений в профессиональном сообществе.
Отбирая предметное содержание семинарского занятия, преподавателю необходимо осуществить дидактическую обработку этого содержания с тем, чтобы реализовать в нем принцип проблемности и придать такую форму, которая служит методической основой развертывания дискуссии, обсуждения, творческого применения имеющихся знаний. Семинарские занятия являются гибкой формой обучения, предполагающей наряду с направляющей ролью преподавателя интенсивную, активную работу каждого студента. Поэтому эффективность семинарского занятия во многом зависит от качества лекций и подготовки студентов к занятию.
Семинарским занятиям свойственен непосредственный контакт студентов с преподавателем, и очень важно, чтобы результатом такого контакта становились доверительные отношения между ними.
В организации семинарских занятий важно, чтобы проработка выносимых на обсуждение вопросов осуществлялась не в условиях индивидуальной работы студентов, т.е. не за счет выступления по очереди наиболее подготовленных студентов и пассивного отношения других, а в условиях организованной коллективной работы, обеспечивающей активное участие в ней каждого студента.
Типы семинарских.занятий:
Семинар-дискуссия организуется как процесс диалогового общения участников, в ходе которого происходит "формирование навыков совместного участия в обсуждении и разрешении теоретических проблем и теоретико-практического мышления будущего специалиста. Особенностью семинара-дискуссии является возможность равноправного и активного участия каждого студента в обсуждении теоретических позиций и предлагаемых решений, в оценке их правильности и обоснованности. Здесь важным психологическим фактором выступает общение с равно информированными партнерами-студентами, товарищами; в отличие от общения с разно информированным партнером - преподавателем. Он должен организовать такую подготовительную работу, которая обеспечит активное участие в дискуссии каждого тстудента. Он определяет проблему и отдельные подпроблемы, которые будут рассматриваться на семинаре; подбирает основную^ дополнительную литературу для докладчиков и выступающих; распределяет функции и формы участия студентов в коллективной работе; готовит студентов к роли докладчика, оппонента, рецензента и т. п.; руководит всей работой семинара; подводит общие итоги состоявшейся дискуссии.
Семинар-исследование предполагает предварительную работу - написание реферата, доклада по итогам опытной работы. Участие в нем - это, прежде всего, диалог студента с преподавателем. Результаты обсуждаются на семинаре или конференции с наглядным показом исследовательского материала (схемы, таблицы, графики). Частично материал может быть включен в дипломную работу. При подготовке к семинару-исследованию студент изучает результаты теоретических исследований, составляет библиографию по теме, учится писать исторические обзоры.
Проблемный семинар готовится преподавателем достаточно основательно: подбираются проблемные и контрольно-проверочные вопросы. 1акой семинар возможен только после прохождения соответствующей темы. Рекомендуется включать в семинар вопросы для интеллектуальной разминки, это может быть дискуссионная статья, по которой ставятся проблемные вопросы. К проблемному семинару просматривается литература в рамках различных исследовательских школ.
Научный семинар, как правило, проводится с магистрантами по тематике их научных исследований. К участию в таких семинарах кроме магистрантов приглашают кроме научных руководителей и других преподавателей кафедры, студентов старших курсов. Научные семинары являются хорошей школой публичных выступлений магистрантов, учат их умению четко и сжато излагать результаты своих исследований, "обоснованно отвечать на вопросы, отстаивать свою точку зрения. Научные семинары также способствуют расширению научного кругозора магистрантов, являются залогом успешной зашиты аттестационной раооты.