2.4 Виробничий цикл та розрахунок його тривалості

Важливою умовою запровадження прогресивних методів організації виробництва в часі є використання науково обґрунтованих нормативів організації виробництва, до яких відносяться: тривалість виробничого циклу, розміри оброблюваних партій (груп спорудження об’єктів), запаси незавершеного виробництва. Такі нормативи дають можливість добитися рівномірного завантаження робітників, обладнання, досягти ритмічності виробництва, рівномірності та безперервності випуску продукції.

Сировина, матеріали, напівфабрикати, що поступили на першу операцію виробничого процесу, проходять певну обробку, переміщуються від одного робочого місця до іншого, піддаються дії природних процесів. Результатом такої комплексної взаємодії є готова продукція, надані послуги, виконані роботи.

Виробничим циклом називається комплекс робіт і перерв, які необхідні для повного виготовлення та здачі готової продукції, або від моменту початку робіт на об’єкті до повного закінчення та здачі робіт замовнику. Всі елементи, що утворюють виробничий цикл повторюються з кожною одиницею продукції. До складу виробничого циклу входять як різні види робіт, що забезпечують досягнення кінцевого результату, так і перерви, що виникають в процесі роботи і є неминучими при виробництві продукції, інакше кажучи виробничий цикл можна поділити на час виробництва та час перерв, що можуть виникати між окремими процесами чи в середині них.

До часу виробництва відносяться як основні, так і допоміжні процеси відповідно до профілю діяльності підприємства. Це можуть бути різні технологічні, складські, контрольні, транспортні, підготовчо-заключні та інші види робіт. Найбільша питома вага припадає на технологічні процеси (операції), оскільки саме вони визначають профіль діяльності підприємства. В машинобудуванні - це ковальсько-пресові, токарні, шліфувальні, збирально-монтажні роботи. В геологорозвідувальних підприємствах - це геологічна, топографічна, гідрогеологічна зйомка, різні види геофізичних робіт (гравіметричні, електрометричні, сейсмічні) і т.д. В нафтогазовидобувних підприємствах - це видобуток нафти на поверхню, збирання та внутрішнє транспортування, підготовка нафти (зневоднення, знесолення тощо), закачування робочого агента в пласт та ін.

До часу перерв відносяться як різні перерви, викликані режимом роботи підприємства (однозмінний, двозмінний, п’ятиденний робочий тиждень і т.д.), так і перерви, що виникли з різних організаційно-технічних причин, наприклад, відсутність робочої сили, матеріалів, транспорту, припинення подачі електроенергії тощо. На рис. 2.4. показана принципова схема складу виробничого циклу.

Економічний зміст окремих видів перерв є різним. Перерви, що викликані режимом роботи підприємства певною мірою є виправданими, а перерви організаційно-технологічного характеру є абсолютно небажаними і завжди характеризують можливі резерви скорочення тривалості виробничого циклу.

Д складу виробничого циклу може входити ще один елемент - роботи, що не є технічно необхідними для даного циклу (процесу), наприклад, виправлення браку, ліквідація аварій і т.п. Ці роботи на практиці називають непродуктивними.

Одним з найважливіших нормативів організації виробництва на будь-якому підприємстві є тривалість виробничого циклу. На його основі визначають терміни виконання робіт, розміри виробничих запасів, заділи незавершеного виробництва і т.п. Він є базою для складання планів матеріально-технічного постачання, розробки графіків організації виробництва тощо.

Тривалістю виробничого циклу називається інтервал календарного часу від початку до кінця процесу виготовлення виробу чи будь-якої його частини. Таким чином, можна говорити про виробничий цикл виготовлення одної деталі, виробничий цикл одного з процесів виготовлення цієї деталі, виробничий цикл виготовлення партії деталей і т.д.

На тривалість виробничого циклу впливає багато факторів. Серед них конструкція виробів, рівень техніки і технології виробництва, рівень організації виробництва і праці, рівень механізації та автоматизації виробництва, режим роботи підприємства і т.д.

Загалом тривалість виробничого циклу можна представити такою формулою

, (2.16)

де - час підготовчо-заключних робіт; - час технологічних операцій; - час природних процесів; - час транспортних робіт; - час контрольних операцій; - час інших видів робіт.

Оскільки окремі складові виробничого циклу можуть здійснюватись одночасно (наприклад, транспортування деталей чи їх контроль в процесі обробки), при визначенні його тривалості в розрахунок беруться тільки витрати часу, що не перекриваються іншими елементами циклу.

Тривалість природних процесів встановлюється за даними технологічних розробок.

Технологічну частину виробничого циклу визначають за наведеними вище формулами та графіками.

Тривалість виконання контрольних операцій, якщо вони включені в технологічний процес, визначають розрахунковим шляхом за нормами часу на виконання кожної контрольної операції. Таким же методом визначається час транспортних операцій.

Визначення часу підготовчо-заключних операцій відзначається певною специфікою, яка полягає в тому, що ці роботи проводяться один раз на всю партію і від її величини не залежить.

При невеликій тривалості виробничого циклу, який обчислюється в хвилинах чи годинах, достатньо підсумувати час технологічних та нетехнологічних операцій (транспортних, контрольних), а також час перерв в роботі , пов’язаних з міжопераційним пролежуванням.

В тих випадках, коли тривалість виробничого циклу значна, його виражають в робочих днях або добах. При цьому враховують перерви, пов’язані з різними режимами роботи. Для того, щоб виразити тривалість виробничого циклу в календарних днях, необхідно врахувати коефіцієнт календарності, який визначається відношенням кількості календарних днів в році до кількості робочих днів в році

, (2.17)

де - кількість календарних днів в році; - кількість робочих днів в році.

Оскільки окремі складові виробничого циклу можуть багаторазово повторюватись, формула (2.16) трансформується у такий вигляд

, (2.18)

де - коефіцієнт виконання норм на основі технологічні операції в плановому періоді; - коефіцієнт календарності.

Враховуючи особливості процесів виробництва на різних підприємствах, методика визначення тривалості виробничого циклу може дещо змінюватися, але принципово підхід залишається незмінним. Є певна специфіка таких розрахунків і в бурових підприємствах.