Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

ІФНТУНГ

Індивідуальне завдання

Виконала

Ст. гр. МО-08-4

Будеркевич О. В.

Перевірила

Федишин Н. М.

Івано-Франківськ

2011р.

1. Характеристика робочих місць у різних типах виробництва

Робоче місце – це частина простору, пристосована для виконання працівником (групою працівників") свого виробничого завдання, первісна ланка будь-якого підприємства. Інтенсивність праці як економічна категорія визначав ступінь напруженості праці у процесі виробництва.

Проява інтенсивності праці визначається через фонди витрат життєвих сил, обумовлених виробничим характером умов праці та рівнем життя працюючого. Такими формами виступають щільність робочого часу, ступінь його корисності, конденсації, ущільнення праці, її темп, частота робочих рухів чи розумових дій за одиницю часу, величина витрат необхідних витрат для виконання трудової дії, розміри виробничого об’єкту чи трудової дії, умови, в яких здійснюється виробничий процес організаційні, технічні, технологічні, санітарно-гігієнічні, психологічні, соціально-економічні.

Інтенсивність, як і продуктивність праці, залежать від кількості праці, що витрачається кожним працівником в одиницю часу.

Важливий вплив на ситуацію з наявністю робочих місць має проблема умов праці.

Проблема "людини в соціальному просторі" сьогодні набула дер-жавного значення. Першочергово сьогодні потрібна побудова моделі інформації про соціальний стан людини, в тому числі і про наявність робочих місць та їх використання. Створення такої розподільчо-централізованої бази даних про всіх жителів України. Функціонування сучасних та перспективних інформаційних технологій персоніфікованого обліку населення з питань соціального, економічного, трудового стану, умов економічного середовища, здоров’я окремих груп громадян, інших даних про робочу людину буде мати неоцінне значення для ринку праці, для вирішення проблем зайнятості населення, серед яких проблемі робочого місця належить провідна роль.

Серед багатьох проблем, які стоять перед матеріальним вироб-ництвом, особливо важливу роль мають ті, які пов’язані з розвитком та удосконаленням виробництва, з підвищенням його ефективності.

Сучасне становище економіки України характерне розвитком ринкових відносин. У цих умовах найбільш раціональне використання робочої сили та виробничих потужностей е необхідною умовою стабілізації соціально-економічного розвитку, подолання кризових явищ та створення передумов для ефективного функціонування виробничо-господарського механізму.

Оптимально організоване робоче місце плідно впливає на весь хід виробничого процесу, на його результати. Саме на робочому місці з усією повнотою находить прояв у використання прогресивних методів та прийомів праці, продумана її організація, високий рівень її технічного оснащення.

По рівню спеціалізації робочі місця розпізнають:

• однопредметні – коли оброблюються деталі одного найменування, характерні для масового (поточного) та багатосерійного виробництва;

• охожопредметні – коли оброблюються декілька найменувань дета¬лей, схожих по конструкторсько-технологічним ознакам,

характерні для серійного виробництва;

• рїзнопредметні – коли здійснюється виконання робіт по обробці або виготовленню різних деталей-операцій, характерні для індивідуального та дрібносерійного виробництва.

По кількості виконаних операцій визначають одноопераційні робочі місця, на яких виконується одна операція, та багатоопераційні, коли виконується декілька операцій над однією деталлю.

За ступенем автоматизації обладнання робочих місць відрізняють:

• механізовані, коли встановлювання, зняття деталі, управління верстатом здійснюються робочим ручним методом;

• напівавтоматизовані, коли робочий вручну виконує встановлення та зняття деталі з верстату, а усі останні операції здійснюються автоматично;

• автоматизовані, коли функції робочого зводяться до спостері-гання та управління роботою верстату.

Рівень спеціалізації робочого місця, ступінь автоматизації, другі ознаки здійснюють суттєвий вплив на характер, зміст та результативність праці на робочому місці.

Так, при однопредметній спеціалізації та роботі на верстатах-напівавтоматах важливе значення для результативності роботи мають удосконалені технологічні режими обробки деталей, конструкція використовуємого інструменту та приладдя, раціоналізація трудових прийомів та рухів.

При виконанні чистової обробки важливе значення має зберігання технологічної відповідності, забезпечення догляду за обладнанням, удосконалення використовуємих у процесі обробки інструментів та приладдя. При багатоверстатному обслуговуванні особлива увага приділяється раціональному розміщенню верстатів та їх обслуговуванню.

Провідним початком у кожному виробничому процесі є робочий, який безпосередньо організує та виконує певну роботу, використовуючи для цього представленні у його розпорядження певні матеріальні, або технічні засоби.

Раціональна організація праці на робочому місці передбачає проектування та впровадження такої побудови трудового та виробничого процесу, при якому праця робочого була б найбільш продуктив¬ною з найменшими витратами енергії людини.

Незалежно від робочих професій основою високопродуктивної праці на робочому місці є виконання робочим раціональних трудових ру-хів.

Найбільш досвідчені робочі знаходять у процесі праці більш короткі та найменш стомлюючі шляхи рухів зводять кількість рухів при виконанні роботи до мінімально необхідної, рівномірно розподіляють рухи та навантаження між обома руками, менш стомлюючись і виконуючі більші норми виробітку.

Протягом робочого дня кожен робочий виконує велику кількість повторюваних рухів. Так, наприклад, у токаря кількість трудових рухів за зміну становить біля 10 тис., а при обробці невеликих деталей збільшується до 15 тисяч.

Різні робочі застосовують самі різноманітні засоби виконання одних і тих же прийомів роботи з різницею у часі в декілька разів.

Для відпрацювання найбільш досконалих та швидких прийомів роботи, необхідно з великою точністю вивчити кожну роботу, проана-лізувати усі прийоми використані у технологічному процесі.

При виконанні роботи, перш за все, необхідно забезпечити симет-ричність рухів, які є найбільш швидкими та раціональними.

Внаслідок симетричності людського тіла симетричні рухи рук виконуються значно легше, коли вони водночас направляються до корпусу або від нього. Коли прийоми здійснюються симетрично и одночасно досягається не тільки рівномірність рухів у продовженні часу, але й забезпечується рівновага усього корпусу, що значно полегшує виконання роботи.

Планування та оснащеність робочого місця передбачає раціональне розміщення обладнання та організаційної оснастки, забезпечення скорочення стомлюючих допоміжних рухів. На робочому місці розміщення усіх предметів праці здійснюється у зонах найбільш легкої досяжності рук, тіла робочого. Зони досягнення дають можливість визначити раціональну відстань по розміщенню допоміжного, обладнання. Найбільш зручна, вигідна вона у горизонтальній площині визначена дугою а радіусом приблизно 350 мм. Розміщення предметів далі вказаних трьох зон досяжності (а, б, в) обумовлюють зайві рухи.

Невід'ємною умовою організації робочого місця, крім верстата, є забезпечення його всім необхідним для виконання роботи: тара для розміщення та зберігання напівфабрикатів, готової продукції, тумбочки, столи, етажерки для розміщення інструменту, приладдя, устрої, екрани для захисту, охолоджувальні пристрої та ін.

Усі рухи робочого, які мають місце при виконанні конкретної технологічної операції, підрозділяються на рухи, які витрачаються на завантаження(розміщення) напівфабрикатів та зняття готової продукції (заготовки) на робочому місці, на рухи, які витрачаються при користуванні вимірювальним та допоміжним інструментом, та рухи, які витрачаються на управління робочим місцем та пристосуваннями, устроями.

При виконанні роботи найбільш раціональним є радіально-круго¬ві розміщення предметів на робочому місці. Такі розміщення випливають із самої природи рухів людини, як найбільш економні та продуктивні.

Зайві рухи руки або рук, повороти корпусу робочого збільшують витрати часу на виконання операції, стомлюють робочого, що кінцевому результаті веде до зниження продуктивності праці.

Раціоналізація робочих рухів і всього трудового процесу на робочому місці взагалі в значним резервом підвищення ефективності раці та виробництва.

Розглядаючи робоче місце, як первинну низову ланку підприємства, треба мати на увазі не тільки оснащену зону прикладання праці.

Насамперед треба враховувати, що на робочому місці усі матеріально-технічні елементи виробництва знаходяться у дії. Відправн¬им елементом цих дій є праця людини, бо без наявності праці працюючої людини немає робочого місця.

У зв’язку з цим робоче місце слід розглядати з позицій усієї сукупності виробничої обстановки та умов, необхідних для здійснення процесу виробництва.

Невід'ємною частиною організації праці в забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов праці, культури та естетики виробництва, побутового обслуговування працюючих на виробництві. Де в першу чергу:

• стан температурного режиму, освітлення, запилення, загазо-ваність повітряного середовища, наявність та рівень шуму на робочому місці і відповідність даних умов санітарно-гігієнічним нормам або нормативам;

• відповідне оформлення приміщень, обладнання та навколишніх предметів і відповідність його нормам та вимогам технічно: естетики та гігієни праці;

• забезпечення робочого відповідним спеціальним одягом, їжею та питною водою;

• обладнання побутових приміщень та відповідність їх санітарно-гігієнічним вимогам та нормам та інші .

Організація праці на робочому місці робочих підприємств хлібопродуктів має свої специфічні ознаки, які характеризують наступні частини робочого місця – робоча зона, сировина (напівфабрикат), технологію обробки, технологічне оснащення, раціональні трудові прийоми, обслуговування робочого місця, кваліфікацію робочого, умови виробничої обстановки та техніки безпеки.

Робочі місця, маючи загальні характеристики, відрізняються своєю особливістю у залежності від їх професійного та технологічного призначення.

Таким чином, організацію робочого місця слід розуміти, як вдосконалення усієї сукупності виробничих умов у цілях досягнення найбільш продуктивного використання робочого часу, обладнання, збереження сил людини й її здоров'я, найкращого використання усіх видів ресурсів виробництва.