Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орг. в-цтва (Лесюк).doc
Скачиваний:
87
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
3.31 Mб
Скачать

6.4.2 Організація енергетичного обслуговування виробництва

Бажаного ефекту при розв’язанні завдань енергогосподарства можна досягти тільки при належній його організації. З одного боку, це раціональні технічні (технологічні) рішення, з іншого боку, це продумана економічна оцінка, що потребує спеціальної підготовки.

Важливим організаційним завданням є визначення того, чи доцільно складати енергетичні баланси для окремих виробничих підрозділів. Така робота є бажаною, оскільки створює передумови для розробки заходів, спрямованих на максимальну економію енергоресурсів.

Потреби підприємства в енергоресурсах забезпечуються за рахунок трьох джерел: централізованого постачання, внутрішнього виробництва енергії та використання вторинних ресурсів. Залежно від способу організації енергопостачання виробництва можна говорити про три їх форми: децентралізовану, централізовану та змішану.

Децентралізована форма енергопостачання. Суть даної форми полягає в тому, що підприємство самостійно виробляє і забезпечує свої потреби відповідними видами енергії. Використовується в тих випадках, коли в районі проведення робіт (наприклад, геологорозвідувальних, бурових, будівельних тощо) немає загальної енергетичної мережі. В таких умовах енергетична служба підприємства забезпечує потреби в електричній та інших видах енергії самостійно, використовуючи для цього пересувні генеруючі агрегати (електростанції, котельні установки тощо).

Вибираючи джерело електропостачання, слід пам’ятати. що пересувні електростанції мають ряд істотних недоліків, які різко звужують можливості їх використання. До них можна віднести: недостатню одиничну потужність, низьку надійність, змінні параметри (напруга, частота струму), складність обслуговування, необхідність доставки палива для приводу дизелів та високу собівартість вироблюваної енергії. Аналогічна картина спостерігається і стосовно котельних установок. Однак, незважаючи на це, при проведенні геологорозвідувальних та бурових робіт, при будівельно-монтажних роботах на трасі трубопроводу такий варіант зустрічається досить часто.

Крім того, є такі види енергії, які економічно недоцільно передавати на значні відстані. Так, наприклад, великі втрати тиску в повітряних мережах при значній їх довжині не дають змоги здійснювати централізоване постачання підприємства стисненим повітрям. Зазвичай для постачання стисненим повітрям використовуються декілька компре­сорних станцій, розміщених неподалік від споживача.

Таким чином, власне виробництво енергії силами самого підприємства організується стосовно тих її видів, централізоване забезпечення якими (для даних конкретних умов) або технічно неможливе, або нераціональне у зв’язку із втратами ними корисних властивостей при пе­редачі на великі відстані при значній віддаленості підприємства від джерела централізованого постачання. Це стосується не тільки стисненого повітря, але й насиченої пари та ін.

Централізована форма енергопостачання. Суть централізованої форми енергопостачання полягає в тому, що підприємство одержує всі види енергії з відповідних загальних енергетичних мереж: електричних, теплових, газових і т.п. Така форма використовується в освоєних районах, де є розвинута мережа різних видів енергопостачання.

Централізована форма є економічно найвигіднішою, оскільки при цьому питомі витрати палива на одиницю виробленої енергії знижуються, підвищується надійність енергопостачання і т.д. Централізована форма в умовах підприємств нафтогазового комплексу може бути двох видів. По-перше, відповідні види енергії (наприклад, теплової) можна виробляти на базах виробничого обслуговування і забезпечувати потре­би всіх споживачів підприємства, а по-друге, їх можна отримувати від загальної районної мережі.

В умовах підприємств нафтогазового комплексу широко використовується централізована форма енергопостачання та енергозабезпечення потреб підприємства чи його виробничих підрозділів електроенергією. В цих випадках джерелом постачання є високовольтні лінії електропередач (6-10 кВт). Функції електроцеху при цьому зводяться до перетворення та подачі енергії відповідної напруги до споживачів.

Ефективність централізованої системи енергопостачання забезпечується надійністю та безперебійністю постачання, а також зниженням витрат виробництва та капітальних витрат, пов’язаних із отриманням необхідних підприємству видів енергії.

Змішана форма енергопостачання. Дана форма енергопостачання є своєрідним перехідним варіантом між централізованою та децентралізованою формами. При цьому найчастіше забезпечення електроенергією здійснюється централізовано, а забезпечення іншими видами енергії - децентралізовано (стиснене повітря, газ, гаряча вода, пара тощо). В практиці роботи підприємств нафтогазового комплексу змішана форма енергозабезпечення набула широкого розповсюдження.

Важлива роль в раціональній організації енергопостачання належить також використанню вторинних енергоресурсів на підприємствах: вторинне використання пари, гарячої води для опалення приміщень, різних господарських потреб, тепличного господарства та ін.

Для вибору форми енергопостачання, зокрема, електропостачання, необхідно розрахувати електронавантаження та визначити максимальну потужність по окремих струмоприймачах, розрахувати силову та освітлювальну мережу; скласти схему постачання і вже тоді визначитись із формою: побудувати високовольтні лінії, чи використати пересувні електростанції. Критерієм вибору кращого варіанта можуть бути витрати на використану енергію.

Організаційно-правовою основою енергозабезпечення при централізованій формі є господарські договори, що укладаються з відповідною енергогенеруючою організацією. Розрахунки за використану енергію проводяться за пред’явленими рахунками за надані послуги відповідно до показань лічильників та чинних тарифів.

При децентралізованій формі енергозабезпечення всі відносини між виробниками та споживачами енергії будуються на засадах внутрішньовиробничих та економічних зв’язків між підрозділами підприємства згідно з їх юридичним статусом.