- •Від автора
- •1.2. Основні принципи формування виробничих систем
- •1.3. Цілі та завдання виробництва
- •1.4 Особливості створення та функціонування систем
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 2 організація виробничих процесів в часі
- •2.1 Поняття та класифікація виробничих процесів
- •2.2.Особливості організації виробничих процесі на підприємствах нафтогазового комплексу
- •2.3 Методика розрахунку тривалості виробничих процесів
- •2.4 Виробничий цикл та розрахунок його тривалості
- •2.5 Методика розрахунку тривалості циклу спорудження свердловин
- •2.6 Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 3 організація виробничих процесів в просторі
- •3.1. Виробнича структура підприємства та фактори, що її визначають
- •3.2. Типи виробничих структур та умови їх використання
- •3.3. Оптимізація виробничих структур підприємств
- •3.4. Особливості виробничих структур підприємств нафтогазового комплексу
- •Тема 4 організація комплексної підготовки виробництва
- •4.1 Суть комплексної підготовки виробництва
- •4.2. Організація наукової підготовки виробництва
- •4.3. Організація конструкторської та технологічної підготовки виробництва
- •4.4 Організаційно-економічна та матеріальна підготовка виробництва
- •4.5 Організація винахідницької та раціоналізаторської роботи на підприємстві
- •4.6. Організація патентно-ліцензійної роботи на підприємстві
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 5 організація основного виробництва на підприємстві
- •5.1. Поняття та основні ознаки раціональної організації виробництва
- •5.2. Основні форми організації виробництва
- •5.3. Типи виробництва та їх організація
- •5.4. Методи організації виробництва
- •5.5. Розрахунок та проектування потокових ліній
- •5.6 Методика визначення виробничих заділів
- •5.7 Особливості організації основного виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Організація процесу буріння та кріплення свердловини
- •Організація основного виробництва у видобутку нафти і газу
- •Організація основного виробництва, в транспорті та зберіганні нафти і газу
- •Питання для розгляду та обговорення
- •6.1. Зміст та структурна модель системи технічного обслуговування виробництва
- •6.2 Організація ремонтного обслуговування виробництва
- •6.2.1 Завдання, функції та структура ремонтного господарства
- •6.2.2 Вибір раціональної організації ремонтного обслуговування
- •Б. Форми організації ремонтів
- •Е. Особливості організації ремонту свердловин
- •6.2.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •6.3 Організація транспортного обслуговування виробництва
- •6.3.1 Завдання, функції та види транспортного обслуговування
- •6.3.2 Системи та форми транспортного обслуговування
- •Б. Характеристика основних вантажопотоків
- •В.Системи вантажоперевезень
- •6.3.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності транспортним обслуговуванням
- •6.4 Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •6.4.1 Завдання, функції та структура енергетичного господарства
- •6.4.2 Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •6.4.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності енергетичного обслуговування
- •6.5 Організація інструментального обслуговування виробництва
- •6.5.1 Завдання, функції та структура інструментального господарства
- •6.5.2 Класифікація інструмента та технологічної оснастки
- •6.5.3 Регулювання запасу інструменту
- •6.5.4 Методика оцінки рівня організації та ефективності інструментального обслуговування
- •Тема 7 організація матеріально-технічного постачання
- •7.1. Цілі, завдання та функції матеріально-технічного постачання
- •7.2 Вибір та обгґрунтування оптимальної форми постачання
- •7.3 Методика формування виробничих запасів підприємства
- •7.3.1 Методика формування поточних запасів
- •7.3.2 Методика формування гарантійних запасів
- •7.3.3 Методика формування сезонних запасів
- •7.4 Методи управління виробничими запасами
- •7.5 Формування збутових запасів
- •7.6 Організація складського господарства
- •7.7 Організація доставки матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи
- •7.8 Організація господарських зв’язків та договірних відносин
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Регулювання та управління виробництвом
- •Тема 8 формування організаційних структур підприємства
- •8.1. Основні закономірності управління виробництвом
- •8.2. Централізація та децентралізація повноважень
- •8.3 Принципи побудови організаційних структур
- •8.4 Групування функцій управління підприємством
- •8.5 Основні ланки управління підприємством
- •8.6 Організація процесу управління підприємством
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 9 регулювання та оперативне управління виробництвом
- •9.1 Суть, мета та завдання регулювання і оперативного управління виробництвом
- •9.2 Організація диспетчеризації виробництва
- •9.3 Оперативні графіки та їх використання
- •9.4 Органіграми та організація управління
- •9.5 Інформаційні системи та програмне забезпечення регулювання виробництва
- •9.6 Методика оцінки рівня досконалості процесів управління виробництвом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Література
- •Тема 1. Виробництво та виробнича система 12
- •Тема 2. Організація виробничих процесів в часі 42
- •Тема 3. Організація виробничих процесів в просторі 89
- •Тема 4. Організація комплексної підготовки виробництва 121
- •Тема 5. Організація основного виробництва на підприємстві 170
- •Тема 6. Система технічного обслуговування виробництва 235
- •Тема 7. Організація матеріально-технічного постачання 317
- •Тема 8. Формування організаційних структур підприємства 368
- •Тема 9. Регулювання та оперативне управління виробництвом 401
9.3 Оперативні графіки та їх використання
Графічні зображення різних явищ, які спостерігаються у виробництві, мають низку переваг порівняно із звичайними описово-аналітичними методами. Графіки дають можливість представити відповідні явища в найбільш наочній, концентрованій, точній, повній та логічно обґрунтованій формі. Вони поєднують з собі елементи аналізу та синтезу одночасно. За допомогою графіків можна показати залежність різних явищ та чинників, які їх визначають.
В процесі управління використовують графіки, різні за призначенням, функціями, формою побудови.
За призначенням графіки поділяють на ілюстративні, аналітичні, інформаційні та розрахунково-методичні.
Ілюстративні графіки використовують для наочного супроводу доповіді, виступу на нарадах, семінарах, зборах тощо.
Аналітичні графіки використовуються для аналізу управлінських функцій та обґрунтування прийнятих управлінських рішень, для визначення ступеню впливу різних чинників на показники роботи підприємства, контролю ходу виконання виробничих завдань, вивчення динаміки різних видів витрат на виробництво, виявлення оптимальних умов роботи, аналізу причин плинності кадрів, встановлення співвідношення між окремими показниками і т.п. Такі графіки вимагають уважного логічного обґрунтування.
Інформаційні графіки призначаються для ознайомлення керівництва та колективу підприємств та їх підрозділів із станом окремих сторін виробничої діяльності, досягнутими результатами та ін. Інформаційні графіки повинні бути особливо виразними, лаконічними та простими за побудовою.
Розрахунково-методичні графіки розробляється для розрахунків норм та інструктування працівників про послідовність та умови виконання різних операцій процесу управління. Дана група графіків найчастіше супроводжується інструкцією користування ними.
За функціями, які виконують графіки в процесі управління, їх поділяють на оргасхеми (органіграми), хронограми, топограми, гармонограми, діаграми, номограми та їх різні комбінації.
Органіграми являють собою графіки моделюючого типу. Їх призначення - показати структуру явища або процесу, розкрити характер взаємозв’язків складових частин, послідовність виконання окремих функцій і т.д. (детально див. 9.4). Специфічним видом органіграми є документограма, яка показує прядок проходження документів на підприємстві і за своєю суттю є інструктивно-методичним графіком.
Особливе місце належить тим графікам, які використовуються для оперативного регулювання процесу виробництва та контролю за ним.
Оперограми - це графіки, які розкривають зміст та послідовність виконання операцій, а також їх виконавців. Вони особливо ефективні при раціоналізації структур виробничих процесів, порядку підготовки виробництва і управління оскільки розкривають ці явища в динаміці.
Хронограми - графіки, які відбивають послідовність та тривалість подій в часі. На практиці розрізняють планові та контрольні хронограми, але часто вони виконують обидві функції одночасно. Хронограма наочно і точно відповідає на запитання стосовно термінів виконання завдань, форми організації виконання окремих частин завдань або операцій в часі (послідовна, паралельна, послідовно-паралельна), взаємозв’язок окремих частин завдання в часі, загальної тривалості та своєчасності виконання завдання, часу корисної роботи і втрат часу та ін. Такі графіки є особливо важливими в практичній роботі. Різновидами хронограм є циклограми, графіки робочих операцій, графіки стадій виробничого процесу, сіткові графіки. Циклограми широко використовуються при нормуванні і плануванні багатоверстатного обслуговування, при організації підготовки виробництва. Широковідомою різновидністю хронограм є графік Ганта, який використовується для контролю за запуском-випуском продукції, завантаженням обладнання, проектуванням та виготовленням спецоснастки і т.п.
Гармонограми використовуються для вирівнювання та синхронізації в часі процесів, які складаються із кількох операцій, що виконуються послідовно. За допомогою гармонограм можна визначити ланки, що лімітують пропускну спроможність групи робочих місць або взаємопов’язаних одиниць обладнання та перерозподілити загальний обсяг робіт між окремими операціями для того, щоб вирівняти завантаження обладнання, підвищити рівень його використання, а також скоротити тривалість виробничого циклу. Прикладом гармонограми є графік багатоверстатного обслуговування.
Топограми - це графіки, які використовуються для зображення розміщення елементів виробництва (обладнання, матеріалів, робітників тощо) в просторі. В управлінському процесі топограма використовується найчастіше у вигляді маршрутних карт, наприклад, маршруту оператора при обслуговуванні групи свердловин.
Діаграми - це графіки аналітичного та інформаційного типу. Вони використовуються для відображення кількісних і якісних співвідношень різних величин, аналіз яких дозволяє одержувати дані, потрібні для управління виробництвом. За допомогою діаграм можна проаналізувати практично всі взаємопов’язані параметри, що характеризують стан виробництва. Кількість різновидів діаграм досить велика і тому за цільовим призначенням розрізняють декілька їх груп.
Діаграми порівняння використовують для порівняння різних техніко-економічних показників роботи підприємства за різні періоди часу, для співставлення пропускної спроможності окремих підрозділів підприємства. Порівняння планових та фактичних показників дає можливість приймати оперативні рішення.
Структурні діаграми використовують для аналізу різних виробничих та управлінських структур, наприклад, діаграми розподілу робітників за професіями, структури втрат робочого часу залежно від причин і т.п.
Діаграми функціональних залежностей використовуються для зображення змінних величин, які пов’язані певною залежністю, тобто, коли шукана величина є функцією кількох змінних, наприклад, зміна прибутку підприємства залежно від рівня механізації, що вимагає певних витрат.
Номограма - різновид діаграми функціональних залежностей, яка використовується для визначення певних величин (параметрів) без спеціальних розрахунків.
Вся велика різноманітність графіків залежно від призначення в процесі управління поділяється на планувальні та обліково-контрольні.
Планувальні графіки застосовують з метою унаочнення регламентації робочих процесів та операцій в часі та їх взаємному зв’язку. Перевага цього методу регулювання виробництва полягає в тому, що графічно рахунок часу є найпростішим. При цьому відлік часу переважно зображується горизонтальною лінією (вісь абсцис) і його можна пов’язати з конкретним виконавцем (див. циклограми та гармонограми).
Обліково-контрольні графіки на відміну від планувальних є насамперед інформаційними і використовуються для контролю за ходом виробництва. Ці графіки повинні відповідати двом основним вимогам: найповніша інформація та максимальна наочність зображення.
Існує досить багато різновидів обліково-контрольних графіків. Найпростішими є графіки лінійного типу, наприклад, графік виконання виробничої програми, в якому кожному виробу відводиться рядок планового випуску продукції по днях та рядок фактичного виконання наростаючою сумою.
Поряд з лінійними графіками для контролю за ходом виробництва використовують так звані двомірні контрольно-облікові графіки. Використання таких графіків дає можливість ілюструвати не тільки фактичний стан справ за певний календарний період, але й прослідкувати динаміку зміни показника протягом всього контрольованого періоду. При цьому координати часу на графіку розміщуються по осі абсцис, а розмірність показника (наприклад, випуск продукції) - по осі ординат. За допомогою таких графіків можна контролювати не тільки випуск продукції, але й ритмічність роботи, проходження замовлень по стадіях виробництва та ін. Графіки такого типу найбільше поширені і відомі під назвою діаграми.
Вибір типу графіка для передачі певної інформації, його композиція та розробка вимагають спеціальних знань графування та методів графічного зображення. Тому в апараті управління промисловим підприємством повинні бути відповідні спеціалісти, які могли б виконувати таку роботу.