- •Від автора
- •1.2. Основні принципи формування виробничих систем
- •1.3. Цілі та завдання виробництва
- •1.4 Особливості створення та функціонування систем
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 2 організація виробничих процесів в часі
- •2.1 Поняття та класифікація виробничих процесів
- •2.2.Особливості організації виробничих процесі на підприємствах нафтогазового комплексу
- •2.3 Методика розрахунку тривалості виробничих процесів
- •2.4 Виробничий цикл та розрахунок його тривалості
- •2.5 Методика розрахунку тривалості циклу спорудження свердловин
- •2.6 Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 3 організація виробничих процесів в просторі
- •3.1. Виробнича структура підприємства та фактори, що її визначають
- •3.2. Типи виробничих структур та умови їх використання
- •3.3. Оптимізація виробничих структур підприємств
- •3.4. Особливості виробничих структур підприємств нафтогазового комплексу
- •Тема 4 організація комплексної підготовки виробництва
- •4.1 Суть комплексної підготовки виробництва
- •4.2. Організація наукової підготовки виробництва
- •4.3. Організація конструкторської та технологічної підготовки виробництва
- •4.4 Організаційно-економічна та матеріальна підготовка виробництва
- •4.5 Організація винахідницької та раціоналізаторської роботи на підприємстві
- •4.6. Організація патентно-ліцензійної роботи на підприємстві
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 5 організація основного виробництва на підприємстві
- •5.1. Поняття та основні ознаки раціональної організації виробництва
- •5.2. Основні форми організації виробництва
- •5.3. Типи виробництва та їх організація
- •5.4. Методи організації виробництва
- •5.5. Розрахунок та проектування потокових ліній
- •5.6 Методика визначення виробничих заділів
- •5.7 Особливості організації основного виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Організація процесу буріння та кріплення свердловини
- •Організація основного виробництва у видобутку нафти і газу
- •Організація основного виробництва, в транспорті та зберіганні нафти і газу
- •Питання для розгляду та обговорення
- •6.1. Зміст та структурна модель системи технічного обслуговування виробництва
- •6.2 Організація ремонтного обслуговування виробництва
- •6.2.1 Завдання, функції та структура ремонтного господарства
- •6.2.2 Вибір раціональної організації ремонтного обслуговування
- •Б. Форми організації ремонтів
- •Е. Особливості організації ремонту свердловин
- •6.2.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •6.3 Організація транспортного обслуговування виробництва
- •6.3.1 Завдання, функції та види транспортного обслуговування
- •6.3.2 Системи та форми транспортного обслуговування
- •Б. Характеристика основних вантажопотоків
- •В.Системи вантажоперевезень
- •6.3.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності транспортним обслуговуванням
- •6.4 Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •6.4.1 Завдання, функції та структура енергетичного господарства
- •6.4.2 Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •6.4.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності енергетичного обслуговування
- •6.5 Організація інструментального обслуговування виробництва
- •6.5.1 Завдання, функції та структура інструментального господарства
- •6.5.2 Класифікація інструмента та технологічної оснастки
- •6.5.3 Регулювання запасу інструменту
- •6.5.4 Методика оцінки рівня організації та ефективності інструментального обслуговування
- •Тема 7 організація матеріально-технічного постачання
- •7.1. Цілі, завдання та функції матеріально-технічного постачання
- •7.2 Вибір та обгґрунтування оптимальної форми постачання
- •7.3 Методика формування виробничих запасів підприємства
- •7.3.1 Методика формування поточних запасів
- •7.3.2 Методика формування гарантійних запасів
- •7.3.3 Методика формування сезонних запасів
- •7.4 Методи управління виробничими запасами
- •7.5 Формування збутових запасів
- •7.6 Організація складського господарства
- •7.7 Організація доставки матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи
- •7.8 Організація господарських зв’язків та договірних відносин
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Регулювання та управління виробництвом
- •Тема 8 формування організаційних структур підприємства
- •8.1. Основні закономірності управління виробництвом
- •8.2. Централізація та децентралізація повноважень
- •8.3 Принципи побудови організаційних структур
- •8.4 Групування функцій управління підприємством
- •8.5 Основні ланки управління підприємством
- •8.6 Організація процесу управління підприємством
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 9 регулювання та оперативне управління виробництвом
- •9.1 Суть, мета та завдання регулювання і оперативного управління виробництвом
- •9.2 Організація диспетчеризації виробництва
- •9.3 Оперативні графіки та їх використання
- •9.4 Органіграми та організація управління
- •9.5 Інформаційні системи та програмне забезпечення регулювання виробництва
- •9.6 Методика оцінки рівня досконалості процесів управління виробництвом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Література
- •Тема 1. Виробництво та виробнича система 12
- •Тема 2. Організація виробничих процесів в часі 42
- •Тема 3. Організація виробничих процесів в просторі 89
- •Тема 4. Організація комплексної підготовки виробництва 121
- •Тема 5. Організація основного виробництва на підприємстві 170
- •Тема 6. Система технічного обслуговування виробництва 235
- •Тема 7. Організація матеріально-технічного постачання 317
- •Тема 8. Формування організаційних структур підприємства 368
- •Тема 9. Регулювання та оперативне управління виробництвом 401
6.3.2 Системи та форми транспортного обслуговування
А. Умови раціонального використання транспортних засобів
Як уже зазначалось вище для перевезення вантажів в умовах роботи геологорозвідувальних, бурових, нафтогазовидобувних та інших підприємств нафтогазового комплексу використовується різноманітний транспорт і для забезпечення раціонального його використання необхідно правильно підбирати саме той вид транспорту, який найкраще відповідає конкретним умовам виробництва.
Вибір транспортних засобів здійснюється з врахуванням їх вантажопідйомності, швидкості, маневреності, прохідності та інших параметрів. При цьому береться до уваги обсяг вантажопотоків, відстань між початковими та кінцевими точками, характер транспортованих матеріалів - габарити, фізико-механічні та інші властивості. Залежно від рівня дорожнього забезпечення разом із звичайними транспортними засобами використовують транспорт високої прохідності.
Використання для певних перевезень того чи іншого виду транспорту залежить від факторів, що визначають рівень економічності перевезень. Основними показниками, що використовуються при виборі виду транспорту та можливих схем перевезень є собівартість одиниці транспортної роботи, час доставки вантажів, необхідні капіталовкладення.
Водний транспорт. Водний транспорт відноситься до найдешевших видів транспорту. Разом з тим він забезпечує перевезення вантажів різних видів і габаритів і в цьому його великі переваги.
В той же час водний транспорт має ряд значних недоліків, що суттєво звужує сферу його використання. На нього істотно впливають місцеві умови (пороги, мілководдя), кліматичні умови (пересихання, замерзання) та відносно невелика швидкість доставки вантажів.
Водний транспорт найчастіше використовується при проведенні робіт на ділянках, що розташовані поблизу рік чи озер, включаючи і несудохідні для загального транспорту. При цьому використовуються маломірні засоби транспорту: невеликі катери, моторні човни та різні несамохідні водотранспортні пристрої (плоти, баржі). Водний вид транспорту використовується в таких умовах, коли інші види транспорту використати неможливо. Даний вид транспорту на практиці відіграє другорядну роль.
Залізничний транспорт. Залізничний транспорт характеризується великою швидкістю доставки вантажів (в середньому - до 300 км на добу та має всі переваги водного транспорту: дає змогу перевозити вантажі різних видів та габаритів, забезпечуючи при цьому відносно низькі витрати на перевезення.
Хоч розвинута мережа і застосування єдиної тарифної системи дає можливість використовувати його практично повсюдно, залізничний транспорт економічно найвигідніший при відстанях перевезень понад 150 км, особливо при значних повагонних та маршрутних перевезеннях.
Залізничний транспорт - основний вид для перевезення вантажів із центральних баз, баз постачання чи постачальників на підприємства або до прирейкових складів. В окремих випадках даний вид транспорту може використовуватись як міжцеховий, наприклад, на великих ремонтно-механічних, машинобудівних заводах за умови під’їзних колій та розвиненої мережі на підприємстві.
Автомобільній транспорт. Автомобільний транспорт є одним з основних видів транспорту на підприємствах нафтогазового комплексу. Він забезпечує велику швидкість доставки вантажів, навіть більшу, ніж залізничний, однак вартість перевезень висока; вона зростає із збільшенням відстані перевезень і це слід враховувати при його виборі.
За інших рівних умов (наявність доріг) автомобільний транспорт дає найкращі результати при перевезеннях на відстані 200-300 км. На більших відстанях він використовується тоді, коли інші види транспорту (наприклад, залізничний) відсутні, або, коли вони не забезпечують прямого сполучення і потребує додаткових перевантажень в дорозі.
Основними недоліками, що звужують сферу використання автомобільного транспорту, є відсутність доріг, обмежена вантажопідйомність, обмежені габарити та вплив кліматичних і метеорологічних умов. Особливе значення має відсутність доріг, оскільки спорудження їх обходиться надзвичайно дорого.
Автомобільний транспорт використовується переважно для зовнішніх перевезень при доставках вантажів із центральних баз та прирейкових складів на підприємство. Використовується він і як внутрішній транспорт для доставки матеріальних ресурсів безпосередньо на точки використання (бурові, окремі об’єкти, на трасу трубопроводу тощо).
Номенклатура автомобільного транспорту, що використовується на підприємствах нафтогазового комплексу дуже широка і поряд із звичайними типами бортових машин включає спеціалізовані види транспортних засобів: самоскиди, цистерни, трубовози, лісовози, причепи, трайлери, всюдиходи та ін. Ефективне використання цих видів транспорту можливе тільки за умови максимального їх завантаження по тонажу та добовому пробігу, що може бути досягнуто тільки за належної організації перевезень.
Тракторний транспорт. Даний вид транспорту характеризується невеликою швидкістю доставки вантажів (5- 7 км/год) та високою вартістю перевезень (1,5-2,5 рази вища від автомобільного), і це визначає умови його використання.
Тракторний транспорт використовується в геологорозвідувальних та бурових підприємствах при перевезенні великовагових вантажів, великогабаритних вантажів, особливо в районах, де відсутні дороги та в умовах бездоріжжя. В гірських районах він може бути основним, а деколи навіть єдиним видом транспорту. Він є єдиним видом транспортних засобів при перевезенні бурових веж та обладнання з одної точки на іншу.
Авіаційний транспорт. Авіаційний транспорт є найдорожчим видом транспорту, однак має одну істотну перевагу: висока швидкість доставки вантажів та людей, що коливається від 150 км/год (вертольоти) до 800 км/год (літаки). Ця перевага робить його вигідним, коли врахувати витрати на спорудження інших шляхів сполучення.
Па практиці авіаційний транспорт використовується для термінових та далеких перевезень на таких напрямках, де інші види транспорту не можуть бути ефективно використані. Найчастіше - при невеликих вантажопотоках, а в окремих випадках і при масових перевезеннях. Найкращі результати при використанні авіаційного транспорту можна отримати при перевезеннях на віддалі понад 500 км.
Основним недоліком авіаційного транспорту, зокрема літаків, є потреба в належно облаштованих злітних майданчиках. В цьому плані вигідно виділяються вертольоти і тому перспектива їх використання значна. Вертолітний транспорт є незамінимим при проведенні контрольно-спостережних робіт на трасах магістральних трубопроводів.
Інші види транспорту - гужевий, в’ючний і т.п. в умовах підприємств нафтогазового комплексу України практичного значення не мають і не використовуються.